Рішення № 99240846, 30.08.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2697/21

Провадження № 2/645/1525/21

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді - Шарка О.П.

при секретарі судових засідань - Христенко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" в особі Харківської обласної дирекції АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 2020/І_С/278-001155 від 08.07.2020 року, сума якої складає 24040 грн. 26 коп., а також стягнути судовий збір в сумі 2270,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 08.07.2020 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № 2020/І_С/278-001155 на відкриття та обслуговування електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "УКРГАЗБАНК". На підставі цього договору позичальнику встановлено ліміт дозволеного овердрафту на Картковому рахунку з максимальною сумою ліміту дозволеного овердрафту 300000 грн. зі строком дії 12 місяців з 08.07.2020 року по 07.07.2021 року з базовою відсотковою ставкою за користування кредитом 42% річних та 48% річних в разі простроченої заборгованості. Підписавши кредитний договір, відповідач взяв на себе обов`язок не пізніше останнього дня строку дії ліміту дозволеного овердрафту в повному обсязі повернути Банку отримані кредитні кошти, сплачувати суми основного боргу за Дозволеним овердрафтом та проценти за користування Дозволеним овердрафтом в розмірі та в строки, передбачені договором: за користування неповернутою у встановленою цим договором строки сумою Дозволеного овердрафту, сплачувати проценти, відповідач погодився з умовами Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюється з використанням поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюється з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг з платіжними картками Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "УКРГАЗБАНК". Всупереч умов договору, станом на 10.02.2021 року, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 24040 грн. 26 коп. в тому числі: 19980 грн. 06 коп. - поточна заборгованість за кредитом, 712 грн. 71 грн. - поточна заборгованість по процентам, 3347 грн. 49 коп. - прострочена заборгованість по процентах

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю, та просив суд постановити у справі заочне рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання, причини неявки суду не повідомляв, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 2 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 централізоване постачання холодної води - це послуга спрямована на задоволення потреб споживача у холодній воді, яка надається виконавцем послуг з використанням внутрішньо будинкових систем холодного водопостачання. Згідно цих же Правил споживачі повинні щомісячно вносити оплату за послуги водопостачання.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 08.07.2020 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № 2020/І_С/278-001155 на відкриття та обслуговування електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "УКРГАЗБАНК". На підставі цього договору позичальнику встановлено ліміт дозволеного овердрафту на Картковому рахунку з максимальною сумою ліміту дозволеного овердрафту 300000 грн. зі строком дії 12 місяців з 08.07.2020 року по 07.07.2021 року з базовою відсотковою ставкою за користування кредитом 42% річних та 48% річних в разі простроченої заборгованості. Підписавши кредитний договір, відповідач взяв на себе обов`язок не пізніше останнього дня строку дії ліміту дозволеного овердрафту в повному обсязі повернути Банку отримані кредитні кошти, сплачувати суми основного боргу за Дозволеним овердрафтом та проценти за користування Дозволеним овердрафтом в розмірі та в строки, передбачені договором: за користування неповернутою у встановленою цим договором строки сумою Дозволеного овердрафту, сплачувати проценти, відповідач погодився з умовами Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюється з використанням поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюється з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг з платіжними картками Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "УКРГАЗБАНК".

Позивач свої зобов`язання за Договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме, надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

У порушення норм закону та умов договору Відповідач зобов`язання за вказаним Договором належним чином не виконав.

Відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, станом на 10.02.2021 року за договором № 2020/І_С/278-001155 від 08.07.2020 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 24040 грн. 26 коп. в тому числі: 19980 грн. 06 коп. - поточна заборгованість за кредитом, 712 грн. 71 грн. - поточна заборгованість по процентам, 3347 грн. 49 коп. - прострочена заборгованість по процентах

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ПАТ АБ «Укргазбанк» до суду за захистом своїх прав.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1062 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що шляхом підписання Договору № 2020/І_С/278-001155 від 08.07.2020 року про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ "Укргазбанк" між банком та ОСОБА_1 08.07.2020 року укладено кредитний договір, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на на 10.02.2021 року склалася заборгованість в розмірі 24040 грн. 26 коп. в тому числі: 19980 грн. 06 коп. - поточна заборгованість за кредитом, 712 грн. 71 грн. - поточна заборгованість по процентам, 3347 грн. 49 коп. - прострочена заборгованість по процента.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором № 2020/І_С/278-001155 від 08.07.2020 року у розмірі 24040,26 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 5, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 629, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 263, 264-265, 280-282, 284, 287, 288, 289 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" в особі Харківської обласної дирекції АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" в особі Харківської обласної дирекції АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором № 2020/І_С/278-001155 від 08.07.2020 року у розмірі 24040,26 грн. (двадцять чотири тисячі сорок гривень двадцять шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" в особі Харківської обласної дирекції АБ «УКРГАЗБАНК» судовий збір в розмірі 2270 грн. 00 коп..(дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 30 серпня 2021 року.

Головуючий суддя