Рішення № 99252910, 02.03.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №335/2176/20

Провадження № 2/752/2826/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.03.2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

за участі секретаря - Оджубейської Д.І.,

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді,

в с т а н о в и в:

в березні 2020 року позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за оплату житлово - комунальної послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді у розмірі 3 451,87 грн., три проценти річних - 180,20 грн, інфляційні втрати - 494,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Концерн «Міські теплові мережі» здійснював відпуск відповідачу теплової енергії з жовтня 2016 по квітень 2019, за адресою АДРЕСА_1 , підвалу літ.А-3, що на праві власності належить відповідачу.

Вказує, що між позивачем та відповідачем договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді не укладений, однак вказує, що не зважаючи на його відсутність відповідач споживає надані житлово-комунальні послуги.

Позивач зазначає, що в період з жовтня 2016 по квітень 2019 у відповідача утворилась заборгованість по оплаті теплової енергії в гарячій воді у розмірі 3 451,87 грн.

В зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань по оплаті за житлово-комунальні послуги позивач просить стягнути в судовому порядку суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, а також з врахуванням положень ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.04.2020 року справу направлено за підсудністю до Голосіївського районного суд у м. Києва.

Ухвалою судді Голосіївського районного суд у м. Києва від 28.07.2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

На момент розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання письмового відзиву.

На підставі положень ст.ст.274-279 ЦПК України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження буз виклику сторін на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, підвалу літ.А-3 у АДРЕСА_1 (а.с.7).

Концерн «Міські теплові мережі» здійснював відпуск відповідачу теплової енергії з жовтня 2016 по квітень 2019, за адресою АДРЕСА_1 , підвалу літ.А-3, що на праві власності належить відповідачу.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Як встановлено судом, договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладений, однак позивач надає, а відповідач споживає надані житлово-комунальні послуги.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач не виконує належним чином своїх зобов`язань, у зв`язку з чим, в період з жовтня 2016 по квітень 2019 у останнього в утворилась заборгованість по оплаті теплової енергії в гарячій воді у розмірі 3 451,87 грн.

На підтвердження своїх доводів надав суду розрахунок основного боргу ( а.с.13)

Згідно з ч. 6 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Відносини між учасниками правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, в частині надання послуг з центрального опалення врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин ) та положеннями Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630.

Відповідно до п.11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила) у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загально будинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Відповідно до п.18 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно із п. 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Згідно із п. 30 Правил, споживач зобов`язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

На підставі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

При цьому, відсутність укладеного між сторонами Договору в період утворення заборгованості не позбавляє відповідача обов`язку сплачувати за спожиті комунальні послуги.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, зважаючи на те, що з боку відповідача не надано суду достатніх доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов`язань, передбачених законом, по оплаті за спожиті комунальні послуги, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позивачем вимог, в зв`язку з чим вони підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України і в зв`язку з задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у справі.

Керуючись ст.ст. 1, 19, 20, 21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», ст.ст. 15, 16, 205, 509, 525, 625, 633, 639 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 102, 103, 109, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 274-279, ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за спожиту теплову енергію в гарячій воді в розмірі 3 451,87 грн., інфляційні витрати у розмірі 494,43 грн., три відсотка річних у розмірі 180,20 грн., суму судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя