Ухвала суду № 99247285, 30.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 серпня 2021 року № 640/22024/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження заяву Окружного адміністративного суду м. Києва про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі № 640/22024/18 за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми недоотриманої суддівської винагороди,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду 19.07.2021 звернувся Окружний адміністративний суд м. Києва із заявою про поворот виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи подану заяву, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначив, що постановою Верховного Суду від 05.07.2021 рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі № 640/22024/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми недоотриманої суддівської винагороди відмовлено.

Оскільки Верховним Судом у постанові не вирішено питання про поворот виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, то заявник звернувся з відповідною заявою до Київського окружного адміністративного суду в порядку ч. 7 ст. 380 КАС України.

На підставі ч. 9 ст. 380 КАС України судом прийнято рішення про розгляд заяви у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, обчисленої на підставі первинної редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, виходячи з розміру посадового окладу судді, обрахованого на підставі мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік" та Законом України "Про державний бюджет України на 2018 рік", у період з 01.01.2017 по 04.12.2018 та зобов`язано Окружний адміністративний суд міста Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.01.2017 по 04.12.2018, обчислену на підставі первинної редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, виходячи з розміру посадового окладу судді, розрахованого на підставі мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України від 21.12.2016 № 1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та Законом України від 07.12.2017 № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік".

ДСА України 11.12.2019 рішення оскаржено в касаційному порядку. Разом з касаційною скаргою ДСА України до Верховного Суду подано клопотання про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 у даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2020 у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

Окружним адміністративним судом м. Києва 23.03.2020 у добровільному порядку виконано рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 шляхом виплати позивачу 1 103 804, 84 грн.

Постановою Верховного Суду від 05.07.2021 рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі № 640/22024/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми недоотриманої суддівської винагороди відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його не чинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно ч. 4 ст. 380 КАС України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Частиною 7 ст. 380 КАС України встановлено, що якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Зазначаючи, що Верховний Суд при ухваленні постанови не вирішив питання про поворот виконання рішення, Окружний адміністративний суд м. Києва звернувся до Київського окружного адміністративного суду з даною заявою.

Поворотом виконання рішення суду є повернення сторін виконавчого провадження у первісний стан, що передував виконанню рішення, через скасування правової підстави такого виконання. Поворот виконання є способом захисту прав боржника на випадок отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим судовим рішенням неналежного, оскільки правова підстава такого набуття відпала.

Відповідно до ч. 5 ст. 380 КАС України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ визначені статтею 381 КАС України.

Згідно ст. 381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Відповідач доказів того, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі № 640/22024/18 було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами суду не надав, доказів на підтвердження вказаної обставини матеріали справи не містять, відтак, правові підстави для задоволення заяви Окружного адміністративного суду м. Києва про поворот виконання рішення суду відсутні.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06) висловив правову позицію, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.

Як також наголосив Європейський суд з прав людини в рішенні від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету «в інтересах «суспільства». Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто «справедливого співвідношення» між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Окружного адміністративного суду м. Києва про поворот виконання судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 248, 256, 380, 381 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Окружного адміністративного суду м. Києва про поворот виконання судового рішення від 24.06.2019 у справі № 640/22024/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд. ..

Суддя Лапій С.М.