Рішення № 99228556, 27.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року м. Київ № 640/21159/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16., код ЄДРПОУ 42098368) від 18.05.2020, о/р262840005023 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 );

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16., код ЄДРПОУ 42098368), якими при призначені пенсії за віком згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) не зараховано до стажу роботи період з 01.08.1988 по 30.04.1996 у Відкритому акціонерному товаристві «Скіф», на пільгових умовах за Списком 2;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16., код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) від 06.07.2020 та призначити пенсію на пільгових умовах на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01.08.1988 по 30.04.1996 в якості ливарника виробів з пластмас у Відкритому акціонерному товаристві «Скіф».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, під час звернення до відповідача за призначенням пенсії ним надано всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, проте відповідачем відмовлено у призначенні пенсії з огляду на непідтвердження відповідного пільгового стажу. Позивач вважає, що відмова відповідача у призначенні йому пенсії є неправомірною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, а дії відповідача порушують конституційне право позивача па пенсійне забезпечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позиція.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що позивачу правомірно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, з огляду на відсутність належних доказів для підтвердження пільгового стажу. Відповідач вважає, що подані позивачем довідки видані підприємствами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території та не можуть бути враховані під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії. Відтак, оскільки у позивача відсутній пільговий стаж роботи, підстави для призначення йому пенсії відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Для підтвердження трудового стажу та для призначення пенсії на пільгових умовах через веб-портал Пенсійного фонду, позивачем надано наступні документи:

паспорт серія НОМЕР_2 , виданий 11.10.1995;

довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3008-5000181644;

довідку про присвоєння ідентифікаційного номера від 29.04.1998;

диплом серія НОМЕР_3 ;

свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 ;

витяг з актового запису про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища серія НОМЕР_5 ;

свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_6 ;

витяг з актового запису про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища серія НОМЕР_7 ;

свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_8 ;

свідоцтво про народження серія НОМЕР_9 ;

свідоцтво про народження серія НОМЕР_10 ;

свідоцтво учбового центру «Атлантида» НОМЕР_12;

дублікат трудової книжки серія НОМЕР_11 ;

акт про пожежу TOB «ABIC» від 15.09.2010;

довідку ПАТ «Комбінат будіндустрії» від 16.05.2016 №38;

довідку Амвросіївського індустріального технікуму від 10.03.2016 №137;

довідку ПАТ «Скіф» від 27.12.2013 №52/255;

довідку ПАТ «Скіф» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.12.2013 №35/253;

наказ AT «Скіф» від 14.08.1995 №97/62 «Про затвердження переліку професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення»;

довідку ПАТ «Скіф» про заробітну плату для обчислення пенсії від 27.12.2013 №52/254;

довідку Малого колективного підприємства «СОЮЗ-1» від 01.06.2012;

довідку TOB Фірма «АВТОРГСЕРВІС» від 04.05.2016 №01/03;

довідку TOB «Донецький ювелірний завод «Єврозолото» від 05.01.2008 №1;

довідку TOB «АВІС» від 31.01.2015 № 01/1;

трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 02.11.2018.

Листом від 17.06.2020 № 12524-12218/У-02/8-2600/20 відповідач повідомив позивача про те, що за результатами розгляду заяви від 08.05.2020 ним прийняте рішення від 18.05.2020, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу.

Позивачем повторно надіслану відповідачу заяву від 06.07.2020 №6749 та вищезазначені документи з метою призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2.

Листом від 27.07.2020 №2600-0314-8/102834 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2.

В подальшому, на заміну листа від 27.07.2020 №2600-0314-8/102834 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надіслало позивачу лист щодо розгляду його заяви від 06.07.2020 №6749, в якому повідомлено про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з підстав неможливості провести перевірку первинних документів на підставі яких видавалась довідка про підтвердження пільгового стажу від 27.12.2013 № 35/253 ПАТ «Скіф», яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території. Тому зазначені довідки не можуть бути враховані для призначення пенсії на пільгових умовах.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії, вважаючи такі дії та рішення необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (пункт 20 Порядку №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок №383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Таким чином, як вже було зазначено вище, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер роботи, що виконується, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно матеріалів справи, позивачем 08.05.2020 подано заяву разом з відповідними документами відповідачу для призначення пенсії з врахуванням пільгового стажу по Списку № 2 на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві вказано лише те, що довідка про підтвердження пільгового стажу від 27.12.2013 №35/253 видана ПАТ «Скіф», яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, тому провести перевірку первинних документів на підставі яких видавались зазначені довідки немає можливості і вони не можуть бути враховані для призначення пенсії на пільгових умовах.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до вказаної довідки ОСОБА_1 працювала повний робочий день у Відкритому акціонерному товаристві «Скіф» в період з 18.07.1988 по 19.08.1996 виконувала роботу: обробника виробів з пластмас, ливарника виробів з пластмас 2р., 3р., 4р., за професією: робітники і майстри підприємств інших галузей промисловості і народного господарства заняті повний робочий день у технологічному процесі виробництва продукції пластичних мас при наявності в повітрі робочої зони шкідливих речовин 3 класу небезпеки, що передбачена Списком №2 розділ X підрозділ 10 (код КП 2110Б000- 1753а, підстава Постанова КМ СССР №10 від 26.01.1991).

Даною довідкою підтверджено трудовий стаж позивача у ВАТ «Скіф» з 01.08.1988 - по 30.04.1996, який складає 7 років 8 місяців 29 днів.

Довідка засвідчена печаткою підприємства та підписами посадових осіб, містить обов`язкові відомості та підстави для її видачі з посиланням на первинні документи.

Поряд з цим, згідно наявної копії дубліката трудової книжки, 18.07.1988 внесено запис про те, що позивача прийнято в цех №1 оброблювачем виробів з пластмас 2-го розряду (наказ ВАТ «Скіф» від 15.07.1988 №1629к).

Відповідно до наказів ВАТ «Скіф» від 02.08.1988 №1851-к, від 24.10.1989 №637 та від 28.10.1991 №223 позивача 01.08.1988 було переведено ливарником виробів 2-го розряду, 17.10.1989 - присвоєно третій кваліфікаційний розряд ливарника та 11.10.1991 - присвоєно четвертий кваліфікаційний розряд ливарника виробів із пластмас.

Відповідно до наказу ВАТ «Скіф» від 19.08.1996 №507к, позивача було звільнено за ст. 38 КЗпП України.

Таким чином, підтвердженням (доказом) того, що позивач у спірні періоди працював повний робочий день у Відкритому акціонерному товаристві «Скіф» в період з 18.07.1988 по 19.08.1996 є записи в його трудовій книжці.

Щодо врахування наданої позивачем довідки про підтвердження пільгового стажу від 27.12.2013 №35/253, виданої підприємством, яке знаходяться на непідконтрольній українській владі території, суд зазначає, що положенням частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, непроведення такої перевірки підприємства, яким видано довідки, не може бути підставою для відмови особі в зарахуванні відповідного стажу.

В даному випадку, відповідачем відмовляючи в призначенні пенсії не надано належної правової оцінки поданим документам на підтвердження позивачем стажу.

Суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей. Органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

З огляду на викладене, суд вважає, що посилання відповідача на непідтвердження стажу роботи за спірними періодами на підставі довідки, яка видана підприємством, яке знаходяться на непідконтрольній українській владі території є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон №1207-VII) тимчасово окупованою територією визначено сухопутну територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону № 1207-VII на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Статтею 18 Закону № 1207-VII передбачено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом № 1207-VII.

Частинами першою - третьою статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, відповідно до наведених норм Закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і такі підприємства були утворені відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були створені до окупації Донецької та Луганської областей і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки на тій підставі, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.

Таким чином, відомості, які зафіксовані у довідках, випливають зі змісту документів, які були складені до тимчасової окупації території України. При цьому доказів щодо їх недостовірності відповідачем як суб`єктом владних повноважень, який заперечує проти адміністративного позову, не надано.

Аналіз викладеного свідчить, що у відповідача були відсутні підстави для неврахування даної довідки при визначенні позивачу права на призначення пенсії на пільгових умовах.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №711/10426/16-а, відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Більш того, суд наголошує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тому з урахуванням наданих довідок позивача чи без них, заявник має право на призначення пільгової пенсії, оскільки трудова книжка підтверджує наявність у нього необхідного трудового стажу.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що на час звернення із заявою до відповідача пільговий стаж для призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах, який відповідач відмовився врахувати, був належним чином підтверджений. Отже, дії відповідача при призначені пенсії за віком щодо незарахування до стажу періоду роботи з 01.08.1988 по 30.04.1996 у Відкритому акціонерному товаристві «Скіф», на пільгових умовах за Списком 2 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є протиправними.

Крім того, оскільки Пенсійний фонд є єдиним органом, який призначає пенсії та здійснює підготовку документів для її виплати, тобто вирішення питання призначення та виплату пенсії є виключною компетенцією органів Пенсійного фонду, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01.08.1988 по 30.04.1996 у Відкритому акціонерному товаристві «Скіф».

Водночас, вимога позивача щодо зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не підлягає задоволенню, оскільки на даній стадії вона є передчасною і призведе до втручання в дискреційні повноваження відповідача щодо обчислення стажу роботи, зокрема пільгового, для призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій та прийняття рішення, з приводу яких подано позов.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16., код ЄДРПОУ 42098368) від 18.05.2020 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) при призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо незарахування до стажу періоду роботи з 01.08.1988 по 30.04.1996 у Відкритому акціонерному товаристві «Скіф».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії на пільгових умовах на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01.08.1988 по 30.04.1996 у Відкритому акціонерному товаристві «Скіф».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко