Ухвала суду № 99247167, 28.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 серпня 2021 року м. Київ № 367/3954/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області по складанню та надсиланню ОСОБА_1 вимоги від 28.05.2020 про сплату боргу №49934/П/10-36 зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені на суму 13 473,90 грн (станом на 15.06.2020), яка продовжує збільшуватись;

- скасувати вимогу від 28.05.2020 про сплату боргу (недоїмки) №49934/П/10-36 зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені на суму 13 473,90 грн;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області відкликати з виконання вимогу від 28.05.2020 про сплату боргу (недоїмки) №49934/П/10-36 зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені на суму 13 473,90 грн;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та дані інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 з урахуванням відсутності такої реєстрації у якості ФОП та відсутності будь-яких заборгованостей зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальним норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.

Зі змісту ч.5 ст. 160 КАС України слідує, що у позовній заяві зазначається: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як слідує з позовної заяви, позивачем зазначено адресу реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Місцем знаходження відповідача є м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-а.

Суд, звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутні докази, що підтверджують місце реєстрації позивача.

Також суд звертає увагу, що предметом оскарження є вимога Головного управління Державної податкової служби у Київській області про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 28.05.2020 №49934/П/10-36.

Крім цього, пунктом 5 ч. 1 статті 171 КАС України закріплено обов`язок суду з`ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У ч. 2 цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що про наявність оскаржуваної вимоги позивач дізнався у травні 2020 року. Зазначений адміністративний позов подано позивачем через систему «Електронний суд» 30.05.2021 та зареєстрований канцелярією Ірпінського міського суду Київської області 31.05.2021.

Відтак, позивачем пропущений строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

У постанові від 05 березня 2021 року по справі № 640/9172/20 Верховний Суд відступив від своїх висновків про необхідність застосування 10 - денного строку для оскарження донарахувань з ЄСВ та вказав, що платник єдиного внеску для захисту своїх прав, свобод і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги в межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого ст. 122 КАС України, а не ст. 25 Закону № 2464

Суд зауважує, що позовна заява, а також матеріали справи не містять відповідної заяви позивача про поновлення строку з належними обґрунтуваннями та доказів поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд відмічає, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:

- документально підтверджені відомості щодо місця реєстрації (проживання, перебування) заявника (копія паспорту, витяг з реєстру тощо);

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження існування обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, Кодекс адміністративного судочинства України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 5, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова