Рішення № 99228564, 27.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року м. Київ № 640/10006/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна» (далі - позивач) з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову №184 від 15.08.2019 про накладення штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваної постанови, якою до позивача застосовані штрафні санкції, оскільки спірний товар містить всю необхідну інформацію про технічний опис інгредієнтів продукції, а відтак висновки відповідача, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем надано відзив на позов, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити, оскільки не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими, посилаючись на відповідність оскаржуваної постанови вимогам чинного законодавства.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 01.08.2019 №3593 та направлення на перевірку від 01.08.2019 №2873, листа Держпродспоживслужби України від 09.07.2019 №Д-15.1/10749-19, в період з 08. 08.2019 по 09.08.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві проведено позапланову невиїзну поєднану з виїзною перевірку характеристик продукції: засіб для чищення унітазу «Domestos» ультра білий, 1000 мл., виробник Uniliver Hungary, що реалізується ТОВ «Юнілівер Україна» на відповідність вимогам Технічних регламентів, дія яких розповсюджується на зазначену продукцію, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», за результатами якої складено акт від 08.08.2019 №3593/155.

Під час проведення позапланової перевірки характеристик продукції у ТОВ «Юнілівер Україна» з`ясувались питання щодо невідповідності продукції, зазначеної в п. 1 таблиці акту перевірки: засіб для чищення унітазу «Domestos» ультра білий, 1000 мл., виробник Uniliver Hungary встановленим вимогам, а саме відсутня інформація про електронну пошту та номери телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів; місцезнаходження та номери телефону виробника, відсутня інформація про склад мийного засобу.

На підставі акту перевірки характеристик продукції від 08.08.2019 №3593/155 відповідачем складено протокол про виявлене порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 08.08.2019 №3693/155, що в подальшому стало підставою для винесення оскаржуваної постанови від 15.08.2019 №184, якою на підставі пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до ТОВ «Юнілівер Україна» застосовано штраф у розмірі 1010 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 170,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI (далі - Закон №2735-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №2735-VI державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Вказаною статтею також визначено, що орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону №2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, серед іншого: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Згідно з частиною дванадцятою статті 23 Закону №2735-VI у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей суб`єкт господарювання поставив зазначену продукцію.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону №2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право, серед іншого: проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів.

При цьому, відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 8 Закону №2735-VI суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: будь-який суб`єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; будь-який суб`єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію. У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, штрафні санкції до позивача були застосовані за порушення пункту 2 частини другої статті 44 Закону №2735-VI, а саме за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.

Порядок притягнення до відповідальності за порушення, визначені статтею 44 Закону 2735-VI, встановлено частиною п`ятою вказаної статті.

Зокрема, справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Як вже зазначалось, відповідачем під час проведення перевірки встановлено невідповідність продукції: засіб для чищення унітазу «Domestos» ультра білий, 1000 мл., виробник Uniliver Hungary вимогам Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 №717, а саме відсутня інформація про електронну пошту та номери телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів; місцезнаходження та номери телефону виробника, відсутня інформація про склад мийного засобу.

Так, відповідно до пункту 11 Технічного регламенту мийних засобів, мийний засіб маркується шляхом нанесення на зовнішню поверхню паковання чи етикетку напису чіткими літерами, що не змиваються протягом строку придатності такого засобу, із зазначенням:

найменування та інформації про призначення мийного засобу;

торговельної марки (за наявності) або торговельного знака, найменування, місцезнаходження та номера телефону виробника мийного засобу або його уповноваженого представника;

інформації про склад мийного засобу згідно з додатком 2;

адреси, зокрема електронної пошти (за наявності), та номера телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів;

інструкції із застосування, заходів безпеки та спеціальних застережень згідно із законодавством, а в разі їх відсутності - вимог, наведених у ДСТУ ГОСТ 31340:2009 «Попереджувальне маркування хімічної продукції. Загальні вимоги»;

маси нетто чи об`єму;

дати виготовлення;

строку придатності;

умов зберігання (в разі потреби).

У разі коли мийний засіб постачається нерозфасованим, інформація, зазначена в абзацах другому, третьому і п`ятому цього пункту, повинна міститися в супровідній документації.

Позивач зазначає, що згідно з пункту 11 Технічного регламенту на етикетці продукції зазначається адреса електронної пошти (за наявності) та номер телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів, однак, жодних особливих вимог до способу викладу цієї інформації Регламент не передбачає.

На думку позивача, якщо підприємство не має електронної пошти, за якою можна отримати технічний опис інгредієнтів, така електронна пошта не вказується на етикетці і це не є порушенням пункту 11 Регламенту. Позивач зауважує, що етикетка продукції містить номер телефону за яким можна одержати технічний опис інгредієнтів, виконані в повному обсязі, що відповідає вимогам Регламенту про зазначення номеру телефону.

Крім того, в матеріалах справи наявний звіт від 18.07.2019 №110/4063/ТР, складений за результатами оцінки відповідності (модуль А1), яким підтверджено відповідність спірного товару вимогам чинного законодавства України, в тому числі Технічному регламенту мийних засобів.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано жодних доказів на підтвердження викладених у акті перевірки порушень.

Крім того, відповідачем не зазначено чи вчиняли службові особи спроби дізнатися інформацію про технічний опис інгредієнтів продукції за вказаним на етикетці номером телефону, а лише зазначено, що продукція не відповідає пункту 11 Технічного регламенту мийних засобів.

Враховуючи вищевикладене, висновки викладені в акті перевірки характеристик продукції від 08.08.2019 №3593/155, за результатами якого винесено оскаржувану постанову від 15.08.2019 №184 не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, а відтак є такими, що прийняті у невідповідності до положень Технічного регламенту та норм чинного законодавства, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 15.08.2019 №184.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, літ. А, код ЄДРПОУ 25641220) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про накладення штрафу від 15.08.2019 №184.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко