Рішення № 99246997, 28.08.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 серпня 2021 року Справа № 280/4625/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький»

до Дніпровської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

07.06.2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький» (далі - позивач), в особі представника адвоката Коваль М.О. до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110120/2021/000012/1 від 07.04.2021, прийняте відповідачем;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110120/2021/00040 від 07.04.2021 року, прийняту відповідачем.

- стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 4 540,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості винесене протиправно. Зокрема, зазначає, що позивачем було надано вичерпний перелік документів згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України для визначення митної вартості товарів за першим методом - за ціною договору. Водночас, відповідач, вимагаючи надати додаткові документи всупереч частини третьої статті 53 Митного кодексу України зазначив про наявність розбіжностей у відомостях, що самі по собі не підтверджують числові значення складових митної вартості в документах. Крім того, відповідач в оскаржуваному рішенні не навів достатніх та логічних аргументів для здійснення коригування заявленої митної вартості товару. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.06.2021 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький» було залишено без руху з підстав, зазначених у останній. Наданий позивачу 10-ти денний строк для усунення встановлених недоліків.

Після усунення позивачем недоліків, ухвалою суду від 29.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позовні вимоги не визнав, 22.06.2021 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД № UA110120/2021/002500 від 05.04.2021 спрацювали форми контролю системи управління ризиками. Вказує, що під час подання ЕМД для підтвердження митної вартості товарів декларантом не були надані належні та у повному обсязі документи на виконання вимог статті 53 МК України. Було встановлено, що документи, які надані позивачем, та які підтверджують числові значення складової митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п.3 ст. 53 МКУ). Зазначені обставини, у відповідності до пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України у сукупності стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. З урахуванням усіх фактичних обставин справи та норм законодавства, яке регулює питання визначення митної вартості товарів, Дніпровська митниця Держмитслужби вважає, що винесла законні та обґрунтовані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови. З урахуванням викладеного у відзиві, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

28.07.2021 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відзиві відповідачем не доведено правомірності прийнятих рішення та картки відмови всупереч імперативним приписам КАС України, не спростовано доводів позивача, викладених у позові, а зазначено лише інформацію, яку не підтверджено ані доказами, ані належним нормативним обґрунтуванням.

Відповідачем 02.08.2021 подано до суду заперечення проти відповіді на відзив, в яких останній зазначає, що Дніпровською митницею Держмитслужби у відзиві на позовну заяву в повному обсязі виконання вимоги КАС України, зазначивши заперечення щодо позовних вимог викладених у позовній заяві із посиланням на відповідні обставини, докази (що наявні в матеріалах справи) та норми права.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по сут, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» зареєстроване в якості юридичної особи 21.01.2008. Основним видом діяльності є: 01.47 Розведення свійської птиці.

05.02.2021 між компанією ANITOX LTD (Англія) як Продавцем та ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» як Покупцем укладено контракт №050221-PZ-1 (далі - Контракт).

Відповідно до пункту 1.1. Контракту Продавець продає, а Покупець купує Термін-8 рідкий дозволений для ввезення і реалізації на території України (кормові добавки для промислового птахівництва) в кількості, за ціною, в асортименті, передбаченими Додатками до цього Контракту. Пунктом 2.1.2 Контракту передбачено, що ціни і умови поставки на кожну партію Товару, що відвантажується за цим Контрактом узгоджуються сторонами в окремих Додатках, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

12.02.2021 між Продавцем та Покупцем погоджений та підписаний Додаток №1 до Контракту, умови якого визначають кількість, асортимент, ціну та умови поставки товару між Продавцем та Покупцем.

В Додатку №1 погоджені: асортимент та кількість товару, а саме Термін-8 рідкий у кількості 20 000 кг., вартістю - 3,00 долари США за один кілограм, загальна вартість партії – 60 000 доларів США. Крім того, Додатком №1 визначені: дата поставки - 09-11 тиждень 2021 року; умови поставки – СРТ Нікополь, Дніпропетровська область, Україна; умови оплати – 100% попередня оплата протягом 21 банківського дня з дати підписання цього Додатку.

Вартість товару сплачено позивачем в іноземній валюті у повному обсязі 11.03.2021 у за платіжним дорученням № 4, платіж на загальну суму поставки - 60 000 доларів США (відповідно до Контракту №050221-PZ-1 від 05.02.2021, умови оплати: 100% попередня оплата протягом 21 банківського дня з моменту підписання Додатку № 1 до Контракту).

24.03.2021 компанією ANITOX LTD виставлено позивачу електронний рахунок-фактуру №44-23274 на поставку товару: 10011-М Термін 8 рідкий, у кількості 20 000 кг., вартістю - 3,00 доларів США за один кілограм, загальною вартістю партії – 60 000 доларів США.

Для митного оформлення ввезених на територію України товарів позивачем було подано електронну митну декларацію № UA110120/2021/002500 від 05.04.2021. Митну вартість товарів за поданою декларацією визначено за першим методом - ціною договору.

На підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару митному органу надано наступні документи: сертифікат якості від 24.03.2021, пакувальний лист від 24.03.2021, рахунок-фактура (iнвойс) від 24.03.2021, автотранспортна накладна від 31.03.2021, сертифікат про походження товару від 19.03.2021, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 19.03.2021, банківський платіжний документ, що стосується товару від 11.03.2021, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.02.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 05.02.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів від 01.04.2021, відомості про включення товарів до переліку кормових добавок, преміксів та готових кормів, ветеринарних препараті від 12.04.2017, копія митної декларації країни відправлення від 24.03.2021. Також, Відповідачу був наданий лист компанії ANITOX LTD від 06.04.2021.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, у митного органу виникли сумніви щодо достовірності фактурної вартості заявленого до митного оформлення товару та надані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

06.04.2021 митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи (для здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару), а саме: - прайс-лист виробника товару; - виписку з бухгалтерської документації - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У повідомленні також зазначено, що згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Виконати дані вимоги вказано протягом десяти календарних днів.

07.04.2021 №07/04/2021 декларантом позивача було надіслано повідомлення щодо неможливості подання додаткових документів та прохання завершити митне оформлення. У позовній заяві вказані дії позивач обґрунтовує відсутністю на його складах залишків кормової добавки - термін-8 рідкий, та її термінова необхідність для приготування сумішей (комбікормів) для годівлі свійської птиці.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110120/2021/000012/1 від 07.04.2021 року. Згідно із рішенням відповідачем відкореговано митну вартість товару із розрахунку 4,45 доларів США за кілограм, загальною вартістю 89 000,00 доларів США, замість заявленої Позивачем у 60 000,00 доларів США.

Також, відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110120/2021/00040 від 07.04.2021. Як визначено у картці відмови, у митному оформленні ( випуску) товару відмовлено з таких причин: «відповідно до п.6 ст. 54 Закону від 13.03.2012 № 4495-VІ "МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ", митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю якщо заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів , у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу , або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товар. В поданих декларантом документах відсутня вся інформація щодо відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларантом не подано всі необхідні документи (у тому числі додаткові на вимогу митного органу) згідно п.2-3 ст. 53 МКУ. Згідно п.3 ст.53 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів прийняте рішення про її коригування від 07.04.2021 №UA110120/2021/000012/1 відповідно до положень статті 55 цього Кодексу . В митному оформленні відмовлено на підставі ч.1 ст.256 Митного кодексу України, а саме – невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.».

Товар випущено у вільний обіг за ЕМД від 07.04.2021 № UA110120/2021/002560.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша та друга статті 51 Митного кодексу України).

Так частинами першою - третьою статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина перша статті 64 «Резервний метод» Митного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За змістом частин першої - третьої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини п`ята - шоста статті 53 Митного кодексу України).

Згідно із частинами першою - третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності (постанова Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №826/3120/16, від 14.11.2019 у справі №814/264/16 тощо).

Під час здійснення Дніпровською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом у митного органу виникли сумніви щодо достовірності фактурної вартості заявленого до митного оформлення товару, а саме:

1. Поставка товару «кормова добавка для годівлі птиці: termin-8 liquid (термін-8 рідкий)» заявлена на підставі зовнішньоекономічної угоди від 05.02.2021 №050221-PZ-1, укладеного між ТОВ «ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ» та «ANITOX LTD» (Великобританія), заявленої до митного контролю як контракт з безпосереднім виробником. При цьому, в наданих до митного оформлення товаротранспортних документах відсутні посилання на вказану компанію як на виробника товару.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки після дослідження матеріалів справи встановлено, що позивачем були надані до суду та подані відповідачу документи обов`язковість надання яких передбачена положеннями чч. 1,2 ст. 53 МК України. Сумніви щодо відсутності в наданих до митного оформлення, саме товаротранспортних документах, посилання про те що компанія ANITOX LTD є виробником товару який імпортується не ґрунтуються на жодних вимогах положень діючого законодавства та є безпідставними.

Зі змісту частин 3, 4 ст. 53 МК України випливає висновок про те, що право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 цієї статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відсутність інформації про виробника товару, не є підставою для висунення вимоги про надання додаткових документів, тим більше, надані товаротранспортні документи містять інформацію про країну походження товару.

2. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), на заявлених умовах поставки CPT – Нікополь продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, в узгодженому місці, та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Водночас, відповідно до п.2.3 контракту від 05.02.2021 № 050221-PZ-1 у ціну товару включена виключно вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження/транспортування до поіменованого місця призначення чи включення вказаних витрат до ціни товару.

Пунктом 2.1.2. Контракту сторонами було погоджено, що ціна і умови поставки на кожну партію Товару, що відвантажується, за цим Контрактом узгоджуються сторонами в окремих Додатках, які є невід`ємною частиною цього Контракту. В укладеному додатку № 1 від 12.02.2021 року до Контракту сторонами контракту було погоджено, що відповідна партія товару поставляється на умовах поставки CPT – Нікополь, Дніпропетровська область, Україна.

Митним кодексом України не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товару. Суд в цій частині враховує правовий висновок висловлений Верховним Судом в постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, а саме, що витрати на транспортування можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

З урахуванням того, що рахунок-фактура в Україні, у розумінні чинного законодавства, не є документом первинної бухгалтерської звітності та до нього, як і до Додатку № 1 від 12.02.2021 року, законодавством не висунуті вимоги щодо його змісту, то й посилання митного органу на відсутність будь-якої інформації в такому документі не підтверджує правомірності коригування митної вартості товару.

Надані позивачем до суду та до митного оформлення Рахунок-фактура (iнвойс) від 24.03.2021 року, Додаток № 1 від 12.02.2021 року до Контракту та автотранспортна накладна від 31.03.2021 року містять посилання, що поставка товару здійснюється саме на умовах СРТ, тобто за рахунок продавця товару - компанії ANITOX LTD (Англія).

Базис поставки CPT (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

3. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Приміткам та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що „дійсна вартість” може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. До митного оформлення декларантом надано лист компанії ANITOX LTD від 06.04.2021 відповідно до якого компанія ANITOX LTD займає позицію індивідуального підходу до кожного клієнта. Враховуючи зазначені положення міжнародного законодавства та відомості листа постачальника від 06.04.2021, заявлена декларантом митна вартість не може бути визначена як дійсна вартість відповідно до положень статті VII ГАТТ.

Частиною 2 ст. 53 МК України закріплений вичерпний перелік документів подання яких необхідне задля підтвердження визначення митної вартості товарів. Вказаний перелік не містить обов`язковості подання листів, довідок тощо, відносно товарів, а тому, посилання Відповідача на те, що через відомості, що зазначені у листі компанії ANITOX LTD від 06.04.2021 року, заявлена декларантом митна вартість не може бути визначена як дійсна вартість, не може впливати на заявлену позивачем митну вартість товару.

Крім того, суд зауважує, що відповідачем не обґрунтовано яким саме чином вказаний лист Постачальника від 06.04.2021 року, підтверджує наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за поставлений товар за Додатком № 1 від 12.02.2021 року до Контракту.

Надаючи оцінку доводам митного органу, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі №1140/3242/18 висловив правову позицію про те, що «наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей…».

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.

Також, відповідно до частини шостої статті 53 Митного кодексу України декларанту було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Слід зазначити, що з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим митниця може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі можливі документи, передбачені у статті 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд зауважує, що витребовуючи весь перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, митний орган не обґрунтував яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною шостою зазначеної статті 54 МК України закріплено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин першої та другої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина дванадцята статті 264 Митного кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також, згідно з частиною четвертою статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як зазначено митницею в оскаржуваному рішенні, що зважаючи на наявні розбіжності у документах, виявлені та зазначені митним органом у повідомленні від 06.04.2021, відсутність документально підтверджених даних щодо вартості, відповідно до п. 6 ст. 54, п.2. ст.58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований. Відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, або не визначені кількісно і достовірні або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення згідно ст. 59 МКУ береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. За результатами контролю співставлення встановлено, що ідентичний товар (КОРМОВА ДОБАВКА ДЛЯ ГОДІВЛІ ПТИЦІ- TERMIN-8 LIQUID (ТЕРМІН-8 РІДКИЙ) торгівельна марка «ANITOX», походженням Великобританія, виробництва «ANITOX», Великобританія ввезений на митну територію України випущено у вільний обіг з митною вартістю за основним методом за ціною угоди (вартість операції) за ЕМД від 04.02.2021 № UA209300/2021/000796 на рівні 4,45 дол/кг.

Верховним Судом у Постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 викладено правовий висновок про те що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у Постанові від 27.07.2018 по справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA110120/2021/000012/1 від 07.04.2021 року, у ньому зазначено лише про наявність у митниці інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей з розрахунку 4,45 дол/кг., що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Однак, оскаржуване рішення такої інформації не містить.

Отже, суд відхиляє посилання відповідача на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару. В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також, не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною ЕМД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами першою та другою статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини третьої статті 57 та частини третьої статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним методом.

Відтак, рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110120/2021/000012/1 від 07.04.2021 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуски чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110120/2021/00040 від 07.04.2021 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем судовий збір в сумі 4 540,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110120/2021/000012/1 від 07.04.2021.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110120/2021/00040 від 07.04.2021.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ» (71770, Запорізька область, Токмацький район, с. Запоріжжя, вул. Центральна, буд. 15, код ЄДРПОУ 35622694) судовий збір в розмірі 4 540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43350935).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова