Ухвала суду № 99239962, 30.08.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/826/20

Провадження № 1-кп/192/23/21

Ухвала

30 серпня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Стрельникова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Корота Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області кримінальне провадження №12020040570000057, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2020 року, відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. П`ятихатки, Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає в АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - Смирнова А.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Марголіна В.Г.,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Солонянського районного суду Дніпропетровської області з 01 червня 2020 року перебуває кримінальне провадження №12020040570000057, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2020 року, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні від 05 жовтня 2020 року, судом з врахуванням думки учасників судового провадження було визначено обсяг доказів та порядок їх дослідження, у відповідність до ч. 1 ст. 349 КПК України.

Серед іншого в якості доказу стороною обвинувачення було вказано допит свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а в судовому засіданні 18 листопада 2020 року, судом прийнято рішення про допит свідка ОСОБА_4 .

В судові засідання 18 листопада 2020 року, 14 грудня 2020 року, 11 січня 2021 року, 12 квітня 2021 року, 04 серпня 2021 року сторона обвинувачення, в порушення ст. 23 КПК України, явку свідків обвинувачення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не забезпечила, об`єктивних поважних причин незабезпечення явки свідка суду не повідомлено.

В дане судове засідання свідки також не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Судом поставлено на обговорення питання, щодо встановлення граничного строку для подання доказів стороною обвинувачення, з метою дотримання розумності строків розгляду справи.

Прокурор, обвинувачений та захисник проти встановлення граничного строку подання доказів не заперечували.

Потерпіла в судове засідання не з`явилась повідомлялась про час та місце судового засідання належним чином, причину неявки суду не повідомила, згідно поданої заяви просила проводити судовий розгляд у її відсутність (а.с. 171).

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали судового провадження приходить до таких висновків.

Статтею 114 КПК України передбачено, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У п. 97 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 16.09.2010р. у справі «Вітрук проти України» зазначено, що «в кримінальних справах «розумний строк», передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було «пред`явлено обвинувачення», тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце «суттєве погіршення становища [підозрюваного]», чи ні. Щодо закінчення «відповідного строку», то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п.70 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine))».

Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов`язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об`єднання матеріалів справи тощо.

У п. 116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 р. у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ від 13.07.1983р. у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»). Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов`язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 06.09.2005р. у справі «Павлюлінець проти України»).

Як вбачається з матеріалів справи суд неодноразово надав стороні обвинувачення судові повістки для забезпечення явки свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання (а.с. 41, 45, 73, 94, 135, 150, 153, 169), але стороною обвинувачення свого обов`язку передбаченого ст. 23 КПК України не виконано, та явку свідка не забезпечено.

Таким чином суд вважає, що з метою дотримання розумного строку розгляду справи, та стимулювання дотримання стороною обвинувачення свого обов`язку передбаченого ст. 23 КПК України, слід встановити граничний строк подання стороною обвинувачення доказів суду по даному кримінальному провадженню.

Враховуючи, що свідки не з`явились в дане судове засіданні, суд вважає, що дані свідки підлягають приводу для надання показань суду по даному кримінальному провадженню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 28, 114, 142, 327 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Встановити граничний строк подання доказів стороною обвинувачення по кримінальному провадженню №12020040570000057, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2020 року, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до 20 вересня 2021 року включно.

Роз`яснити стороні обвинувачення, що у випадку не виконання нею своїх обов`язків без поважних причин щодо подання доказів на підтвердження обвинувачення по кримінальному провадженню №12020040570000057, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2020 року, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у встановлений строк, справа буде розглядатись на підставі наявних доказів у суду станом на кінець граничного строку подання доказів.

Відкласти розгляд кримінального провадження №12020040570000057, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2020 року, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до 20 вересня 2021 року до 10 год., у зв`язку з неявкою свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

В судове засідання повторити виклик прокурора, потерпілої, обвинуваченого, та його захисника.

Здійснити привід в судове засідання, свідків:

ОСОБА_2 , яка мешкає в АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_3 , яка мешкає в АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_4 , який мешкає в АДРЕСА_5 .

Копію даної ухвали негайно вручити прокурору.

Ухвалу, в частині приводу свідків, для негайного виконання направити начальнику відділення поліції №9 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та керівнику Правобережної окружноїпрокуратури міста Дніпра.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.