Ухвала суду № 99233462, 28.08.2021, Оболонський районний суд міста Києва

28.08.2021 Справа № 756/12406/21

Справа пр. № 2/756/5887/21

ун. № 756/12406/21

У Х В А Л А

28 серпня 2021 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Андрейчук Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2021 року позивач приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі") звернулася до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовна заява ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" з додатками була передана судді Андрейчуку Т.В.

Суддя, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку.

Правила підсудності справ, які розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, визначені у параграфі 3 глави 2 розділу І ЦПК України (ст. ст. 26-30 Кодексу).

У вказаному параграфі ЦПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (ст. 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (ст. 26), правила альтернативної підсудності (ст. 28) та правила виключної підсудності (ст. 30).

За загальним правилом ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (ч. 5 ст. 28 ЦПК України).

Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у ст. 30 ЦПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у ст. ст. 27-28 ГПК України.

Ч. 1 ст. 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постановах Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст. ст.364,367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки з цього майна (ст. ст. 370,372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Цей перелік не є вичерпним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі

№ 911/2390/18 зазначила, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Cловосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Предметом спору є стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії, яку ОСОБА_1 споживала без засобів вимірювальної техніки у приміщенні АДРЕСА_1 .

Наведене свідчить, що спір у справі стосується виконання зобов`язання щодо утримання нерухомого майна, а тому він повинен розглядатись за правилами виключної підсудності, визначеної ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Оскільки приміщення АДРЕСА_1 знаходиться в Подільському районі м. Києва, справа за позовом ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" підсудна Подільському районному суду м. Києва.

За приписами ч. 1 ст. 378 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Зважаючи на те, що справа згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України належить до територіальної юрисдикції (підсудна) Подільськогорайонного суду м. Києва, її слід надіслати на розгляд цьому суду.

За приписами ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Справу за позовом приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії надіслати за підсудністю на розгляд Подільському районному суду м. Києва у зв`язку з тим, що вказана справа не підсудна Оболонському районному суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.В. Андрейчук