Ухвала суду № 99227063, 27.08.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 серпня 2021 р. № 400/3592/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

07.07.2021 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - заявник) звернувся до суду із заявою, в якій просить змінити спосіб і порядку виконання виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 № 400/3592/20 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - боржник) суми доплати у розмірі 4 416,30 грн на користь ОСОБА_1 (далі - стягувач).

В обгрунтування заяви заявник посилається на неможливість виконання рішення суду, на виконання якого виданий виконавчий лист, без зміни порядку і способу його виконання.

Боржник подав до суду заперечення на заяву, в якій просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на відсутність у достатньому обсязі бюджетних асигнувань для виплати відповідної доплати. Боржник вказує, що виплата доплати саме у 4 416,30 грн не була предметом судового розгляду; заявник не навів жодної обставини, існування якої ускладнює виконання рішення суду. Боржник зазначає, що задоволення заяви фактично призведе до подвійного стягнення з нього нарахованої суми пенсії, оскільки сума відповідної доплати стягувачу згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" вже включена до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою для здійснення в подальшому її виплати.

З 05.07.2021 по 15.08.2021 суддя Птичкіна В.В. перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою від 17.08.2021 суд прийняв заяву до розгляду та призначив судове засідання на 26.08.2021.

Згідно з частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України. суд розглянув заяву в порядку письмового провадження.

Постановляючи цю ухвалу, суд виходить з такого.

Рішенням від 19.10.2020 у справі № 400/3592/20 Миколаївський окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській виплатити ОСОБА_1 за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) перераховану з 01.01.2018 на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», підвищену пенсію у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.

На виконання зазначеного рішення суду 20.11.2020 суд видав виконавчий лист.

30.03.2021 заявник відкрив виконавче провадження.

Листом від 12.04.2021 боржник повідомив заявнику, що виконав рішення суду в межах наявних повноважень; кошти, виділені боржнику на погашення заборгованості за рішеннями судів, витарчені в повному обсязі, тому виплата коштів стягувачу на виконання рішення суду буде здійснена після відповідних бюджетних асигнувань боржника.

Станом на день розгляду заяви рішення суду, незважаючи на вжиті заявником заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", не виконане.

Згідно з частинами першою, третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а викладена правова позиція, відповідно до якої під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

У постанові від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а Верховний Суд зазначив, що установлені судами обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум буде здійснена боржником після надходження відповідних сум із державного бюджету.

Із вказаної постанови Верховного Суду вбачається, що для відновлення прав позивача суд прийняв постанову про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити грошові кошти (спірну доплату) у встановленому законом розмірі, що відповідало заявленим позовним вимогам. Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов`язання виплатити зазначену доплату на стягнення конкретної суми цієї доплати, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

За таких обставин Верховний Суд вважав правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні заяви про зміну порядку і способу виконання судового рішення, оскільки така зміна не передбачає зміни обраного судом способу відновлення порушеного права. Також Верховний Суд зазначив, що аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11.11.2014 (справа № 21-394а14).

Ураховуючи зазначену вище правову позицію Верховного Суду, зміна способу і порядку виконання рішення суду із зобов`язання вчинити певні дії на стягнення грошових коштів буде зміною судового рішення по суті.

У зв`язку з вищенаведеним відсутні підстави для задоволення заяви.

Керуючись статтями 242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна