Рішення № 99246502, 20.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2021 р. Справа№200/5639/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач), відповідно до якого просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 29 від 25.01.2021 року;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з 29.12.2020 року, зарахувавши до стажу його роботи на пільгових умовах періоди роботи з 15.11.2001 року по 11.01.2002 рік, з 15.01.2002 року по 30.06.2003 рік та з 16.09.2003 року по 20.12.2004 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням відповідача № 29 від 25.01.2021 року йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з не підтвердженням пільгового стажу його роботи.

Позивач зазначив, що відповідачем не було зараховано до пільгового стажу періоди його роботи 15.01.2002 року по 30.06.2003 рік та з 16.09.2003 року по 20.12.2004 рік, оскільки вказані періоди роботи не підтверджено результатами атестації робочих місць.

Позивач вказав, що непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідальність за непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.

Позивач вважає, що має право на відповідну пенсію та документи, що його підтверджують, не згоден з рішенням відповідача, вважає його незаконним та таким, що порушує його конституційні права.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого, серед іншого, зазначив, що 20 січня 2021 року позивач, через вебпортал Пенсійного фонду України, звернувся до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 442 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України №1058).

Відповідач зазначив, що до пільгового стажу роботи позивача за списком № 1 не враховано періоди з 15.01.2002 року по 30.06.2003 рік, з 16.09.2003 року по 20.12.2004 рік оскільки періоди пільгової роботи не підтверджено результатами атестації робочих місць, а саме гірника підземного ДП «Соледаршахтспецбуд».

Відповідач вважає, що діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/5639/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року розгляд справи № 200/5639/21 вирішено питання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 21 липня 2021 року закрито підготовче провадження у справі № 200/5639/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 серпня 2021 року.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 09 серпня 2021 року не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Відповідач, Бахмутське-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: вул. Миру, буд. 35, м. Бахмут, Донецька область, 84511 є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

З матеріалів справи судом встановлено, що 20 січня 2021 року позивач, через вебпортал Пенсійного фонду України, звернувся до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-ІV) (а.с. 41).

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи:

- заяву про призначення пенсії від 20.01.2021 року;

- паспорт серія НОМЕР_1 ;

- ідентифікаційний номер;

- копію трудової книжки від 14.04.1981 року серії НОМЕР_3 ;

- копію військового квитка від 16.10.1981 року НОМЕР_4 ;

- копію диплому від 15.07.1981 року № НОМЕР_5;

- копію довідки від 14.01.2005 року № 3, шо підтверджує пільговий характер роботи, виданої ТОВ «Соледаршахтспецбуд»;

- копію довідки від 14.01.2005 року № 4, що підтверджує пільговий характер роботи, виданої ТОВ «Соледаршахтспецбуд»;

- копію наказу про атестацію робочих місць від 19.12.2001 року № 191;

- копію довідки про реорганізацію від 14.01.2004 року № 5;

-копію історико-інформаційної довідки від 23.12.2020 року № 630;

- архівну довідку від 23.12.2020 року № 629;

- долучені індивідуальні відомості на застраховану особу за період з грудня 1998 року по грудень 2020 рік (а.с. 39).

За наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів відповідачем булло прийнято рішення від 25 січня 2021 року № 29 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2009 року № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 38-40).

Зі змісту рішення видно, що згідно проведеного аналізу наданих довідок про пільговий стаж роботи від 14.01.2005 року № 3,4 та наказів про атестацію робочих місць встановлено, що у наказі про атестацію робочих місць від 19.12.2001 року № 191 по підприємству АТВТ «Шахтоспецбуд» відсутні відомості про атестацію робочого місця гірника підземного дочірнього підприємства «Соледаршахтоспецбуд».

На підставі наданих документів та отриманих даних системи персоніфікованого обліку страховий стаж позивача склав 41 рік 01 місяць 24 дні, пільговий стаж роботи за списком № 1 - не підтверджений.

Вказано, що до пільгового стажу роботи за списком № 1 не враховано періоди з 15.01.2002 року по 30.06.2003 рік, з 16.09.2003 року по 20.12.2004 рік оскільки періоди пільгової роботи не підтверджено результатами атестації робочих місць, а саме гірника підземного ДП «Соледаршахтспецбуд»

За таких обставин прийнято рішення відмовити позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України №1058 у зв`язку із відсутністю пільгового стажу роботи за списком № 1.

Також зазначено, що право на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України №1058 Позивач набуде за досягнення 60-річного віку, а саме з 30 грудня 2022 року.

Інших підстав обґрунтування вищезазначені рішення відповідача не містить, що виключає право відповідача посилатись у своїх запереченнях на інші обставини та інше обґрунтування підстав його прийняття.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі по тексту - Порядок № 637) та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Законом №1058 визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Відповідно до статті 1 цього закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Згідно п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно ч.2 ст. 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі Порядок № 383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Суд зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 позивач:

- з 10.01.2000 року прийнятий в АТ «Шахтспецбуд» машиністом бульдозеру 6 розряду (наказ № 3к від 10.01.2000 року);

- з 07.02.2001 року переведений гірником 3 розряду (наказ № 28к від 12.02.2001 року);

- з 15.11.2001 року переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем на підземних роботах (наказ № 278к від 15.11.2001 року);

- з 11.01.2002 року звільнений за переведенням в Дочірнє підприємство «Соледаршахтспецбуд» відповідно п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ № 15к від 11.01.2002 року);

- з 15.01.2002 року прийнятий за переведенням гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем на підземних роботах на дільницю підземних гірських робіт (наказ № 2-к від 15.01.2002 року);

- з 01.07.2003 року переведений прохідником поверхневих робіт 3 розряду на дільницю шахтної поверхні (наказ № 29к від 09.07.2003 року);

- з 16.09.2003 року переведений гірником 3 розряду підземним, з повним робочим днем на підземних роботах на підземній дільниці (наказ № 39к від 30.09.2003 року);

- з 21.02.2004 року переведений прохідником 5 розряду на поверхневих роботах на дільницю шахтної поверхні (наказ № 42к від 21.12.2004 року);

- з 31.12.2004 року Дочірнє підприємство «Соледаршахтспецбуд» АТ «Шахтспецбуд» перетворено в Товариство з обмеженою відповідальністю «Соледаршахтспецбуд» (наказ № 2 від 31.12.2004 року);

- з 01.12.2006 року переведений прохідником (наказ № 18к від 01.12.2006 року);

- з 08.01.2008 року звільнений за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України (наказ № 1-к від 8.01.2008 року) (а.с. 9-14).

Суд вважає за доцільне зазначити, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-ІV, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці, підтверджують характер роботи позивача у період з 15.11.2001 року по 11.01.2002 рік, з 15.01.2002 року по 30.06.2003 рік та з 16.09.2003 року по 20.12.2004 рік, що надає право включення вищевказаних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 05 серпня 2020 року у справі № 127/9289/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Щодо підстав викладених у спірному рішенні №29 від 25.01.2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає, наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Як вже зазначалось судом, згідно з пунктом 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 4.2 Порядку № 383 передбачено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Суд зазначає, позивачем було надано копії наказів по АТ «Шахтспецбуд» № 17 від 08.02.1995 року та № 191 від 19.12.2001 року "Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці", якими підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах праці за Списком № 1 (а.с. 15-20).

Обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено на керівників підприємств, а тому у випадку її не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є неправомірним.

Суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов`язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

До аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № 520/15025/16-а від 19 лютого 2020 року.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Таким чином, спірне рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 29 від 25.01.2021 року, прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача періоди його роботи на ДП «Соледаршахтспецбуд» з 15.11.2001 року по 11.01.2002 рік, з 15.01.2002 року по 30.06.2003 рік та з 16.09.2003 року по 20.12.2004 рік.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові у справі № 21-1465а15 від 16 вересня 2015 року.

У вказаному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, застосувавши положення ч. 2 ст. 9 та п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25 січня 2021 року № 29 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та шляхом зобов`язання відповідача розглянути повторно заяву позивача від 20 січня 2021 року, з урахуванням висновку суду про те, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача період роботи в ДП «Соледаршахтспецбуд» з 15.11.2001 року по 11.01.2002 рік, з 15.01.2002 року по 30.06.2003 рік та з 16.09.2003 року по 20.12.2004 рік.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення», «;Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25 січня 2021 року № 29 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Бахмутсько - Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: вул. Миру, буд. 35, м. Бахмут, Донецька область, 84511) розглянути повторно заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 20 січня 2021 року, з урахуванням висновку суду про те, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи в ДП «Соледаршахтспецбуд» з 15.11.2001 року по 11.01.2002 рік, з 15.01.2002 року по 30.06.2003 рік та з 16.09.2003 року по 20.12.2004 рік.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: вул. Миру, буд. 35, м. Бахмут, Донецька область, 84511).

Повне судове рішення складене 20 серпня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч