Рішення № 99239407, 27.08.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3120/21

Провадження № 2/210/1386/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"27" серпня 2021 р. м. Кривий Ріг

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступак С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Дніпровський державний медичний університет до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2021 року до суду звернувся позивач Дніпровський державний медичний університет в особі представника Калги С.І. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання та просив суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Позивача витрати на навчання у розмірі 267 867,87 грн. на розрахунковий рахунок Позивача №31256227117931, банк: ДКСУ м. Київ та 4019,00 грн. витрат на судовий збір.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що на підставі рішення приймальної комісії від 10 серпня 2012 року наказом ректора державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України від № 578-ос від 10 серпня 2012 року ОСОБА_1 зараховано на перший курс Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України. 01 вересня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду про підготовку фахівців з вищою освітою №262. Згідно з умовами укладеної угоди відповідач зобов`язалась прибути після закінчення вищого закладу освіти на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати відповідно до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку. Зазначений правочин укладено зі згоди і за домовленістю з відповідачем та він відповідає вимогам Цивільного кодексу України щодо свободи договору. Згідно наказу ректора ДЗ «ДМА» 527-ос від 23 червня 2018 року «Про завершення навчання» відповідачу присуджено освітньо-кваліфікаційний рівень за спеціальністю, видано документ про вищу освіту у зв`язку із завершенням навчання. На виконання умов Угоди після завершення навчання згідно з Наказу № 779-ос від 30 серпня 2018 року відповідач був зарахований до очної інтернатури.

Згідно наказу Позивача №964-ос від 28.09.2018 року «Про відрахування (очна частина інтернатури бюджетна основа» Відповідача було відраховано з очної інтернатури як такого, що не приступив до занять в інтернатурі (за порушення прави внутрішнього трудового розпорядку).

Відповідно до розрахунку грошових коштів, які підлягають поверненню за навчання за державним замовленням всього витрачено коштів з державного бюджету на навчання відповідача у розмірі 265 867,87 грн. Відповідач, закінчивши навчання на бюджетній формі у Позивача по справі, не відпрацювала 3 роки. Отже, відповідачем не було дотримано вимог законодавства України та Угоди про підготовку фахівців з вищою освітою від 01 вересня 2012 року, укладеної між позивачем та відповідачем в частині зобов`язання відпрацювати після закінчення вищого навчального закладу три роки відповідно до направлення на роботу, тобто вона порушила добровільно взяті на себе цивільно-правові зобов`язання. Розмір витрат, які мають бути відшкодовані з відповідача у зв`язку із порушенням ним зобов`язання про відпрацювання за направленням, визначено на підставі фактичних затрат на навчання одного студента медичного факультету за державним замовленням випуску 2016 року у сумі 267 867,87 грн. за період навчання у вищому навчальному закладі з вересня 2012 року по вересень 2018 року. Тому, позивач вимушений звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми витрат на навчання.

Ухвалою суду від 02 липня 2021 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін. (а.с. 34)

Відповідач ОСОБА_1 про перебування у провадженні суду вказаної цивільної справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження від 02 липня 2021 року, в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Ухвала отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення яке повернулось на адресу суду 11 серпня 2021 року, відзиву на позовну заяву від ОСОБА_1 до суду не надійшов. Відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу,та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

У відповідності до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін, - не подав.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Наказом Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» № 578-ос від 10 серпня 2012 року, на підставі Правил прийому Державного закладу «Дніпровська медична академія МОЗ України» у 2012 році та рішення приймальної комісії від 10 серпня 2012 року, протоколу №18 ОСОБА_1 було зараховано на перший курс державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України». (а.с. 10-11)

01 вересня 2012 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем було укладено Угоду про підготовку фахівця з вищою освітою №262, за напрямом підготовки лікувальна справа, згідно умов якої відповідач зобов`язався, серед іншого, прибути після закінчення вищого навчального закладу на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку. (а.с. 6)

У частині 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться.

Відповідно до Наказу за підписом ректора, професора Державного закладу «Дніпровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» Перцева Т.О. №527-ос від 23 червня 2018 року «Про завершення навчання» ОСОБА_1 присуджено освітньо-кваліфікаційний рівень за спеціальністю, видано документ про вищу освіту у зв`язку із завершенням навчання. (а.с. 12-13)

Відповідно до Наказу за підписом ректора, професора Державного закладу «Дніпровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» Перцева Т.О. та проректора з економіки Гончарова С.І. «Про зарахування до очної інтернатури лікарів-інтернів 2018-2019, 2020, 2021 н.р. (бюджетна основа) № 779-ос від 30.08.2018 року, в пункті 15 розділу 608 Кафедра педіатрії, сімейної медицини та клінічної лабораторної діагностики ФПО (фах: загальна практика - сімейна медицина), вбачається, що ОСОБА_1 зараховано до очної частини інтернатури на кафедри академії. (а.с. 14-16)

Згідно Наказу Державного закладу «Дніпровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» №964 від 28.09.2018 року «Про відрахування (очна частина інтернатури бюджетна основа) ОСОБА_1 , лікаря-інтерна 1-го року навчання на кафедрі педіатрії, сімейної медицини та клінічної лабораторної діагностики за фахом «загальна практика - сімейна медицина», відраховано з 24.09.2018 року з очної частини інтернатури як такого що не приступив до занять в інтернатурі (за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку). (а.с.17)

Наказом МОЗ України №473 від 16.03.2021 року змінено тип та перейменовано державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України на Дніпровський державний медичний університет. (а.с.23-24)

Згідно з частиною другою статті 52 Закону України від 23 травня 1991 року «Про освіту», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов`язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно пунктів 1,4 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Обов`язок випускника відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання за умов, що були погоджені між сторонами, передбачено частиною другою статті 52 Закону України «Про освіту» (яка була чинною з 23 березня 1996 року по 06 вересня 2014 року, у тому числі на час укладення між сторонами угоди про підготовку фахівця з вищою освітою від 01 вересня 2010 року № 70), пунктом 2 Указу Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням» (втратив чинність 07.06.2017 року, однак чинний на час виникнення спірних правовідноси) та пунктом 21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1997 року № 367.

Відповідно до пункту 21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1997 року № 367, випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направлені на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов`язку прибути на роботу за призначенням. У разі, якщо він не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Згідно з пунктом 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року № 992, який врегульовував спірні правовідносини на час вступу ОСОБА_2 до вищого навчального закладу, у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати всі витрати.

Згідно з Указом Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» від 23 січня 1996 року № 77 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 16 травня 1996 року № 342/96, особи які навчаються за рахунок державних коштів, укладають угоду, за якою вони зобов`язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства на менше, ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

Зазначеними вище нормативними актами визначено, що випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направлені на роботу; незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов`язку прибути на роботу за призначенням; у разі, якщо його звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Відповідно до розрахунків позивача, з державного бюджету на навчання відповідача як студента медичного факультету Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» ОСОБА_1 (випуск 2018 р.) за навчальний період 2012-2018 року було витрачено 265 914,63 грн. та витрачено кошти з державного бюджету на навчання в інтернатурі Дніпропетровського державного медичного університету за навчальні роки 2018-2019 року були витрачено 1953,24 грн. (а.с. 18)

Пунктом 21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1997 року № 367, передбачено обов`язок особи, яка не відпрацювала встановлений трирічний строк компенсувати, крім вартості навчання, також всі інші витрати, а до цих витрат належить також і виплата стипендії.

Така позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року по справі № 607/4359/15-ц.

Отже, відповідачем не було дотримано вимог законодавства та умов Угоди про підготовку фахівця з вищою освітою від 01 вересня 2012 року в частині його зобов`язання відпрацювати після закінчення вищого навчального закладу три роки відповідно до направлення на роботу. Таким чином судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому витрат на навчання.

Вказана позиція узгоджується з позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року по справі № 607/3681/17-ц та у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 607/3682/17.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь Дніпровського державного медичного університету підлягають стягненню витрати на навчання у розмірі 267 867,87 грн., а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 4019,00 грн.

На підставі ст.ст. 509, 526, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України та керуючись 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, -

-

ВИРІШИВ:

Позов Дніпровський державний медичний університет до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Дніпровського державного медичного університету, (код ЄДРПОУ 02010681), місце знаходження: місто Дніпро, вулиця Володимира Вернадського, будинок 9, витрати на навчання у розмірі 267 867,87 грн. (двісті шістдесят сім тисяч вісімсот шістдесят сім гривень вісімдесят сім копійок) на розрахунковий рахунок Позивача №31256227117931, банк: ДКСУ м. Київ.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Дніпровського державного медичного університету, (код ЄДРПОУ 02010681), місце знаходження: місто Дніпро, вулиця Володимира Вернадського, будинок 9, судовий збір у розмірі 4019,00 грн. (чотири тисячі дев`ятнадцять гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Дніпровський державний медичний університет, (код ЄДРПОУ 02010681), місце знаходження: місто Дніпро, вулиця Володимира Вернадського, будинок 9;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: С. В. Ступак