
Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1330/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.08.2021 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Басистої Т.В.,
справа № 677/1330/21,
сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області,
вимоги позивача - про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу,
ВСТАНОВИВ:
10.08.2021 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного Управління національної поліції в Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії БАА №260984 від 01.08.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським СРПП відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сержантом поліції Надвірним А.Р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.08.2021 поліцейським СРПП відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сержантом поліції Надвірним А.Р. відносно нього була винесена постанова серії БАА №260984 від 01.08.2021, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Зазначає, що 01.08.2021 приблизно о 15 год. 30 хв. він, керуючи автомобілем Mitsubishi Galant, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався автошляхом Н-03 141 у сторону міста Красилів, Хмельницької області. В процесі пересування ділянкою автошляху, здійснивши перевірку даних спідометра на автомобілі, переконавшись, що транспортний засіб, що рухається попереду, рухається зі швидкістю, меншою ніж 30 км/год, і, зважаючи на отриманні дані про швидкість руху власного транспортного засобу, технічний стан та характеристики транспортного засобу, що рухався поперед з дуже малою швидкістю, здійснив згідно правил дорожнього руху України маневр - обгін транспортного засобу, який був ним виконаний з дотриманням усіх вимог, що ставляться до водія, який керує транспортним засобом, згідно п. 14.2. ПДР України.
Однак, не зважаючи на дотримання ним під час виконання обгону транспортного засобу усіх приписів Правил дорожнього руху України, його транспортний засіб був зупинений поліцейським СРПП відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сержантом поліції Надвірним А.Р., який у ході розмови повідомив, що ним порушено Правила дорожнього руху України (надалі - ПДР України), а саме здійснено перетин суцільної дорожньої розмітки, що поділяє транспортні потоки у різних напрямках. У зв`язку з цим поліцейський виніс оскаржувану постанову.
Вважає зазначену постанову протиправною, винесеною з порушенням норм матеріального та процессуального права, та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що єдиними доказами при винесенні оскаржуваної постанови стали усні твердження поліцейського про те, що він бачив, як транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_1 здійснив перетин суцільної лінії дорожньої розмітки, відеоматеріал з нагрудної камери поліцейського не містить фіксації факту (моменту) порушення ПДР України у вигляді перетину суцільної лінії дорожньої розмітки, а лише факт зупинки його транспортного засобу.
Зазначив, що ним подано письмові пояснення капралу поліції СРПП відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , у яких ним визнається факт перетину суцільної лінії дорожньої розмітки у винятковому, передбаченому п. 1.1. розділу 34 ПДР України, випадку - для обгону поодинокого транспортного засобу, що рухається зі швидкістю менше ніж 30 км/год.
Однак, оскаржувана постанова була винесена з ігноруванням наведених ним аргументів та наданих пояснень, без жодних доказів правопорушення, виключно на основі особистих переконань сержанта поліції, без встановлення складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що в оскаржуваній постанові відсутні посилання на жоден із доказів, які передбачені ст. 251 КУпАП, в тому числі на технічний прилад та технічний засіб, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Відповідач не надав жодних доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, а саме: за яких умов здійснено перетин суцільної лінії дорожньої розмітки, чи рухався перед ним поодинокий транспортний засіб, з якою швидкістю і чи забезпечено при цьому безпеку дорожнього руху, тобто не навів жодних обставин, що мають значення для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення. Ним не заперечувався факт перетину суцільної лінії дорожньої розмітки, але він вважає, що маневр обгону ним здійснений правомірно - для обгону поодинокого транспортного засобу, що рухається зі швидкістю менше, ніж 30 км/год.
18.08.2021 ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування у Головного управління національної поліції в Хмельницькій області оригіналу або належним чином завіреної копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАА №260984 від 01.08.2021, прийнято позовну заяву до розгляду і відкрити провадження в справі.
25.08.2021 ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області відмовлено в задоволені клопотання представника відповідача Бєлової В.А. про участь у судовому засіданні 27.08.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у зв`язку із його подачею з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 195 КАС України.
27.08.2021 ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області відмовлено в задоволені клопотання представника відповідача Бєлової В.А. про залучення до участі у справі другого відповідача.
В судове засідання позивач не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій позов підтримав, просив справу розглядати за відсутності, позов задовольнити.
Представник відповідача Бєлова В.А., яка належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, надіслала відзив на позовну заяву, у якому заперечила проти скасування оскаржуваної постанови. Зазначила, що підставою для розгляду та притягнення позивача до адміністративної відповідальності є скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, про що зазначено в постанові, винесеній сержантом поліції Надвірним А.Р., будь -які аргументи та доводи, які б свідчили про те, що позивач не вчиняв правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у позовній заяві відсутні, позивач жодним чином не спростовує сам факт вчинення ним адміністративного правопорушення, законних підстав для скасування оскаржуваної постанови немає, а тому просила в задоволенні позову відмовити.
З викладених підстав та відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 01.08.2021 керував автомобілем Mitsubishi Galant, державний номерний знак НОМЕР_1 на автомобільній дорозі Н-03 141 км.
01.08.2021 поліцейський СРПП відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сержант поліції Надвірний А.Р. виніс постанову серії БАА №260984 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
Згідно з постановою, ОСОБА_1 01.08.2021 о 15 год 18 хв. на автомобільній дорозі Н-03 141 км, керуючи транспортним засобом Mitsubishi Galant, державний номерний знак НОМЕР_1 перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, що поділяє транспортні потоки у різних напрямках, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Зі змісту ч. 1 ст.122 КУпАП вбачається, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Із змісту п.11.3 ПДР України вбачається, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Відповідно до розділу 34 ПДР України, лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється.
Як виняток, відповідно до п. 1 розділу 34 ПДР України, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Відповідно до ст. 279 КУпАП в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак враховуючи, те що ОСОБА_1 не погодився з притягненням його до адміністративної відповідальності за порушення розмітки проїзної частини доріг, про що повідомив під час зупинки його транспортного засобу та детально описав у позовній заяві, - відповідач у ході судового розгляду справи будь-яких доказів, які б заперечували доводи позивача, не надав.
Твердження представника відповідача про те, що позивач не навів аргументів та доводів, які б свідчили про те, що він не вчиняв правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що позивач жодним чином не спростовує сам факт вчинення ним адміністративного правопорушення, та про те, що законних підстав для скасування оскаржуваної постанови немає, суд відхиляє з наступних підстав.
Позивач у позовній заяві не заперечував факт перетину автомобілем під його керуванням суцільної лінії дорожньої розмітки під час обгону, але він вважає, що маневр обгону ним здійснений правомірно, оскільки він здійснив маневр обгону поодинокого транспортного засобу, що рухався зі швидкістю менше, ніж 30 км/год.
Даний факт відповідачем не спростовано та доказів не надано. У поданих представником відповідача запереченнях зазначається лише про перетин позивачем суцільної лінії дорожньої горизонтальної розмітки 1.1., що поділяє транспортні потоки у двох протилежних напрямках.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Частиною 1 ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 вказаного Закону, електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа.
Відповідно до ч. 10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Суд звертає увагу на те, що надісланий відповідачем 20.08.2021 на адресу суду в якості доказу диск з відеозаписом в порушення ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документооббіг» не містить накладеного електронного цифрового підпису (ЕЦП), а отже, суд вважає, що електронний документ не створений, і тому не може розглядатися судом як доказ.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленого ним у постанові від 28.12.2019 у справі N 922/788/19.
Окрім того, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
У відповідності до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
На порушення ч. 2 ст. 283 КУпАП оскаржувана постанова не містить інформації про інший транспортний засіб (зокрема, про швидкість транспортного засобу), обгін якого здійснив позивач на своєму транспортному засобі.
Згідно з ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
На порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП оскаржувана постанова не містить відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
З врахуванням наведеного, суд доходить висновку, що відповідачем не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем 01.08.2021 о 15 год 18 хв п.34 ПДР України.
Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов`язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з`ясованих в судовому засіданні обставин.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, а тому за відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки докази протилежного суду надано не було.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить до переконання, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 245, 247, 251, 283, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 5, 9, 77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Постанову серії БАА №260984 від 01.08.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським СРПП відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сержанта поліції Надвірним Артемом Руслановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень визнати протиправною та скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Красилівський районний суд з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, код ЄДРПОУ 40108824.
Повний текст рішення складений 30.08.2021.
Суддя Р. В. Вознюк
Судове рішення № 99236415, Красилівський районний суд Хмельницької області було прийнято 27.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 677/1330/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: