Ухвала суду № 99227417, 27.08.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А У Х В А Л А

27 серпня 2021 р. Р і в н е №460/7625/20 Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення суду в адміністративній справі № 460/7625/20,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа № 460/7625/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльність відповідача, зобов`язання вчинити певні дії

03.12.2020 судом у справі № 460/7625/20 ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 7 квітня по 6 жовтня 2020 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 7 квітня по 6 жовтня 2020 року підвищення до пенсії, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони радіоактивного забруднення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір в сумі 840,80грн (вісімсот сорок гривень, 80коп.).

Вказане судове рішення набрало законної сили 26.04.2021.

20.08.2021 ОСОБА_1 звернулася в порядку ст. 383 КАС України до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі № 460/7625/20, які полягають у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 7 квітня по 6 жовтня 2020 року підвищення до пенсії, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони радіоактивного забруднення, в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року, а не в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, як зазначено у рішенні суду.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

З врахуванням наведених положень права, суд вирішив розглянути подану заяву у порядку письмового провадження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо наявності помилки у прохальній частині поданої ОСОБА_1 заяви, то суд сприймає наявність особи ОСОБА_2 , як технічну описку заявника, оскільки сама заява підписана ОСОБА_1 , і докази, долучені до такої заяви також стосуються ОСОБА_1 а не ОСОБА_2 .

По суті поданої заяви.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч. 1 ст. 5 КАС України).

Статтею 383 КАС України передбачено можливість визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Так, згідно з частиною 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування, є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відтак, суд має з`ясувати, чи були оскаржувані дії, пов`язані з виконанням судового рішення продовжуючим правопорушенням, чи є самостійним предметом спору (новим правопорушенням).

Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 № 520/11829/17 (№ К/9901/51263/18).

Так, перевіряючи правильність застосування заявником підстав звернення із такою заявою судом встановлено, що предметом спору у справі № 460/7625/20 було не нарахування та невиплата ОСОБА_1 за період з 7 квітня по 6 жовтня 2020 року підвищення до пенсії, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони радіоактивного забруднення.

Судовим рішенням у справі № 460/7625/20 підтверджено наявність порушеного права позивача, яке одночасно було відновлене таким рішенням.

11 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою щодо надання інформації про вжиття заходів по виконанню рішення суду від 03.12.2020 у адміністративній справі № 460/7625/20.

06 серпня 2021 року останній повідомив позивача, що на виконання вказаного рішення суду, проведено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 07.04.2020 по 06.10.2020, тобто за період, визначений судовим рішенням, та нараховано доплату в сумі 25196,88грн, яка буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Разом з тим, як стверджує позивач, перерахунок підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону № 796 було здійснено, виходячи із розміру двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року, а не в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, як зазначено у рішенні суду.

В свою чергу, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надало письмові пояснення на подану в порядку ст. 383 КАС України заяву ОСОБА_1 .

У поданих поясненнях відповідач зазначає, що рішення суду в межах його повноважень виконано в добровільному порядку. Зокрема, проведено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 07.04.2020 по 06.10.2020, тобто за період, визначений судовим рішенням, та нараховано доплату в сумі 25196,88грн, яка буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Водночас, відповідач зазначив, що п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункова величина, вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Відтак проводити перерахунок пенсії позивачу із застосуванням двох мінімальних заробітних плат підстав немає.

Таким чином, відповідач фактично підтвердив твердження позивача щодо здійснення перерахунку підвищення його пенсії на виконання рішення суду, виходячи із розміру двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року, а не в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, як зазначено у рішенні суду від 03.12.2020 у адміністративній справі № 460/7625/20.

З огляду на викладене, оскаржені дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області пов`язані з виконанням судового рішення від 03.12.2020 у справі № 460/7625/20, а тому їх слід розглядати в порядку, визначеному ст. 383 КАС України, з огляду на наступне.

Суд зауважує, що порушене право особи-позивача ОСОБА_1 було відновлено рішенням суду від 03.12.2020 у адміністративній справі № 460/7625/20 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 7 квітня по 6 жовтня 2020 року підвищення до пенсії, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони радіоактивного забруднення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Із викладеного слідує, що вказаним судовим рішенням чітко визначений розмір підвищення до пенсії ОСОБА_1 , відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ за період з 7 квітня по 6 жовтня 2020 року, а саме: дві мінімальні заробітні плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Як наведено вище по тексту, зазначене рішення суду набрало законної сили 26.04.2021.

А тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у здійсненні перерахунку підвищення пенсії позивача, виходячи із розміру двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року, є протиправними, оскільки фактично відповідач свідомо, самостійно змінив резолютивну частину судового рішення, яке набрало законної сили. Тобто у таких діях відповідача містяться ознаки привласнення функцій, які не властиві цьому суб`єкту владних повноважень.

Положенням ч. 1, 2 ст. 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 5 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України, розглядаючи справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. При цьому, добровільне виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є законодавчо встановленим обов`язком такого боржника.

Водночас, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у здійсненні перерахунку підвищення пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 39 Закону № 796, виходячи із розміру двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року, оскільки у такий спосіб суб`єкт владних повноважень сприяє тривалому порушенню права власності позивача, яке гарантоване статтею 1 Протоколу 1 Європейської Конвенції та відновлене у судовому порядку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».

За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч. 6 ст. 383 КАС України).

Частиною 1 статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відтак, на виконання ч. 4 ст. 249 КАС України, суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області порушено положення статті 129-1 Конституції України, статей 14 та 370 КАС України, які полягають у невиконанні рішення суду від 03.12.2020 у справі № 460/7625/20, що набрало законної сили, та яке виразилось у самостійній зміні абзацу другого його резолютивної частини.

Згідно із ч. 5 ст. 249 КАС України, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області строк для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону у термін один місяць з дня отримання цієї ухвали.

Керуючись ст. 241, 243, 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Постановити окрему ухвалу про виявлені порушення закону, яку направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню закону шляхом здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 7 квітня по 6 жовтня 2020 року підвищення до пенсії, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони радіоактивного забруднення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні суду від 03 грудня 2020 року у справі № 460/7625/20.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області місячний строк з дня отримання цієї окремої ухвали для надання відповіді Рівненському окружному адміністративному суду про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Копію ухвали надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області для виконання, а Пенсійному Фонду України - для відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.О. Комшелюк