Ухвала суду № 99242122, 30.08.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у прийнятті заяви про забезпечення позову

30.08.2021м. ДніпроСправа № 904/7492/21

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Управління Активами" (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, офіс 203, ідентифікаційний код 35017877)

про забезпечення позову

Суддя Бондарєв Е.М.

ВСТАНОВИВ:

За допомогою системи "Електронний суд" 30.08.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову на час розгляду справи №904/7492/21 про скасування виконавчого напису який не підлягає виконанню:

- розблокувати рахунки на термін розгляду справи №904/7492/21;

- розблокувати рахунок на яку начисляється заробітна плата;

- заборонити будь які дії по виконавчому провадженні під час розгляду справи №904/7492/21.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що подав позов до суду по справі №904/7492/21 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. 26.06.2021 приватний нотаріус Київського МНО Остапенко Є.М. зробив виконавчий напис на кредитному договорі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Управління Активами". 16.08.2021 Дніпровський відділу державної виконавчої служби у м.Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області державний виконавець Кирило В.В відкрив виконавче провадження про арешт рахунків, також рахунок на який нараховується заробітна плата на підставі виконавчого напису приватним нотаріусом Остапенко Є.М.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви та додані до неї докази, суд зазначає наступне.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частинами першою, третьою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, даний спір виник між сторонами з приводу виконавчого напису від 26.06.2021 вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.

Відтак, з огляду на суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, суд відзначає, що цей спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Водночас, у відповідності до приписів ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Сторонами оспорюваних правочинів є фізичні особи, а правовідносини сторін не мають ознак господарсько-правових, тому вирішення цього спору має здійснюватись за нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №927/90/19 (провадження № 12-103гс19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №757/39672/17-ц.

Таким чином вказана заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Також, як зазначалося вище, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Стаття 140 Господарського процесуального кодексу України, яка регламентує порядок розгляду заяви про забезпечення позову не містить окремого положення про можливість відмови у прийнятті заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Однак, суд не може розглядати відповідну заяву по суті, зважаючи на те, що даний спір не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Водночас, суд на виконання положень частини 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України роз`яснює що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції загальних судів за правилами цивільного судочинства.

Відмова господарського суду у прийнятті даної заяви не суперечить частині 3 статті 124 Конституції України, оскільки це не позбавляє ОСОБА_1 права на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів у спосіб і в порядку встановленому Конституцією України та законами України, зокрема подання відповідної заяви до суду іншої юрисдикції в порядку цивільного судочинства з врахуванням суб`єктного складу сторін та змісту заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 136-140, 175, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 забезпечення позову до подання позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 30.08.2021 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.М. Бондарєв