Рішення № 99247264, 05.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2021 року № 320/12931/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Шевчук Н.С.,

представника позивача Мирошниченко Анастасії Миколаївни, Дубецької Вікторії Миколаївни

представника відповідача Іщенко Ігоря Владиславовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Діамант»

про стягнення податкового боргу

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Діамант»

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним ат скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Київській області ( далі – позивач за первісним позовом) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Діамант» (далі – відповідач за первісним позовом), у якому просив суд: - стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Діамант» (код ЄДРПОУ: 40103559) у банках, що обслуговують боржника – 1 802 551, 43 грн. та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Діамант» (далі - позивач за зустрічним позовом) з зустрічним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач за зустрічним позовом), у якому просить суд: - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020, №0005423305 від 23.06.2020, №0005433305 від 23.06.2020.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у розмірі 1 802 551, 43 грн. внаслідок несплати узгоджених грошових зобов`язань із податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток приватних підприємств та військового збору. У зв`язку із несплатою відповідачем податкового боргу в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач за первісним позовом своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

В зустрічному позові товариство просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020, №0005423305 від 23.06.2020, №0005433305 від 23.06.2020. Зустрічний позов обґрунтовано протиправністю винесення спірних рішень, винесеної на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб за 2016-2019 рр., отриманого як додаткове благо, в сумі 447687,75 грн., податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 585 848,00 грн. та військового збору у розмірі 8 394,73 грн.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що під час перевірки, за наслідками якої прийнято спірні рішення, контролюючим органом було виявлено неутримання та неперерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб за 2016-2019 роки з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 447687,75 грн., які було виділено на закупку бензину А-95 на автомобілі, що фактично не належать ТОВ «НІКО ДІАМАНТ», податку на прибуток приватних підприємств та військового збору.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 14.12.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.01.2020 зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачу.

Ухвалою суду від 09.02.2021 прийнято зустрічний позов ТОВ «Ніко Діамант» до свого провадження та об`єднано первісний і зустрічний позови в одне провадження.

Ухвалою суду від 24.05.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Діамант» про призначення судово-економічної експертизи в адміністративній справі №320/12931/20, залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 24.05.2021 клопотання Головного управління ДПС у Київській області – задоволено частково; залишено без розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Діамант» в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020.

Протокольною ухвалою суду від 24.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 24.05.2021 про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви в частині, позивач за первісним позовом подав апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ДІАМАНТ» - залишено без задоволення; ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року - без змін.

Ухвалою суду від 30.09.2021 виправлено описку у рішенні суду.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Діамант» (код ЄДРПОУ 40103559; місцезнаходження: 08324, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вул. Бориспільська, буд. 22), зареєстровано з 05.11.2015 як юридична особа, про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №13541020000005827.

Посадовими особами контролюючого органу була проведена камеральна перевірка, на підставі якої було винесено акт від 13.03.2020 №275/10-36-05-11/40103559 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 23.06.2020 №0005423305, згідно з яким товариству нараховано - 100 729,73 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено товариству засобами поштового зв`язку за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вул. Бориспільська, буд. 22 та вручено особисто 07.07.2020.

Посадовими особами контролюючого органу була проведена камеральна перевірка, на підставі якої було винесено акт від 13.03.2020 №275/10-36-05-11/40103559 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 23.06.2020 №0005433305, згідно з яким товариству нараховано - 8 394,73 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено товариству засобами поштового зв`язку за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вул. Бориспільська, буд. 22 та вручено особисто 07.07.2020.

Посадовими особами контролюючого органу була проведена камеральна перевірка, на підставі якої було винесено акт від 13.03.2020 №275/10-36-05-11/40103559 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.04.2020 №0009240511, згідно з яким товариству нараховано - 1 585 848,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено товариству засобами поштового зв`язку за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вул. Бориспільська, буд. 22 та вручено особисто 07.07.2020.

Податкове повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020 було оскаржено позивачем до Державної податкової служби України, проте рішенням ДПС України №24478/6/99-2020-06-02-01-06 від 03.08.2020 його залишено без змін.

Вказане рішення Державної податкової служби України №24478/6/99-2020-06-02-01-06 від 03.08.2020 позивачем отримано 20.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0405346621508.

Головним управлінням ДПС у Київській області виставлено ТОВ «НІКО ДІАМАНТ» податкову вимогу форми «Ф» від 29.07.2020 №151552-51, згідно якої станом на 28.07.2020 сума податкового боргу платника податків становить 109123,86 грн.

Вказану податкову вимогу направлено товариству засобами поштового зв`язку за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вул. Бориспільська, буд. 22 та вручено особисто та вручено 30.08.2020.

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Київській області за товариством обліковується заборгованість у розмірі 1 802 551, 43 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку; військового збору та податку на прибуток приватних підприємств.

Вважаючи, що за товариством рахується борг зі сплати податкових зобов`язань, податковий орган звернувся до суду із позовом про його примусове стягнення.

У той же час, ТОВ «НІКО ДІАМАНТ» вважає нарахування податковим органом податкових зобов`язань протиправним, а тому звернувся до суду із зустрічним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі по тексту Податковий кодекс).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, в разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі невиконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України встановлено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254, встановлено, що якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, чинний на час виникнення спірних правовідносин, (далі також - Порядок № 422), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 422 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. (абзаци перший, четвертий підпункт 75.1.2 пункту 75.1).

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу. (пункт 78.8).

За приписами пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є: фізична особа резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Підпунктом 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Відповідно до пункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно пункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Приписами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах; б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом «а» цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об`єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

У пункті 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

У ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

VI. Оцінка суду

Враховуючи, що ухвалою суду від 24.05.2021, залишеною без змін постановою ШААС від 03.08.2021, залишено без розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ «Ніко Діамант» в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020, предметом розгляду зустрічного позову є позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005423305 від 23.06.2020, №0005433305 від 23.06.2020.

Отже, щодо позовних вимог в частині протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005423305 від 23.06.2020, №0005433305 від 23.06.2020, судом встановлено наступне.

Системний аналіз викладених вище правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством чітко визначено підстави для виникнення у платника обов`язку зі сплати ПДФО та військового збору і порядок нарахування відповідних платежів.

Як встановлено судом, на підставі направлень на проведення перевірки від 24.01.2020 №146, №147, №148, №149, №150, №151 Головним управлінням ДПС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «НІКО ДІАМАНТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.01.2016 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт від 13.03.2020 №275/10-36-05-11/40103559.

Зі змісту вказаного акту перевірки, на підставі якого контролюючим органом, вбачається, що перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог п.140.4.2 п.140.4 ст.44, пп.134.1.1 п.134 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від`ємне значення оподаткування на суму 3816,00 грн. та збільшено об`єкт оподаткування на загальну суму 7048211,00 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов у зв`язку з тим, що позивачем не здійснено утримання та не перераховано податок на доходи фізичних осіб за 2016-2019 роки з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 447687,75 грн., яку виділено на закупку бензину А-95, на автомобілі які фактично не належать ТОВ «НІКО ДІАМАНТ». Основним документом, на підставі якого списують пальне та паливно-мастильні матеріали, є подорожній лист документ установленого обліку роботи транспортного засобу (ст. 1 Закону про автотранспорт) якщо автомобіль рухається по місту, в подорожньому листі має бути зазначено, з якої вулиці, з якої установи і куди було переміщення, зокрема це стосується легкового автотранспорту. Якщо автомобіль працює на дільниці, то це треба завірити підписом і штампом майстра дільниці, а збільшена витрата пального на тонно-кілометри підтверджується ТТН. Години роботи механізмів у замовника повинні бути підтверджені підписами відповідальних осіб та наголошено, що подорожні листи легкових автомобілів виписують щодня а не за місяць.

В акті перевірки зазначено, що пункт 1 наказу Мінтрансу та Мінстату від 29.12.95 №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» визначає подорожні листи як типові форми первинного обліку роботи автомобіля. Пункт 2 цього наказу закріплює обов`язкове застосування подорожніх листів всіма суб`єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності. Пункт 2 наказу Держкомстату від 17.02.98 №74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок застосування» встановлює обов`язкове застосування подорожнього листа всіма суб`єктами підприємницької діяльності, установами і організаціями незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності, які експлуатують службові легкові автомобілі або для яких за їх замовленням здійснюється транспортне обслуговування службовими легковими автомобілями. Пункт 1.1 Інструкції №74 встановлює, що застосування подорожнього листа здійснюється для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів. Відповідно до пункту 1.3, 2.1 Інструкції №74 подорожній лист є для перевізника підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів, а також для взаєморозрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг та застосування будь-яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових легкових автомобілів не допускається. Відповідно до пункту 2.1 Інструкції №74, перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі власні або орендовані (без водія), зобов`язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві подорожній лист. Застосування будь яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових автомобілів не допускається.

Також, в акті перевірки посадовими особами зазначено, що списання фактично витрачених пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів повинно проводитися на підставі первинних документів подорожніх листів встановленої законодавством форми. Крім цього відсутнє документальне підтвердження понесених витрат, чим порушено підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового Кодексу України від 02.12.2010, у формі 1-ДФ відсутні відомості та обов`язки податкового агента.

Суд критично ставиться до такого обґрунтування податковим органом, оскільки даний наказ не має імперативного характеру для підприємства у зв`язку з чим не може бути обов`язковим для визначення бази при обчисленні об`єкта оподаткування, зокрема, з урахуванням того, що серед встановлених чинним податковим законодавством обмежень щодо формування складу витрат та податкового кредиту відсутнє застереження стосовно не можливості включення до їх складу фактичних витрат на паливо, які перевищують вказані нормативи у Нормах витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті.

Разом з тим, щодо доводів контролюючого органу, про те, що Наказом Державного комітету статистики України від 17.02.1998 №74, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 березня 1998 р. за № 149/2589, було затверджено типову форму №3 «Подорожній лист службового легкового автомобіля» та Інструкцію про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, слід зазначити наступне.

Так, дійсно пунктом 2.1 вказаної Інструкції було визначено, що перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі - власні або орендовані (без водія), зобов`язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві оформлений відповідно до вимог даної Інструкції подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми № 3. Застосування будь-яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових легкових автомобілів не допускається. Подорожній лист службового автомобіля оформлюється тільки на один робочий день (зміну) і видається за умови здачі водієм подорожнього листа за попередній день роботи. На більший строк подорожній лист видається у випадках транспортного обслуговування у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу чи розпорядження перевізника. Видача подорожнього листа реєструється у диспетчерському журналі за такими реквізитами: дата видачі, номер подорожнього листа, прізвище та ініціали водія, його підпис при одержанні подорожнього листа, дата повернення подорожнього листа, підпис відповідальної особи.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що 16.04.2013 наказ Державного комітету статистики України від 17.02.1998 № 74 втратив чинність.

При цьому, станом на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено вимог щодо необхідності оформлення подорожнього листа та будь-яких інших документів під час здійснення обліку кількості використаного автомобілем паливно-мастильних матеріалів та не встановлено вимог щодо форми подорожнього листа.

У зв`язку з цим, суд вважає, що відсутність подорожніх листів виписаних на кожен день щодо конкретного автомобіля не є підставою для висновків про безпідставність списання паливно-мастильних матеріалів.

Щодо посилання відповідача за зустрічним позовом на ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» стосовно подорожнього листа як документу установленого зразка для визначення й обліку роботи транспортного засобу є таким, що не відповідає положенням закону, оскільки стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» не містить визначення подорожнього листа.

Доводи контролюючого органу, викладені в Акті перевірки про те, що пункт 1 Наказу Мінтрансу та Мінстату від 29.12.1995 року № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» визначено, що основним документом, на підставі якого списують пальне та паливно-мастильні матеріали є подорожній лист не можуть бути прийняті судом до уваги та не можуть слугувати підставою для висновків про наявність порушення, оскільки він втратив чинність згідно з наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1005/1454 від 10.12.2013 року та на час, за який проводилася перевірки вже не підлягав застосуванню.

Відповідно до абз.10 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

При цьому суд звертає увагу, що в матеріалах перевірки відсутні будь-які дані про характер дослідження посадовими особами первинних документів позивача, як відсутнє й посилання в акті перевірки на конкретні документи, на підставі яких ним зроблено висновки про порушенням позивачем вимог податкового законодавства. Порушення способу перевірки податкового, валютного законодавства за період з 2016 по 2019 рр. ТОВ «НІКО ДІАМАНТ» доводить неналежне виконання контрольної функції податковим органом та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за наслідками не проведення перевірки.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача за зустрічним позовом про порушення суб`єктом владних повноважень – ГУ ДПС у Київській області обґрунтованості винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Будь-яких належних та допустимих доказів списання товариством пального на автомобілі, які не знаходяться власності ТОВ «НІКО ДІАМАНТ» контролюючим органом суду не надано.

Водночас, суд зауважує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, в даному випадку – на ГУ ДПС у Київській області.

Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Отже, враховуючи те, що матеріалами справи спростовуються висновки податкового органу щодо заниження суми податку на доходи фізичних осіб, суд вважає, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про заниження ТОВ «НІКО ДІАМАНТ» суми військового збору у розмірі 8394,73 грн.

В зв`язку з викладеним, податковий орган не довів правомірність винесення податкових повідомлень-рішень №0005423305 від 23.06.2020, №0005433305 від 23.06.2020, а отже такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо первісного позову про стягнення з рахунків ТОВ «Ніко Діамант» заборгованості у розмірі 1 802 551, 43 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 15.1 -15.2 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Податкове зобов`язання з податку податку на прибуток нараховано контролюючим органом шляхом винесення податкового повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020, яке отримано відповідачем за первісним позовом, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (т.1 а.с. 11).

Податкове повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020 було оскаржено позивачем до Державної податкової служби України, проте рішенням ДПС України №24478/6/99-2020-06-02-01-06 від 03.08.2020 його залишено без змін.

При цьому суд звертає увагу, що ухвалою суду від 24.05.2021, залишеною без змін постановою ШААС від 03.08.2021, залишено без розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ «Ніко Діамант» в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020.

Відтак, грошове зобов`язання з податку на прибуток, нараховане контролюючим органом шляхом винесення податкового повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020, є узгодженим.

Наявність у ТОВ "НІКО ДІАМАНТ" заборгованості у розмірі 1 585 848,00 грн., підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків та довідкою виданою ГУ ДПС у Київській області.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку суми узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 585 848,00 грн.

Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання контролюючим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог в частині стягнення податкового боргу у розмірі 1 585 848,00 грн.

VII. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, та, як наслідок, скасування судом податкових повідомлень-рішень №0005423305 від 23.06.2020, №0005433305 від 23.06.2020, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративного позову Головного управління ДПС у Київській області, часткового, а саме в частині стягнення податкового боргу нарахованого на підставі податкового повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020, яке є узгодженим.

VІІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а відповідачем не надано доказів понесення ним будь-яких судових витрат, судові витрати за первісним позовом розподілу не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем за зустрічним позовом був сплачений судовий збір у розмірі 2 270,00 грн., що підтверджується квитанцією від 05.01.2021 №ДИ000022. Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок відповідача. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Діамант» (код ЄДРПОУ: 40103559) у банках, що обслуговують боржника – 1 585 848 , 00 (один мільйон вісімдесят п`ять тисяч вісімсот сорок вісім грн. 00 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0005423305 від 23.06.2020, №0005433305 від 23.06.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Діамант» (код ЄДРПОУ: 40103559, місцезнаходження: Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспільська, 22) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд.5-А) судові витрати у розмірі 22 700, 00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата підписання повного тексту рішення - 30.08.2021 р.