Ухвала суду № 99248499, 30.08.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа №500/3634/21

30 серпня 2021 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши матеріали адміністративної справи ОСОБА_1 до Військової частини А0998 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А0998 Міністерства оборони України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0998 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про неотримане речове майно, відповідно до норм забезпечення у день звільнення 07.07.2017 за період проходження військової служби,

- зобов`язати Військову частину А0998 надати ОСОБА_1 довідку про неотримане речове майно, відповідно до норм забезпечення у день звільнення 07.07.2017 за період проходження військової служби,

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0998 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, відповідно до норм забезпечення у день звільнення 07.07.2017 за період проходження військової служби.

- зобов`язати Військову частину А0998 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, відповідно до норм забезпечення у день звільнення 07.07.2017 за період проходження військової служби, передбачену статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що проходив військову службу у Військовій частині А0998 Міністерства оборони України, наказом від 07.07.2017 №5 його звільнено з військової служби. Крім цього зазначає, що відповідачем не здійснено усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно. Позивач вважає, що невиплата спірної грошової компенсації вказує на протиправну бездіяльність відповідача та порушує його права та законні інтереси, тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та додані до неї документи, суд встановив таке.

Статтею 122 КАС України встановлені строки звернення до адміністративного суду.

Так, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частини перша, друга статті 122 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд зазначає, що предметом позову у вказаній справі є, зокрема, вимоги позивача щодо нарахування та виплати компенсації за неотримане речове майно за період проходження військової служби.

Із наведеного видно, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, зокрема, невиплатою позивачу у зв`язку із звільненням із військової служби компенсації за речове майно, право на яку він набув під час проходження публічної служби, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.

Згідно з частиною першою статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178) виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Згідно із пунктом 15 розділу III Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 №475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.06.2017 за №797/30665 (далі - Інструкція №475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в порядку, визначеному Порядком №178.

Пунктом 4 Порядку №178 визначено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Із вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна.

Таким чином, підставою для реалізації військовослужбовцем свого права на отримання компенсації за неотримане речове майно є відповідна заява (рапорт), яка може бути подана як до, так і після його виключення зі списків особового складу

Оскільки виплата компенсації військовослужбовцям за неотримане речове майно є відносинами щодо проходження публічної служби, під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення спеціальної норми - частини п`ятої статті 122 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №620/1982/19.

Також, згідно з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 09.07.2020 у справі №240/11529/19, пунктом 27 Порядку №1444 визначено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Верховний Суд зазначив, що саме із листа відповідача, після звернення позивача із заявою про виплату компенсації, позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, саме з цієї дати починається відлік строку звернення до суду з позовом про нарахування та виплату компенсації вартості неотриманого речового майна.

В поданому позові представник позивача вказує, що 30.03.2021 позивач особисто звернувся із заявою до командування Військової частини А0998 про надання довідки про неотримане речове майно, відповідно до норм забезпечення, за період проходження військової служби, та у якій просив виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно. 07.04.2021 відповідач надав лист №1517 від 07.04.2021, яким відмовив у задоволенні його заяви.

Проте до суду з цим позовом позивач звернувся лише 29.06.2021, тобто із пропуском строку, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних підстав позивач не надав.

Так, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У відповідності до частини тринадцятої статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За нормами частини чотирнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Частиною п`ятнадцятою статті 171 КАС України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військова частини А0998 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання необхідних документів на адресу суду: 46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України позовна заява залишається без розгляду. Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Мартиць О.І.