Рішення № 99227513, 27.08.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року Справа № 480/2847/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Воловик С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2847/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3051 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 3051 Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3051 Національної гвардії України щодо не здійснення повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні з військової служби в частині виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

- зобов`язати Військову частину 3051 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що при звільненні з військової служби відповідач не виплатив позивачу одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, посилаючись на відсутність 10 років календарної вислуги років. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки загальна вислуга років становить 10 років 6 місяці 05 днів (у календарному обчисленні - 08 років 07 місяців 25 днів + у пільговому обчисленні - 01 рік 10 місяців 10 днів), що, на думку позивача, надає йому право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". При цьому в частині другій статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше саме календарних років вислуги.

Ухвалою суду від 05.04.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/2847/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Військова частина 3051 Національної гвардії України з позовними вимогами не погодилась, у відзиві на позовну заяву зазначила, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини 3051 від 25.03.2020 №79 дск (по стройовій частині) ОСОБА_1 на день звільнення мав вислугу у календарному обчисленні - 8 років 07 місяців 25 днів, а відтак відсутні підстави для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (а.с. 16-17).

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира Військової частини 3051 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 25.03.2020 року № 79дск, старшого лейтенанта ОСОБА_1 (Г-006336), який здав справи і обов`язки за посадою заступника командира стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних) по роботі з особовим складом, звільненого відповідно до підпункту «а» пункту два частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 27.02.2020 № 38 о/с у запас Збройних Сил України у зв`язку із закінченням строку контракту, 26 березня 2020 року виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (а.с. 5).

У даному наказі, зокрема, вказано, що вислуга років станом на 26.03.2020 року становить:

- у календарному обчислені 08 років 07 місяців 25 днів;

- у пільговому обчисленні (без врахування календарної вислуги) - 01 рік 10 місяців 10 днів.

Як зазначено у позовній заяві, позивач 23.03.2021 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Листом від 31.03.2021 року № 40/51/33-672 Військова частина 3051 Національної гвардії України, зокрема, повідомила позивача, що відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, у разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. При цьому відповідно до витягу з наказу командира військової частини 3051 від 25.03.2020 №79 дск (по стройовій частині) ОСОБА_1 на день звільнення мав вислугу у календарному обчисленні - 8 років 07 місяців 25 днів (а.с. 6).

Тобто фактично відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини 3051 Національної гвардії України щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на час звільнення позивача з військової служби), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно з абз. 3 пункту 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

В силу положень пункту 1 розділу XXXII «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби» наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2020 №200, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах, визначених статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Із системного аналізу зазначених правових норм суд вбачає, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є наявність «вислуги 10 років і більше».

Разом з тим, суд звертає увагу, що в частині другій статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше саме календарних років вислуги.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 24 листопада 2020 року по справі №822/3008/17 та від 21 квітня 2021 року по справі №380/2427/20, які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира Військової частини 3051 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 25.03.2020 року № 79дск, вислуга років позивача станом на 26.03.2020 рік становить: у календарному обчислені 08 років 07 місяців 25 днів; у пільговому обчисленні (без врахування календарної вислуги) - 01 рік 10 місяців 10 днів. Отже загальна вислуга років становить - 10 років 06 місяці 20 днів, тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги у даному випадку дотримана.

Враховуючи викладене та оскільки інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні грошової допомоги відповідачем не зазначено, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». А відтак позовні вимоги ОСОБА_1 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 3051 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3051 Національної гвардії України щодо не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зобов`язати Військову частину 3051 Національної гвардії України (вул. Плодова, 2, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 08803773) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик