Ухвала суду № 99228186, 27.08.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 серпня 2021 року Чернігів Справа № 620/9892/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Лобан Д.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Державного підприємства "Чернігівторф" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Чернігівторф" звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області по нарахуванню філії Ірванцівський торфозавод ДП «Чернігівторф» боргу у розмірі 3375267,06 грн;

- скасувати вимогу Головного управління ДПС у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) № 10-1-17 до філії Ірванцівський торфозавод Державного підприємства «Чернігівторф» (структурованого підрозділу без права юридичної особи) в розмірі 3375267,06 грн, а саме скасувати вимогу про стягнення недоїмки у розмірі, який становить 1150151,15 грн, вимогу про стягнення штрафу у розмірі 1036528,90 грн та вимогу про стягнення пені у розмірі 1188587,01 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У свою чергу відповідно до ч. 3, 4, 5, 6 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо. У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Вимоги до письмового клопотання викладені у ч. 1 ст. 167 КАС України.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Так, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI, це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

За положеннями частини другої статті 2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону № 2464-VI є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону № 2464-VI.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон № 2464-VI.

В силу вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з абз. 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно абз. 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманим рішенням про нарахування пені та застосування штрафів, згідно з яким платник єдиного внеску може оскаржити вимогу (рішення) контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня отримання в адміністративному чи судовому порядку.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах: від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а, від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18 та від 12.02.2020 у справі №480/1192/19, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У свою чергу, як вбачається з адміністративного позову, Державне підприємство “Чернігівторф” просить суд визнати протиправними дії щодо нарахування боргів та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки), серед яких вимога від 06.02.2019 № Ю-1-17, копію якої додано до матеріалів позову.

У матеріалах адміністративного позову наявне рішення про результати розгляду скарги, стосується оскарження вказаної вище вимоги, яким скарга залишена без задоволення, а вимога – без змін, а до адміністративного суду позивач звернувся лише 20.08.2021.

Таким чином, звернувшись до суду лише 20.08.2021 з позовом про визнання протиправними та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1-17 від 06.02.2019 до філії Ірванцівський торфозавод Державного підприємства “Чернігівторф” (структурованого підрозділу без права юридичної особи) позивач пропустив 10-ти денний строк звернення до суду, який встановлений положеннями ст. 25 Закону № 2464-VI та тримісячний строк, визначений ч. 4 ст. 122 КАС України.

Окремої заяви про визнання поважними причини пропуску строку та його поновлення та доказів такого пропуску позивачем не подано.

Однак, у позові зазначено, що строк звернення до суду з даним позовом пропущений позивачем з підстав того, що у поточному році після оскарження у визначеному Законом порядку вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1-17 до ДПС України, ДП «Чернігівторф» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ДПС України у Чернігівській області про скасування вказаної вимоги і 29.03.2021 у даній справі було відкрито провадження. Однак, у подальшому, внаслідок виниклих обставин, зазначений позов був залишений без розгляду та повернутий позивачу, що на думку суду не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Крім того, суд зазнає, що предметом позову у даній справі є скасування вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) № 10-1-17 до філії Ірванцівський торфозавод Державного підприємства «Чернігівторф» (структурованого підрозділу без права юридичної особи) в розмірі 3375267,06 грн та вимоги про стягнення недоїмки у розмірі, який становить 1150151,15 грн, вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1036528,90 грн та вимогу про стягнення пені у розмірі 1188587,01 грн, а до матеріалів позову надано вимогу ГУ ДФС у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) № 1-17 від 06.02.2019 про стягнення (недоїмки, штрафу, пені) у сумі 720356, 82 грн.

Частиною 4 ст. 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, позивачем до позову додано документ про сплату судового збору не у розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір”.

Так, позивач оскаржує вимоги майнового характеру.

Як встановлено статтею 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі - 1,5 відсотоку ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (2270 грн) та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу за кожну позовну вимогу (22700 грн).

Отже, оскільки позивачем оскаржується дві вимоги про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 3375267,06 грн, але надано документ про сплату судового збору лише у сумі 2270,00 грн, то позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 20430 грн на рахунок UA348999980313191206084025739, отримувач - ГУК у Черніг. обл/тг мЧернігів/22030101, код ЄДРПОУ - 37972475, банк - Казначейство України (ЕАП).

Частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява Державного підприємства “Чернігівторф” має бути залишена без руху та позивачу встановлено десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску; оригіналу документу про сплату судового збору у встановленому порядку і належному розмірі та уточненого позову та доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) у відповідності до кількості відповідачів.

На підставі наведеного та керуючись ст. 160, ст. 161 та ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Державного підприємства "Чернігівторф" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску; оригіналу документу про сплату судового збору у встановленому порядку і належному розмірі та уточненого позову та доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) у відповідності до кількості відповідачів.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно з статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Лобан