Рішення № 99230780, 23.07.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

______________

Справа № 760/27234/19

Провадження №2/760/1065/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

23 липня 2021 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

представника Позивача - адвоката Журавльова М.М.

представника Відповідача - Федорчук Х.В.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування запису про зняття з реєстраційного обліку.

ІI. Описова частина

Позивач у жовтні 2019 року звернулася до суду з позовом до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації та просив зобов`язати її:

-внести до картки реєстрації ОСОБА_1 , адресної картки відомості про скасування зняття з реєстрації місця проживання шляхом внесення запису «Скасовано» та штамп, що був внесений до цих документів з порушенням законодавства;

-надіслати до реєстраційного обліку адресно-довідкового підрозділу змінені відомості про поновлення реєстрації місця проживання щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

На підтвердження своїх позовних вимог Позивач послався на наступні обставини.

ОСОБА_1 зазначає, що з 28.11.1989 він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте дізнався, що 20.02.2018 він був знятий з реєстрації.

Як виявилося, його знято з реєстрації на підставі заяви громадянина ОСОБА_2 , як нового власника квартири АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що вказана квартира раніше належала на праві власності спільно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

За Іпотечним договором №3.070512256 від 25.05.2007 зазначена квартира була передана в Іпотеку Закритому акціонерному товариству «Міжнародний іпотечний банк».

За Виконавчим написом вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. від 22.01.2010, у безспірному порядку звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 на користь правонаступника Закритого акціонерного товариства «Міжнародний іпотечний банк» - Відкритого акціонерного товариства «Платинум Банк».

30.01.2012 відповідно до Акту держаного виконавця про реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки) квартира АДРЕСА_1 , була придбана ОСОБА_2 за результатами прилюдних торгів.

При цьому, як зазначає Позивач, ОСОБА_2 в квітні 2012 року звертався із позовом до Позивача про визнання його такими, що втратив право власності та право користування квартирою, виселення без надання іншого житлового приміщення, однак, Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 10.12.2015 (справа № 2609/11468/12, апеляційне провадження №22-ц/796/67/2015) йому було відмовлено у задоволенні позову.

Крім цього, ОСОБА_2 в лютому 2019 року звернувся до ОСОБА_1 , з позовом про виселення з наданням іншого житла, однак, рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 04.09.2019 йому у задоволенні позову також було відмовлено.

Таким чином, на даний час відсутні судові рішення щодо виселення та/або зняття з реєстрації за місцем проживання Позивача, а тому Відповідач протиправно зняв його з реєстрації у вказаній квартирі лише на підставі факту відчуження квартири.

05 березня 2020 року до суду надійшов відзив Відповідача, в якому Солом`янська районна в м. Києва державна адміністрація проти позову заперечувала, наполягаючи на тому, що згідно з п. 26, абзац 9, постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» зняття з реєстрації здійснюється на підставі відчуження житла.

Як зазначає Відповідач, 20 лютого 2018 року до Відділу з питань реєстрації місця проживання звернувся ОСОБА_2 із заявою про зняття з реєстрації ОСОБА_1 , колишнього власника квартири. Підстав для відмови у задоволенні вказаної заяви у Відповідача не було.

Представник Позивача у судовому засіданні позов підтримав.

Представник Відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився.

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи, суд встановив наступні обставини.

Згідно з Іпотечним договором №3.070512256 від 25.05.2007 квартира АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , була передана в Іпотеку Закритому акціонерному товариству «Міжнародний іпотечний банк» для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

У зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань, за виконавчим написом вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. від 22.01.2010 у безспірному порядку було звернуто стягнення на предмет іпотеки (зазначену квартиру) на користь правонаступника Закритого акціонерного товариства «Міжнародний іпотечний банк» - Відкритого акціонерного товариства «Платинум Банк».

30.01.2012 відповідно до Акту держаного виконавця про реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки) квартира АДРЕСА_1 , була придбана ОСОБА_2 за результатами прилюдних торгів.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 10.12.2015 ОСОБА_2 було відмовлено у позові про визнання осіб таким, що втратили право власності та право користування квартирою, виселення без надання іншого житлового приміщення.

Крім цього, рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 04.09.2019 ОСОБА_2 було відмовлено і у позові про виселення Позивача з наданням іншого житла.

20 лютого 2018 року ОСОБА_2 подав заяву до Відділу з питань реєстрації місця проживання Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про зняття ОСОБА_1 з реєстрації в квартирі у зв`язку з відчуженням ним квартири.

Зазначена заява була задоволена, ОСОБА_1 знято з реєстрації.

Відповідно до ст. 7 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

За положеннями ст. 109 ЖК УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Відповідно до п. 26 Правил реєстрації місця проживання зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11; рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на міграцію та посвідки на постійне проживання в Україні); підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту); підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів

Отже, за змістом вказаних норм закон передбачає особливий порядок виселення осіб з житла (а отже й зняття з реєстрації), яке вони передали в іпотеку. Зокрема, необхідна відповідна правова підстава для виселення особи, а саме - рішення суду, якщо виселення не відбувається добровільно. При цьому громадянам надається інше постійне жиле приміщення, якщо іпотечне майно не було придбано за рахунок кредиту. Такий встановлений законом порядок є гарантією дотримання прав і свобод особи, зокрема, забезпеченням її житлом. Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Лише в разі виконання вказаних норм - звернення до суду з відповідним позовом, буде дотриманий передбачений законом порядок виселення громадян з житлового приміщення та відповідне рішення суду про виселення з житлового приміщення буде підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.

Як встановлено вище, новим власником - ОСОБА_2 - не вчинено необхідних дій з метою виселення ОСОБА_1 з квартири у встановленому порядку, з наданням іншого житла.

Таким чином, як встановлено зазначеними вище рішеннями судів, ОСОБА_1 не втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 , не зважаючи на звернення стягнення на вказаний об`єкт нерухомості.

Відтак, підстав для зняття з реєстрації Позивача у вказаній квартирі у Відповідача не було.

Відповідно до п. 28 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 реєстрація місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання скасовуються в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства.

У разі виявлення такого порушення керівник органу реєстрації проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи.

Працівник органу реєстрації:

-формує і вносить дані про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи до реєстру територіальної громади;

-формує інформацію про скасування реєстрації/ зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Реєстру відповідно до Порядку.

Позовні вимоги сформульовані ОСОБА_1 у інший спосіб, проте в цілому відповідають за своєю суттю тим функціям, якими наділений працівник органу реєстрації у випадку прийняття рішення про скасування попередньої реєстраційної дії.

В даному випадку мова не йде про вихід за межі позовних вимог, оскільки, виходячи з принципу верховенства права, саме такий спосіб захисту за своєю суттю обраний Позивачем.

Відтак, з урахуванням формулювань, застосованих у нормативно-правовому акті, позов підлягає задоволенню з покладенням на Відповідача обов`язків:

- сформувати і внести дані про скасування зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , до реєстру територіальної громади.

- сформувати інформацію про скасування зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Реєстру відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 7, 109 Житлового кодексу Української РСР, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 79, 209, 212-215, 218, 223, 226 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити.

Зобов`язати Солом`янську районну в м. Києві державну адміністрацію сформувати і внести дані про скасування зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , до реєстру територіальної громади.

Зобов`язати Солом`янську районну в м. Києві державну адміністрацію сформувати інформацію про скасування зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Реєстру відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207

2.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3.Позивач: ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація, адреса: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 41; код ЄДРПОУ 37378937;

Третя особа: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: