
Справа № 219/9028/21
Провадження № 1-кс/219/1793/2021
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2021 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Фролова Н.М., за участю секретаря судового засідання Припростої-Черняк О.О., прокурора Білика О.В., слідчого Тараканкової А.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмуті Донецької області клопотання старшого слідчого СВ Бахмутського РВП ГУ Національної поліції в Донецькій області Тарканкової А.С., погоджене прокурором Бахмутської окружної прокуратури Біликом О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмут, Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, раніше судимого: 19.05.1995 Артемівським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, 94, 42 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна; 24.12.2007 Артемівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці; 04.10.2010 Артемівським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки; 07.11.2016 Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки; 27.01.2021 Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12021053150000643 від 06.07.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.
27 серпня 2021 року старший слідчий СВ Бахмутського РВП ГУ Національної поліції в Донецькій області Тараканкова А.С., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Бахмутської окружної прокуратури Біликом О.В., звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що 05 липня 2021 року приблизно о 05 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з потерпілим ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись на тролейбусній зупинці, яка розташована поблизу будинку № 63 по вул. Горбатова у м. Бахмут Донецької обл., розпивали спиртні напої. В ході розпиття спиртних напоїв, ОСОБА_1 побачив у ОСОБА_2 сенсорний мобільний телефон в корпусі чорного кольору типу моноблок, у результаті, чого у ОСОБА_1 раптово виник умисел на крадіжку мобільного телефону, який на праві власності належить ОСОБА_2 .
Після того, як приблизно о 06 годині 00 хвилин потерпілий ОСОБА_2 , заснув за місцем розпиття спиртних напоїв на лавочці тролейбусної зупинки, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна і звернення його в свою власність, шляхом вільного доступу, діючи умисно та повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись станом потерпілого ОСОБА_2 , правою рукою таємно витягнув з правою кишені джинсових бриджів, які були вдягнені на ОСОБА_2 , мобільний телефон марки «ZTE», модель «А-5-20-20», в корпусі чорного кольору типу моноблок, ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 1890 гривень, який поклав у кишеню своїх джинсових штанів, з викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 1890 гривень.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно.
26 серпня 2021 року у відповідності до вимог ч. 2 ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Причетність ОСОБА_1 , до скоєння зазначеного кримінального правопорушення повністю підтверджується матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події, свідченнями потерпілого ОСОБА_2 , протоколом огляду предмету з ОСОБА_1 протокол пред`явленням для впізнання речей потерпілому, протокол пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_2 , показами підозрюваного ОСОБА_2 , речовими доказами вилученими в ході огляду місця події.
27 січня 2021 року Артемівським міськрайонним судом було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, яке ОСОБА_1 було порушено та який на шлях виправлення не встав, скоївши ряд корисливих правопорушень. Крім того, ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного стабільного заробітку, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 продовжить злочинну діяльність.
Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 , вбачається наявність наступних ризиків: останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки сам ОСОБА_1 , з метою уникнути покарання, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується викладеними обставинами. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. ОСОБА_1 постійного місця роботи не має, не одружений, стійких соціальних зв`язків не має, є раніше судимою особою. У зв`язку з викладеними обставинами, це унеможливлює виконання ним особистого зобов`язання.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що він перебуваючи на волі може вчинити інший злочин, або вчинити протиправні дії відносно свідків та потерпілої у вказаному кримінальному провадженні, що дає підстави вважати що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить покладених на нього обов`язків, і також не виключається можливість переховування підозрюваного в іншій області та в інших містах, може перейти на тимчасово окуповані території Донецької області НЗФ так названої «ДНР та ЛНР», тим самим переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Не можливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу.
Враховуючи викладене, застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.
Враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, що санкція статті за інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачає покарання до п`яти років позбавлення волі, а також ті обставини, що ОСОБА_1 будучі раніше судимим, не працевлаштований, не одружений, не має стійких соціальних зв`язків, характеризується посередньо, вважаю не можливо застосувати більш м`який запобіжний, у зв`язку з чим, з метою запобігання ОСОБА_1 , переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно обрати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_1 копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додатки до нього отримав 27 серпня 2021 року.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання, просили його задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у ньому.
Підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що якщо він раніше не переховував, то і зараз цього не зробить, просив вирішити питання на розсуд слідчого судді.
Ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним,обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків,а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити,сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
26 серпня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, доведена прокурором з посиланням на вже зібрані докази та матеріали кримінального провадження, зокрема: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 05.07.2021 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 06.07.2021 року; протокол огляду предмету від 06.07.2021 року; постанову про призначення товарознавчої експертизи від 30.07.2021 року; протокол пред`явлення речей для впізнання від 19.08.2021 року; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.08.2021 року.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
Обставини підозри слідчим суддею з`ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді.
Слідчий суддя зазначає, що прокурором у судовому засіданні доведено існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого, з яким у нього дружні стосунки, з метою змінити покази, дані під час досудового розслідування, так як відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства жоден доказ, зібраний під час досудового розслідування, не має наперед встановленої сили та досліджується безпосередньо під час судового розгляду, ризик вчинення іншого кримінально правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 офіційно не працює, раніше неодноразово судимий.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий, не одружений, офіційно не працює, має постійне місце реєстрації, але будинок за вказаною адресою зруйнований, проживає у друзів за різними адресами, на утриманні малоітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога, у лікаря психіатра не перебуває, скарг від сусідів не надходило.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки сам ОСОБА_1 , з метою уникнути покарання, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Не можливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваного покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що відсутні документи, які підтверджують право власності на майно, за місцем його реєстрації будинок зруйнований, як він сам зазначав, що він періодичне живе, то у одного друга за адресою: , АДРЕСА_2 , то у іншого за адресою: АДРЕСА_3 . Згоди від власників нерухомого майна та осіб,які в них проживають не надано.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає за необхідне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_1 необхідно визначити заставу, розмір якої, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється підозрюваний, його майновий та сімейний стан, відсутність відомостей про місце роботи та джерела доходів, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2270 грн. х 4 = 9080,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Таким чином, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, допитавши свідків, вислухавши думку учасників та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 186, 309, 369, 372, 392, КПК України слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».
Строк дії ухвали – шістдесят днів з дня винесення ухвали, тобто до 26 жовтня 2021 року (включно).
Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 9080 (дев`ять тисяч вісімдесят) грн. 00 коп.
У разі внесення застави в розмірі 9080,00 грн. на спеціальний рахунок отримувача – Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, розрахунковий рахунок UA828201720355259003000011792 у ГУ ДКСУ в Донецькій області, код банку 820172, код ЄДРПОУ 26288796 – підозрюваним чи іншою особою за згодою підозрюваного ОСОБА_1 , він підлягає звільненню з-під варти.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки: прибувати до прокурора, слідчого та/або суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин кримінального провадження; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.
Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - до 26.10.2021 року включно, який може бути продовжений.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а також буде вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ Бахмутського РВП ГУ Національної поліції в Донецькій області Тараканкову А.І. та прокурора Бахмутської окружної прокуратури Білика О.В.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: Н.М.Фролова
Судове рішення № 99254339, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 28.08.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 219/9028/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: