
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
30 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/19912/21
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., розглядаючи позовну заяву Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат,
встановив:
Військова академія (м. Одеса) 19.08.2021 (відмітка на поштовому конверті) звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання.
Перевіряючи матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає, що така не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), з наступних підстав.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що у порядку цивільного судочинства Військова академія (м. Одеса) звернулась до Малиновського районного суду міста Одеси із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, однак ухвалою суду від 30.06.2021 закрито провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Просить поновити строк звернення до суду.
Суд визнає підстави, вказані позивачем неповажними та зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом, іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Положеннями частини третьої статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Верховний Суд наголошує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі №804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року в справі №140/721/19, від 30 вересня 2019 року в справі №340/685/19, від 24 грудня 2019 року в справі №824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року в справі №560/1942/19, від 18 червня 2020 року в справі №140/2024/19 та ін.
Як вбачається з доданих до позовної заяви додатків, ОСОБА_1 відраховано від навчання через недисциплінованість наказом начальника Військової академії від 16.03.2018 №21-РС.
Довідку - розрахунок коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 складено 16.03.2018.
Отже, саме 16.03.2018 позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
До Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою позивач звернувся 19.08.2021, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Позивачем надано до суду копію ухвали Малиновського районного суду від 30.06.2021 у справі №521/3830/21 про закриття провадження у справі.
Однак, звернення позивача - суб`єкта владних повноважень до суду з порушенням правил підсудності не є поважною підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Окрім того, позивач, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду посилається на правову позицію, викладену у постанові ВП ВС від 31.10.2018 у справі №820/5761/15 та від 14.03.2018 у справі №461/1577/15-ц у яких вказано, що спори відносно відшкодування вартості навчання особою, яка перебувала на посадах, віднесених до публічної служби, підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
Частиною 1. ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, до позовної заяви Військовою академією (м. Одеса) не додано документу про сплату судового збору. У п. 3 прохальної частини позову позивач просить відстрочити сплату судового збору у зв`язку з тим, що Головне управління Державної казначейської служби України не здійснило переказ коштів для сплати судового збору.
Розглянувши клопотання про відстрочення оплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення у справі, суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Враховуючи ту обставину, що позивач не є особою, визначеною у п. 2 ч. 1 ст. 8 Закон України "Про судовий збір", та не є фізичною особою, як того вимагає п. 1 ч. 1 вказаної статті, а предмет позову не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, - суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору.
Отже, клопотання про відстрочення оплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення у справі є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп.1 п. 3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою позову майнового характеру, ставка судового збору становить: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2270,00 гривень.
Враховуючи ціну позову, позивач при подачі до суду даного позову повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн, однак не сплатив.
Отже позовна заява не відповідає нормам ч. 3 ст. 161 КАС України.
Частиною 2 статті 161 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Однак, в порушення вимог ч. 2 ст. 161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Вказана обставина підтверджується Актом №2035 від 26.08.2021.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду, вказавши інші підстави для поновлення строку та докази поважності причин його пропуску
- доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
- оригіналу документу про сплату судового збору у сумі 2270,00 грн, сплаченого за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл./ТГ м.Житомир/22030101;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Рахунок отримувача: UA 048999980313181206084006797;
Код отримувача: 37976485;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Призначення платежу *;101;_____(РНОКПП позивача. Судовий збір, за позовом ______ (ПІП позивача), Житомирський окружний адміністративний суд.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду, що вказані у позовній заяві.
Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву Військової академії (м. Одеса) залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Лавренчук
Судове рішення № 99246877, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 30.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 240/19912/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: