Ухвала суду № 99232038, 28.08.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/25257/21

Провадження № 1-кс/947/11475/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання т.в.о. заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021160000000194 від 08.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, група осіб, з корисливих мотивів, маючи навички і знання в галузі програмного забезпечення та програмування, з метою несанкціонованого втручання в роботу мереж електрозв`язку, умисно, усвідомлюючи, що їх незаконні дії призведуть до підробки інформації, спотворення процесу обробки інформації та до порушення порядку її маршрутизації, на території міста Одеси, не маючи ліцензії Національної комісії з питань регулювання зв`язку України з надання послуг міжнародного телефонного зв`язку, за допомогою апаратно-програмного комплексу, який може здійснювати отримання з мережі Інтернет та спрямування міжнародного телефонного трафіку в мережі електрозв`язку операторів мобільного зв`язку, в порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 33; ч. 2 ст. 42; п. 9 ст. 58; ч. 1 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації"; п. 32 Розділу 1 та п. 230 Розділу IV Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджені постановою КМУ N 720 від 9 серпня 2005 р.; п. 4.8 Положення про діяльність операторів міжміського, міжнародного зв`язку телефонної мережі загального користування України та їх взаємодію між собою, затверджене наказом Держкомітету зв`язку та інформатизації України N 19 від 14 лютого 2001 р.; п. 1.1, 1.2, 1.3 наказу Держкомітету зв`язку та інформатизації України "Про порядок маршрутизації вхідного міжнародного телефонного трафіку" N 33 від 22 лютого 2000 р., вчинив несанкціоноване втручання в роботу мереж електрозв`язку, яке виразилося в спрямуванні отриманого з мережі Інтернет міжнародного телефонного трафіку через налаштований ним апаратно-програмний комплекс, в мережі електрозв`язку ТОВ «Інтертелеком», ТОВ "Лайфселл", ПРаТ "Київстар", ТОВ "ВФ Україна" шляхом заміни оригінальних номерів ініціаторів міжнародних телефонних дзвінків на номери телефонів з номерного ресурсу вказаних операторів мобільного зв`язку. Вищевказані дії невстановлених осіб призвели до підробки, спотворення процесу обробки інформації щодо міжнародного телефонного трафіку та до порушення встановленого порядку її маршрутизації.

Так, на виконання доручення слідчого у кримінальному провадженні, отримані матеріали з відділу КІБ СБУ в Одеській області та визначено коло причетних, до протиправної діяльності осіб, встановлені адреси приміщень та транспортні засоби, що використовуються під час протиправної діяльності, пов`язаної з несанкціонованим втручанням в мережу операторів мобільного зв`язку України, що призвело до порушення встановленого порядку маршрутизації інформації.

За отриманою інформацією, групою осіб, незаконно розміщено та використовується на території м. Одеси програмно-апаратний комплекс, що складається з серверного обладнання, VoIP-шлюзів, sim-банків тощо. З метою ускладнення виявлення та блокування стартових пакетів мобільного зв`язку з боку «Anti-Fraud System» операторів зв`язку, частина VoIP-шлюзів розміщуються організаторами, за попередньою змовою з водіями, в автомобілях служб таксі та доставки води, ліків тощо.

Встановлено, що за адресою мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 розмістив sim-банки, цілодобово підтримує їх у робочому стані, періодично змінює в них сім-картки операторів зв`язку, поповнює баланси сім-карток, адмініструє роботу серверів, що використовуються для протиправної діяльності. Вказане підтверджується відповідним протоколом огляду файлів дампу мережевого трафіку (файли обліку мережевого трафіку NetFlow) користувача за адресою: АДРЕСА_1 (договір на надання послуг підключення до мережі Інтернет укладено з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , ІР-адреса динамічна).

Окрім того, ОСОБА_5 залучає осіб, що сприяють його протиправній діяльності шляхом розміщення телекомунікаційного обладнання (VoIP-шлюзів тощо) у власних приміщеннях та в автомобілях.

В ході проведення обшуку 19.08.2021 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено речі та документи, перелік яких міститься у клопотанні.

В обґрунтування накладення арешту на майно, вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , сторона обвинувачення зазначає, що задля забезпечення проведення повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема огляди вилученого майна, судові експертизи, у тому числі комплексну судово комп`ютерно-технічну експертизу та телекомунікаційну експертизу, тимчасові доступи до відомостей щодо руху коштів банківських рахунків, які обслуговує вилучені банківська картка, тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю, отримати протоколи УДЦР та інше, що в подальшому надасть можливість органу досудового розслідування, використати вказане майно, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

2. Позиції учасників при розгляді клопотання.

Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання про арешт майна без її участі.

Від власника майна ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд клопотання про арешт майна без його участі. Відповідно до заяви, ОСОБА_6 просив прийняти рішення на розсуд суду.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

3. Висновки слідчого судді.

Дослідивши поданеклопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

3.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Ч. 1 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

Ч. 2 ст.170КПКУкраїни - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Ч.1ст.98КПК України-речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Як вбачається з матеріалів клопотання, до вчинення кримінальних правопорушень, ймовірно може бути причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , та який за грошову винагороду розміщує VoIP-шлюз.

Відповідно до долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку, 19.08.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: банківську карту «Кредо-банк» № НОМЕР_2 ; упаковки від стартових пакетів з абонентськими номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; сім карту оператора «Білайн» з позначенням НОМЕР_7 ; мобільний телефон Huawei ІМЕІ1: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 , з сім картою № НОМЕР_10 та сім картою оператора «Київстар» (абонентський номер не встановлено).

Так, слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені мобільний телефон, упаковки від стартових пакетів, сім-карти, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зокрема, використовувались для несанкціонованого втручання в роботу мереж електрозв`язку. На вилученій банківській картці можуть міститься грошові кошти, набуті кримінально-протиправним шляхом, зокрема, в якості грошової нагороди за розміщення шлюзів.

Крім того, вилучені речі необхідні для проведення огляду за участю спеціалістів, з метою виявлення інформації, яка на них міститься.

Вищевикладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання предметів речовими доказами від 19.08.2021 року, відповідно до якої вилучені речі визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження №12021160000000194 від 08.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, та з метою проведення необхідних слідчих дій з вказаним майном.

3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно є речовим доказом в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого відчуження, зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на майно.

3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

3.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій та експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання т.в.о. заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021160000000194 від 08.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку, проведеного 19.08.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на: банківську карту «Кредо-банк» № НОМЕР_2 ; упаковки від стартових пакетів з абонентськими номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; сім карту оператора «Білайн» з позначенням НОМЕР_7 ; мобільний телефон Huawei ІМЕІ1: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 , з сім картою № НОМЕР_10 та сім картою оператора «Київстар» (абонентський номер не встановлено).

Виконання ухвали покласти на т.в.о. заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1