Ухвала суду № 99232012, 27.08.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/25633/21

Провадження № 1-кс/947/11654/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Шадріної Ю.С., захисника підозрюваного – адвоката Ратушняк Т.П., перекладача – Хребтової Н.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУ НП в Одеській області Савченка Д.С., яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси Шадріною Ю.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021163480000714 від 24.08.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, вірменина, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не маючого місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє 04.04.2018 Малиновським районним судом міста Одеси, за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання в у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки та 2 місяці та звільнився у 2021 році, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

У провадженні СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУ НП в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження №12021163480000714 відомості про яке внесене до ЄРДР від 24.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Так, 24.08.2021 приблизно о 16:00 год., ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 знаходячись по вул. Левітана в м. Одесі, маючи злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, вступили між собою в попередню змову,з корисливих мотивів, при цьому об`єктом свого злочинного посягання визначили майно, належне ОСОБА_3 , яке знаходилось огородженій території домоволодіння в буд. АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , впевнившись, що їх дії залишаються непомітними для сторонніх осіб, перелізли через огорожу домоволодіння буд. АДРЕСА_2 . Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , маючи про собі раніше заготовленні інструменти здійснили ними перекус металевої решітки вікна та проникли до зазначеного будинку, де таємно викрали мобільний телефон марки «Samsung», модель «GalaxyА50» іемі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , синього кольору, мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy J5», імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 , дві обручки з біжутерією, ланцюг у вигляді намиста з біжутерії, брошку з біжутерії, сріблястий джгутик, одну пару сережок з біжутерії, намисто, зв`язку з чотирма ключами від будинку, навушники марки «Samsung», зарядний пристрій марки «Android», жіночу сумку бежевого кольору, картку для знижки «PR 143390», один ключ «Fuara», дорожню сумку чорного кольору марки «Wallaby», дорожню сумку чорного кольору марки «Porshe», золотий хрестик, золотий кулон «Божої матері», золотий хрестик у вигляді розп`яття, золоту каблучку з пустою формою для каміння, одна золоту сережку, одну пару золотих сережок, золоту каблучку з золотим листком з білими камінням, одну золоту сережку з білим жемчугом, золоту каблучку з гравіровкою у формі листка з білим камінням, одну пару золотих сережок, ноутбук марки «Asus» чорного кольору модель «Х50VL» серійний номер 79NOASO58159, ноутбук марки «Samsung» чорного кольору, серійний номер HTZY91MC50041OL, ноутбук марки «Asus» червоного кольору, серійний номер D1NOCXO237022, гральний пристрій «Sony Playstation» моделі «XU3CUH-2208BB01X», серійний номер 02-27452610-1460049, дві норкові шуби коричневого та чорного кольору, дві дубльонки чорного кольору.

Після чого, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення втекли у невідомому напрямку, тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму в розмірі 783370 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за ч. 5 cт. 185 КК України – у таємному викраденні чужо чого майна (крадіжці) поєднана з проникненням у житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб та у особливо великих розмірах.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримала у повному обсязі, просила суд при визначенні розміру застави врахувати збитки завдані потерпілому.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, оскільки ризики необґрунтовані, розмір шкоди необгрунтований, клопотання необґрунтоване. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що злочин у вчинення кого підозрюється не вчиняв, у зв`язку з чим його затримали останньому невідомо. З приводу клопотання про застосування запобіжного заходу підтримав думку захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 24.08.2021 року ОСОБА_1 було затримано в порядок ст. 208 КПК України та 25.08.2021 року повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаної з проникненням у житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб та у особливо великих розмірах.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на характер вказаного кримінального правопорушення, а також на те, що підозрюваний не одружений, дітей на утриманні немає, немає міся реєстрації, офіційно не працевлаштований, що в свою чергу в сукупності обґрунтовує ризик переховування.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює наступну процедуру отримання показань від свідків, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого (свідків) та дослідження їх судом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпілого та свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи корисливий характер вказаного кримінального правопорушення, спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь організованості вказаного кримінального правопорушення, а також факт того, що підозрюваний вже був судимий за аналогічне корисливе кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.(ч. 4 ст. 182 КПК України)

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб..

Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, ступінь організації такого кримінального правопорушення, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення вчиненого у особливо великих розмірах, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 681000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень, що на думку слідчого судді, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Керуючись ст.ст. 176-178, 181- 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУ НП в Одеській області Савченка Д.С., яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси Шадріною Ю.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021163480000714 від 24.08.2021 року – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів, до 22.10.2021 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 681000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, МФО – 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 25.10.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. Утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками в рамках вказаного кримінального провадження;

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.