Рішення № 99228204, 27.08.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/6885/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації, Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) 17.06.2021 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулась до суду з адміністративним позовом до Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації (далі – відповідач 1), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі її заяви від 24.06.2020;

- зобов`язати відповідача видати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні під час прийняття уповноваженим органом рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, визначається саме із Генерального плану. Відсутність розробленого та затвердженого детального плану території або плану зонування, за наявності Генерального плану, не є підставою для відмови у наданні містобудівної документації. Крім того, позивач звертає увагу, що як власник земельної ділянки з кадастровим номером 7424955100:01:005:0551, вона має право на її забудову згідно цільового призначення.

Ухвалою судді від 29.06.2021 відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 12.07.2021 залучено до участі в справі як другого відповідача Сосницьку селищну раду Сосницького району Чернігівської області (далі – відповідач 2).

Ухвалою суду від 20.07.2021 клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідачів та уточнення позовних вимог у справі повернуто заявнику без розгляду.

Відповідачем 1 подано відзив на позов, у якому він позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що відповідно до Генерального плану смт. Сосниця земельна ділянка позивача розташована на території перспективної багатоквартирної житлової забудови. Розміщення індивідуальних гаражів у вказаній вище зоні не передбачено. Враховуючи наведене, відповідач 1 зазначає, що цільове призначення земельної ділянки ОСОБА_1 не відповідає вимогам Генерального плану, а плану зонування, мостобудівної документації, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, на даний час в смт. Сосниця немає. У зв`язку із наведеним, позивачу відмовлено в наданні містобудівних умов та обмежень на спірну земельну ділянку з підстав невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідачем 2 подано відзив на позов, у якому він підтримав правову позицію відповідача 1 та просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову. Додатково зазначив, що на даний час план зонування території смт. Сосниця, який передбачає зміни до Генерального плану, знаходиться на стадії виготовлення. Завершення робіт з його затвердження очікується у 2021 році. Крім того, видача містобудівних умов та обмежень є дискреційними повноваженнями відповідного органу державної влади.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке

ОСОБА_1 з 17.11.2015 є власником земельної ділянки, площею 0,0024 га, з кадастровим номером 7424955100:01:005:0551, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови - для будівництва індивідуальних гаражів, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.12.2015 №49132549 (а.с. 20).

24.06.2020 позивач звернулася до відповідача 1 із заявою, в якій просила надати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 7424955100:01:005:0551. До заяви додано відповідний пакет документів (а.с. 13).

Листом від 07.07.2020 за №01-25/13 відповідач 1 відмовив ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень, оскільки на даний час єдиною містобудівною документацією на місцевому рівні є «Генеральний план смт. Сосниця, Сосницького району, Чернігівської області», розроблений в 1987 році. План зонування населеного пункту та детальний план території, яка передбачається для нового будівництва - відсутні. Тому визначити відповідність чи невідповідність намірів забудови земельної ділянки наразі немає можливості, оскільки не можна визначити містобудівні умови та обмеження будівництва без необхідної для того містобудівної документації.

Позивач із такою відмовою не погодилась та звернулась до суду з відповідним позовом.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №620/2970/20, яке набрало законної сили 25.02.2021, позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано Відділ містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Сосницької районної державної адміністрації повторно розглянути її заяву від 24.06.2020 щодо надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду (а.с. 21-29).

На виконання рішення суду відділом розглянута заява позивача від 24.06.2020 та в Єдиній державній електронній системі в сфері будівництва сформувано лист від 23.04.2021 №05-06/1 про відмову ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень на бажану земельну ділянку, у зв`язку із невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (реєстраційний номер документу LCO1:8211:8538:7646:2893). Так, відповідно до Генерального плану смт. Сосниця, затвердженого рішенням двадцять дев`ятої сесії Сосницької селищної ради сьомого скликання від 20.08.2020 №29-1757-VII, земельна ділянка розташована на території перспективної багатоквартирної забудови по АДРЕСА_2 ) (а.с. 16-17).

Вказана відмова затверджена наказом від 23.04.2021 №05-09/2 (а.с. 19).

Вважаючи дії відповідача 1 щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень протиправними, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом

Частиною другою статті 19 Конституції України та статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 13 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» визначено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон №3038-VI, у редакції, чинній на момент подання позивачем клопотання).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №3038-VI містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

За приписами пункту 7 частини першої статті 2 Закону №3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів.

Згідно із пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №3038-VI план зонування території (зонінг) - це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

У частині першій статті 16 Закону №3038-VI зазначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, восьмої статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту. План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.

Детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1 Закону №3038-VI).

Згідно із статтею 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці (частина перша). Детальний план території визначає, зокрема, містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території (пункт 1 частини четвертої). Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом (частина восьма).

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку (частина друга статті 8 Закону №3038-VI).

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (частина перша статті 25 Закону №3038-VI).

Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Частиною четвертою статті 26 Закону №3038-VI визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно із частиною п`ятою статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно із частиною третьою статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Частиною четвертою статті 29 Закону №3038-VI визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а саме: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Сторонами не заперечується, що позивач є власником земельної ділянки, площею 0,0024 га, з кадастровим номером 7424955100:01:005:0551, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).

У зв`язку із наведеним, ОСОБА_1 24.06.2020 звернулась до відповідача 1 із заявою, у якій просила надати їй містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 7424955100:01:005:0551. До заяви позивач додала копії: паспорта, ідентифікаційного коду, Витягу про право власності на земельну ділянку; викопіювання з топографічно-геодезичного плану.

Відповідач 1 відмовив позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень у зв`язку із невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Так, відповідно до Генерального плану смт. Сосниця, затвердженого рішенням двадцять дев`ятої сесії Сосницької селищної ради сьомого скликання від 20.08.2020 №29-1757-VII, земельна ділянка розташована на території перспективної багатоквартирної забудови по АДРЕСА_2 ) (а.с. 16-17).

Відповідачі зазначають, що розміщення індивідуальних гаражів у вказаній вище зоні не передбачено, а плану зонування, мостобудівної документації, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, на даний час в смт. Сосниця немає.

Разом з тим, суд вважає наведені відповідачами підстави для відмови ОСОБА_2 у задоволенні її заяви необґрунтованими, враховуючи таке.

Частиною п`ятою статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно із положеннями статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Статтею 39 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою. Водночас забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого містобудівною документацією на місцевому рівні, що визначено статтею 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 813/2946/17, від 15.07.2020 у справі № 826/1419/18, від 19.04.2021 у справі №640/11650/20 та від 31.05.2021 у справі № 826/1581/18.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану населеного пункту.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що земельна ділянка з кадастровим номером 7424955100:01:005:0551, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , має цільове призначення: землі житлової та громадської забудови - для будівництва індивідуальних гаражів. Відповідно до чинного Генерального плану смт. Сосниця земельна ділянка розташована на території, виділеній для житлової забудови (перспективної багатоквартирної). З огляду на наведене, відсутність на даний час плану зонування смт. Сосниця не може бути сама по собі підставою для відмови позивачу в наданні містобудівних умов та обмежень, оскільки наміри забудови відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та цільовому призначенню ділянки.

Крім того, відповідно до частини другої статті 24 Закону №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі її заяви від 24.06.2020, є обґрунтованими та їх слід задовольнити.

Також суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання надати їй містобудівні умови та обмеження на об`єкт будівництва – індивідуальний гараж і забудови земельної ділянки за вищевказаною адресою, враховуючи те, що обрання такого способу захисту та відновлення прав позивача не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки частина четверта статті 29 Закону №3038-VI передбачають таку підставу для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень як невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Оскільки факт такої невідповідності судом не встановлений, то підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки - відсутні.

При цьому, суд звертає увагу відповідачів, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Проте у спірних правовідносинах відповідач не мав права відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень у зв`язку із відсутністю визначеної чинним законодавством підстави для такої відмови, що свідчить про відсутність у відповідача можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд та наявність обов`язку надати містобудівні умови та обмеження.

Водночас, реалізацією відповідачем своїх дискреційних повноважень при наданні містобудівних умов та обмежень буде вважатися визначення змісту таких умов та обмежень.

Наведена правова позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.07.2019 (справа №522/6069/14-а).

Судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, який, зокрема, у справі «Беєлер проти Італії» зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Оцінюючи дії відповідача 1 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень на предмет їх відповідності вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України, виходячи при такій оцінці з критеріїв, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та практики Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне вказати, що відповідачем порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 908,00 грн. та понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6300,00 грн.

Згідно із частинами 4 та 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу вимог частин 6 та 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у розмірі 6300,00 грн. суду надано договір про надання правової допомоги від 04.05.2021, копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, акт виконаних робіт від 04.06.2021, квитанцію до прибуткового касового ордера від 03.06.2021.

Відповідно до вказаних вище документів, затрачений адвокатом час з надання правової допомоги становить 12 год. 40 хв. Вартість години роботи адвоката – 500,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що дана справа відноситься до справ незначної складності, розгляд якої проводиться в порядку спрощеного позовного провадження, цей спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовки позовної заяви до суду (враховуючи те, що між сторонами вже існував спір з аналогічних обставин щодо відмови позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень).

Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6300,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».

За таких обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 4000,00 грн.

Щодо відшкодування судового збору в розмірі 908,00 грн., суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, загальна сума відшкодування позивачу судових витрат становить 4908,00 грн.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації, Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно заяви від 24.06.2020.

Зобов`язати Сосницьку селищну раду Сосницького району Чернігівської області видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва індивідуального гаражу на земельній ділянці (кадастровий номер 7424955100:01:005:0551), яка розташована біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно заяви від 24.06.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4908 (чотири тисячі дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27 серпня 2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ).

Відповідач 1: Корюківська районна державна адміністрація Чернігівської області в особі Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04061926, вул. Шевченка, 60, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область, 15300).

Відповідач 2: Сосницька селищна рада Сосницького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412656, вул. Грушевського, 15, смт. Сосниця, Чернігівська область, 16100).

Суддя С.В. Бородавкіна