Рішення № 99228355, 26.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року м. Київ № 640/20712/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить зобов`язати відповідача провести перерахунок його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховується в 2019 році для призначення пенсії з моменту проведення останнього перерахунку, а саме з 01.03.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2020 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 вказує, що він є пенсіонером за віком та з 2007 року знаходиться на обліку у відповідача. Відповідачем у 2019 році проведено перерахунок його пенсії, у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн) з урахуванням коефіцієнту 1,17, тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні 4404,35 грн (3764,40x1,17), що, на переконання позивача, є дискримінаційнім по відношенню до осіб, яким пенсію призначено у 2019 році, оскільки для рівних за іншими ознаками суб`єктів встановлюють різний рівень соціального забезпечення в залежності від дати звернення до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву позивача, в якому просить залишити таку без задоволення з посиланням на те, що пунктом 4-3 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII (далі - Закон №2148-VIII) з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, зважаючи на те, що позивачу вперше пенсію призначено до 01.10.2017, перерахунок його пенсії було здійснено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески - 3764,40 грн, величина оцінки одного року дорівнює 1%. При цьому, з 01.03.2019 проведено автоматизований перерахунок пенсії на підставі Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (далі - Постанова №124), яким визначено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн) проводиться з урахуванням коефіцієнту 1,17, тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні 4404,35 грн (3764,40x1,17).

Позивачем надано до суду першої інстанції відповідь на відзив, в якій останній з посиланням на практику Верховного Суду (постанова від 02.07.2019 у справі №916/3006/17) вказав на неприпустимість застосування дискримінаційних норм, які являють собою правила поведінки, згідно з якими тотожні суб`єкти в тотожних правовідносинах набувають однакових за юридичною природою та різних за обсягом прав.

Дослідивши письмові докази, судом установлено.

ОСОБА_1 1957 року народження перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві. У 2007 році позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі Закону №1058-IV.

05.09.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відомостей про проведення перерахунку його пенсії у березні 2019 року.

На звернення позивача відповідачем надано відповідь листом від 27.09.2019 №213187/03, яким повідомлено про те, що на підставі пункту 4-3 Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV та Постанови №124 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.03.2019, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розраховано із застосуванням середньої заробітної плати, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, збільшений на коефіцієнт 1,17 в розмірі 4404,35 грн (3764,40 грн *1,17).

Вважаючи протиправними дії відповідача, які полягають у застосуванні при обчисленні (перерахунку) його пенсії показника середньої заробітної платі по Україні за 2014-2016 роки, з якої сплачено страхові внески у меншому розмірі, ніж для осіб, пенсію яким призначено в 2019 році, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір, Суд ураховує таке.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

На виконання положень частини другої статті 42 Закону №1058-IV Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №124.

Відповідно до Постанови №124 установити, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

За змістом пункту 5 Постанови №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Водночас, при обчисленні пенсій станом на 01.10.2017 застосовувався усереднений показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки - 3764,40 грн.

Відтак, відповідач при перерахунку пенсії позивача у 2019 році застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), що відповідає положенням Постанови №124, норми якої не було визнано неконституційними, а отже у відповідача були відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивача у 2019 році.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку про те, що Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати розмір та порядок щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії (індексації пенсії), що узгоджується з повноваженнями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Зазначені положення статті 42 Закону №1058-IV та Постанови №124 набрали законної сили та рішенням Конституційного Суду України такими, що суперечать Конституції України (є неконституційними), не визнавались.

На думку Суду, що для задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача провести перерахунок його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховується в 2019 році для призначення пенсії немає законодавчих підстав.

Крім того, підлягає відхиленню посилання позивача на необхідність застосування висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 02.07.2019 у справі №916/3006/17, оскільки такі стосуються правовідносин, які є відмінними від даних, за різного правового регулювання.

Також Суд вважає, необґрунтованими доводи позивача про зазнання ним дискримінації з боку відповідача.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06.09.2012 №5207-VI дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Судом вказувалось, що відповідачем при перерахунку пенсії позивача у 2019 році застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), що відповідає вимогам статті 42 Закону №1058-IV та Постанові №124.

При цьому наведені нормативно-правові акти не ставлять в залежність показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання особи.

Та обставина, за висновком суду, що законодавець у Законі №1058-IV диференціював застосування показника середньої заробітної плати з метою призначення пенсії та перерахунку вже призначеної пенсії також не є свідченням дискримінації позивача за певними ознаками (датою призначення пенсії), оскільки перерахунок пенсії та її призхначення є різними процесами за своє суттю та враховують різні чинники.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (квитанція від 24.10.2019 №2085). Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець