Вирок № 99255729, 30.08.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1694/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Галайко Н. М.,

за участю секретаря Любінець В. Ю.,

прокурора Бойко О. В.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

захисників Колодій Л. Б.,

Сидорук О. О.

Сиворіг В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141060000027 від 23.02.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє 25.04.2016 року Залізничним районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Львова, українець, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого, востаннє 12.03.2015 року Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Одеса, українця, не працюючого, без місця реєстрації, без постійного місця проживання, раніше судимого, востаннє 12.03.2015 року Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 , 23.02.2021 року, близько 13 год. 00 хв., за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , перебуваючи по вул. Рудненській у м. Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшли до потерпілого ОСОБА_4 з вимогою передати їм наявні у нього грошові кошти та сигарети. Відмовившись виконати вимогу вищевказаних осіб, потерпілий почав відходити від них. Наздогнавши його на вул .Курмановича у м. Львові, ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_2 , повторно наблизились до потерпілого ОСОБА_4 , вставши з обох його боків і не даючи йому пройти, в той час як ОСОБА_1 наніс потерпілому удар кулаком в живіт та витягнув у нього з передньої правої кишені штанів мобільний телефон торгівельної марки «Xiaomi», серії «Redmi Note 9 Pro», моделі «M2003J6B2G», білого кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , вартість якого станом на 23.02.2021 року, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № СЕ-19/114-21/3299-ТВ від 05.03.2021 року становить 5 044 грн. 49 коп. У свою чергу, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , взявши за обидва плеча потерпілого, штовхнули на землю. У подальшому, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з викраденим майном покинули місце скоєння кримінального правопорушення та скористалися ним на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спричинили потерпілому ОСОБА_4 , матеріальну шкоду на загальну суму 5 044 грн. 49 коп.

Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

ОСОБА_2 , 23.02.2021 року, близько 13 год. 00 хв., за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , перебуваючи по вул. Рудненській у м. Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшли до потерпілого ОСОБА_4 з вимогою передати їм наявні у нього грошові кошти та сигарети. Відмовившись виконати вимогу вищевказаних осіб, потерпілий почав відходити від них. Наздогнавши його на вул. Курмановича у м. Львові, ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_3 , повторно наблизились до потерпілого ОСОБА_4 , вставши з обох його боків і не даючи йому пройти, у той час як ОСОБА_1 наніс потерпілому удар кулаком в живіт та витягнув у нього з передньої правої кишені штанів мобільний телефон торгівельної марки «Xiaomi», серії «Redmi Note 9 Pro», моделі «M2003J6B2G», білого кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , вартість якого станом на 23.02.2021 року, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № СЕ-19/114-21/3299-ТВ від 05.03.2021 року становить 5 044 грн. 49 коп. У свою чергу, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , взявши за обидва плеча потерпілого, штовхнули на землю. У подальшому, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з викраденим майном покинули місце скоєння кримінального правопорушення та скористалися ним на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 5 044 грн. 49 коп.

Таким чином, дії ОСОБА_2 кваліфіковано, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

ОСОБА_3 , 23.02.2021 року, близько 13 год. 00 хв., за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебуваючи по вул. Рудненській у м. Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшли до потерпілого ОСОБА_4 з вимогою передати їм наявні у нього грошові кошти та сигарети. Відмовившись виконати вимогу вищевказаних осіб, потерпілий почав відходити від них. Наздогнавши його на вул. Курмановича у м. Львові, ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_2 , повторно наблизились до потерпілого ОСОБА_4 , вставши з обох його боків і не даючи йому пройти, у той час як ОСОБА_1 наніс потерпілому удар кулаком в живіт та витягнув у нього з передньої правої кишені штанів мобільний телефон торгівельної марки «Xiaomi», серії «Redmi Note 9 Pro», моделі «M2003J6B2G», білого кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , вартість якого станом на 23.02.2021 року відповідно до висновку товарознавчої експертизи № СЕ-19/114-21/3299-ТВ від 05.03.2021 року становить 5 044 грн. 49 коп. У свою чергу, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , взявши за обидва плеча потерпілого, штовхнули на землю. У подальшому, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з викраденим майном покинули місце скоєння кримінального правопорушення та скористалися ним на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили потерпілому ОСОБА_4 , матеріальну шкоду на загальну суму 5 044 грн. 49 коп.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті та надав суду показання що підтверджують фабулу обвинувачення. У вчиненому щиро розкаявся, просить суд його суворо не карати.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 , свою вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті та надав суду показання що підтверджують фабулу обвинувачення. У вчиненому щиро розкаявся, просить суд його суворо не карати.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті та надав суду показання що підтверджують фабулу обвинувачення. У вчиненому щиро розкаявся, просить суд його суворо не карати.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 , підтвердив обставини викладені у обвинувальному акті, надав пояснення аналогічні викладеним у ньому, окремо зазначив, що претензій морального чи матеріального характеру до обвинувачених не має, упереджень не висловив.

Суд надає віри показанням потерпілого ОСОБА_4 , які є об`єктивними, правдиво відображають обставини справи та узгоджуються із іншими дослідженими судом доказами.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , зазначив, що він будучи патрульним інспектором, разом із своїм напарником ОСОБА_6 , здійснювали патрулювання на території Залізничного району м. Львова, зокрема, отримали повідомлення з орієнтуванням щодо розшуку трьох чоловіків, які ймовірно здійснили грабіж, проїжджаючи по вул. Городоцькій у м. Львові (рухаючись у сторону Мотозаводу), побачили трьох чоловік, візуально схожих на описуваних у орієнтуванні, зупинившись, підійшли до цих чоловіків, представилися, після чого один із них почав втікати, інспектор ОСОБА_6 побіг за цим чоловіком, почав його переслідувати, а ОСОБА_5 , залишився на місці для уточнення обставин, отримавши повідомлення про затримання ОСОБА_6 чоловіка, який втікав, підійшов до нього разом із підмогою, яка прибула за викликом.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , підтвердив покази ОСОБА_5 , надав суду аналогічні пояснення.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, стверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового засідання доказами:

-даними заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від ОСОБА_4 , згідно якої 23.02.2021 року ОСОБА_4 просить прийняти міри до трьох невстановлених осіб, які 23.02.2021 року перебуваючи біля залізничного моста у м. Львові по вул. Курмановича, застосували до нього фізичне насильство та відкрито викрали у нього мобільний телефон марки «Xiaomi», серії «Redmi Note 9 Pro», а також вимагали гроші (а.с. кримінального провадження 8-9);

-висновком товарознавчої експертизи № CE-19/114-21/3299-TB від 05.03.2021 року, згідно якого, ринкова вартість наданого на дослідження мобільного телефону марки «Xiaomi», серії «Redmi Note 9 Pro», моделі «M2003J6B2G» станом на 23.02.2021 року становила 5 044 грн. 49 коп. (а.с. кримінального провадження 28-35);

-висновком судово-психіатричної експертизи № 99 від 05.03.2021 року, згідно якого встановлено ОСОБА_3 - психічною хворобою не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. кримінального провадження 116-117);

-протоколом огляду місця події від 23.02.2021 року, згідно якого виявлено мобільний телефон, та вилучено мобільний телефон марки «Redmi Note 9 Pro», білого кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , S/N НОМЕР_3 (а.с. кримінального провадження 13-19);

-протоколом затримання слідчого СВ відділу поліції № 2 ЛРУП ГУ НП у Львівській області Буряка С. Р. від 23.02.2021 року, згідно якого фактично останнього затримали 23.02.2020 року о 15 год. 40 хв. (а.с. кримінального провадження 45-48);

-протоколом затримання слідчого СВ відділу поліції № 2 ЛРУП ГУ НП у Львівській області Прохорова О. Г. від 23.02.2021 року, згідно якого фактично останнього затримали 23.02.2020 року о 15 год. 40 хв. (а.с. кримінального провадження 67-71);

-протоколом затримання слідчого СВ відділу поліції № 2 ЛРУП ГУ НП у Львівській області Щелчкова О. Є. від 23.02.2021 року, згідно якого фактично останнього затримали 23.02.2020 року о 15 год. 40 хв. (а.с. кримінального провадження 99-102);

-протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_4 , у якому викладено результати слідчого експерименту (а.с. кримінального провадження 185-188);

-протоколом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_5 у якому викладено результати слідчого експерименту (а.с. кримінального провадження 189-191);

-протоколом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_6 у якому викладено результати слідчого експерименту (а.с. кримінального провадження 192-194);

-характеризуючими даними обвинувачених ОСОБА_1 (а.с. кримінального провадження 55-66), ОСОБА_2 (а.с. кримінального провадження 83-98) та ОСОБА_3 (а.с. кримінального провадження 110-113).

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не оспорювали фактичні обставини справи і судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.

Оцінюючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, що їм інкримінується, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.

Показання обвинувачених у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ними змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинах у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.

Таким чином, вина обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України - доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є у матеріалах кримінального провадження і обвинуваченими не оспорюються.

При призначенні міри покарання обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , раніше судимого, востаннє 25.04.2016 року Залізничним районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, який на обліку у лікаря-нарколога (а.с. кримінального провадження 60) та на обліку у лікаря-психіатра (а.с. кримінального провадження 58) не перебуває, також те, що ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України - визнав повністю, особу обвинуваченого ОСОБА_2 , раніше судимого, востаннє 12.03.2015 року Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, який перебуває з 2005 року на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом - розлади психіки та поведінки у наслідок вживання алкоголю (а.с. кримінального провадження 88), на обліку у лікаря-психіатра (а.с. кримінального провадження 86) не перебуває, також те, що ОСОБА_2 свою вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України - визнав повністю, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , раніше судимого, востаннє 12.03.2015 року Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, який на обліку у лікаря-нарколога (а.с. кримінального провадження 113), згідно Висновку судово-психіатричного експерта № 99 від 02.03.2021 року (а.с. кримінального провадження 116-117) психічною хворобою не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, окрім цього, останній не працюючий, без місця реєстрації та без постійного місця проживання, що підтверджується, зокрема Відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області від 11.03.2021 року (а.с. кримінального провадження 111), також те, що ОСОБА_3 свою вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України - визнав повністю.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинувачених є їх щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання є:

-вчинення злочину особою повторно або рецидив злочинів;

-вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.

Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Суд виходить з того, що каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.

Відтак покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання обвинуваченим, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

Виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, вищенаведені обставини справи, зокрема дані про особу обвинувачених, враховуючи пом`якшуючі обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі та звільнити їх від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з покладенням на останніх обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд вважає, що така міра покарання сприятиме досягненню справедливого балансу між правами та свободами обвинувачених та інтересами держави і суспільства, і буде достатньою для виправлення обвинувачених та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості - покарання має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчинених правопорушень.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із застосуванням обов`язків, визначених ст. 194 КПК України, звільнивши обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з-під варти у залі суду.

Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання (а.с. кримінального провадження 45-48, 67-71, 99-102).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз (у тому числі товарознавчої експертизи № CE-19/114-21/3299-TB від 05.03.2021 року) складають 1 307 грн. 60 коп. (а.с. кримінального провадження 29).

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 186 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання та призначити йому іспитовий строк терміном 2 (два) роки з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із застосуванням обов`язків, визначених ст. 194 КПК України, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти у залі суду.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання - 23.02.2020 року.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 186 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання та призначити йому іспитовий строк терміном 2 (два) роки з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із застосуванням обов`язків, визначених ст. 194 КПК України, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_2 з-під варти у залі суду.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту фактичного затримання - 23.02.2020 року.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 186 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання та призначити йому іспитовий строк терміном 2 (два) роки з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із застосуванням обов`язків, визначених ст. 194 КПК України, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти у залі суду.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання - 23.02.2020 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, пов`язані із проведенням товарознавчої експертизи № CE-19/114-21/3299-TB від 05.03.2021 року у сумі 1 307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- мобільний телефон марки «Redmi Note 9 Pro», білого кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , S/N НОМЕР_3 (а.с. кримінального провадження 20) - повернути законному власнику;

- мобільний телефон марки «Samsung», сірого кольору, імей1: НОМЕР_4 , імей2: НОМЕР_5 , шапка темного кольору «NORD», куртка чорного кольору зовнішньої сторони та синього внутрішньої сторони марки «FREESTEP» (а.с. кримінального провадження 77) - повернути законному власнику;

- гаманець чорного кольору з написом «Mishael Kors», картка «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , чорновий запис з номером мобільного телефону « НОМЕР_7 », куртка темно-синього кольору «Scotch», шапка сірого кольору з написом «100% Acrylic» (а.с. кримінального провадження 50) - повернути законному власнику;

- мобільний телефон марки «ERGO», чорного кольору, імей1: НОМЕР_8 , імей2: НОМЕР_9 , шапка темно-синього кольору з написом «Barts», куртка чорного кольору марки «ACTIVЕ» (а.с. кримінального провадження 104) - повернути законному власнику.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя/підпис/ Н. М. Галайко

З оригіналом згідно.

Суддя: