Ухвала суду № 99248011, 27.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/9305/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойко С.С., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без руху у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3052 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває справа №440/9305/21 за позовом ОСОБА_1 до до Військової частини 3052 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 11.05.2018 та індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно, грошову компенсацію за невикористанні календарні дні додаткової відпуски, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 роки у кількості 56 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 11.05.2018 та індексацію грошового забезпечення за період з 01.01,2016 по 28.02.2018 роки.

25. 08.2021 року до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху, в обґрунтування якого зазначено, що позовні вимоги стосуються проходження позивачем військової служби, що відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є публічною службою, а отже для звернення позивача до суду з даним позовом визначено місячний строк, який обчислюється з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Так, з позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 стало відомо про оскаржені ним дії відповідача 12.05.2018, на наступний день за днем здійснення виплати, розрахунку при звільненні, однак до суду позивач звернувся лише13 серпня 2021, тобто з пропущенням місячного строку звернення до суду з даним позовом. Клопотання про поновлення строку на оскарження позивачем не подано.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без руху, суд дійшов наступних висновків.

За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з цим, Конституційним Судом України у рішенні від 15.10.2013, № 8-рп/2013 "У справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" зазначено, що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", відповідно до приписів статті 1 якого індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини

доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи, що звернення до суду позивача з позовною заявою щодо невиплати ОСОБА_1 відповідачем компенсації за не використану позивачем додаткову відпустку як учасника бойових дій, компенсації за неотримане речове майно, та індексації грошового забезпечення, не обмежується будь-яким строком, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з позовом у даній адміністративній справи.

Таким чином, клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без руху необґрунтоване, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без руху у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3052 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Головуючий суддя С.С. Бойко