Рішення № 99227034, 26.08.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2021 р. справа № 400/3820/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 до відповідача:Військової частини А2062, вул. Велика Морська, 14,Миколаїв,54030, про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини А2062, в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 05.04.2016 р. по 28.02.2018 р. включно із застосуванням з якого починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 р.; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 05.04.2016 р. по 28.02.2018 р. включно в сумі 76233,25 грн. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 року по 01.02.2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн. відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 року по 01.02.2021 р. включно в сумі 156369,48 грн. відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) за період з 05.04.2016 р. по 28.02.2018 ненарахована та невиплачена індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2008 р., а за період з 01.03.2018 р. по 01.02.2021 р. включно відповідач мав застосовувати щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення.

Ухвалою від 02.06.2021 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки проведення індексації перебуває в прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі. А встановлення базового місяця під час нарахування індексації належить до виключної компетенції відповідача.

Ухвалою від 14.04.2021 р. прийнято заяву про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач у період з 05.04.2016 р. по 01.02.2021 р проходив військову службу у Військовій частині А2062.

У весь період службу, на думку позивача, йому не в повному обсязі нараховувалась індексація грошового забезпечення.

Позивач звернувся із заявою до відповідача щодо виплати йому індексації грошового забезпечення за період військової служби, однак відповіді не отримав.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно не в повному обсязі нараховано та виплачеано індексацію грошового забезпечення за весь період його служби, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Згідно з положеннями ст. 8 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно ч.3 вищезазначеної статті грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Крім того, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-ХІІІ.

Статтею 1 Закону України №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону України №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України №1282- XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами 1-2 ст. 5 Закону України №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз.8 п.4 Порядку №1078).

Згідно з п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Позивач у позовній заяві зазначає, що йому не в повному обсязі виплачувалась індексація грошового забезпечення, однак докази взагалі її виплати до суду не нанадано.

Також, відповідно до наказу командира Військової частини А2062 від 01.02.2021 р. №25 (по стройовій частині), під час виключення позивача зі списків особового складу та зняття з усіх видів забезпечення, позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, крім того, відсутня інформація щодо заборгованості по її виплаті.

Позивач звертався із заявою до відповідача щодо виплати йому індексації грошового забезпечення за період військової служби за період з 24.03.2016 р. по 28.02.2018 р. та доплати індексації за період з 01.03.20189 р. по 01.02.2021 р., однак відповідь відповідач не надав.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

За таких обставин, відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з 05.04.2016 р. по 28.02.2018 р. у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 05.04.2016 року по 28.02.2018 року.

Проте встановлення базового місяця - січня 2008 р. задоволенню не підлягає, зогляду на наступне.

На момент початку невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, пункт 5 Порядку № 1078 передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Враховуючи вищенаведене вбачається, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідачем на момент розгляду даної справи не здійснено будь-якого розрахунку суми індексації грошового забезпечення позивача, в тому числі і встановлення базового місяця для її здійснення.

За таких умов відсутні підстави вважати, що відбулося порушення прав позивача щодо застосування відповідачем базового місяця, який на думку позивача не повинен застосовуватись.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що саме в процесі виконання рішення суду в порядку встановленому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком №1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача.

Окрім того, виходячи з положень ст. 5 КАС України захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому.

Оскільки виплату та розрахунок індексації відповідачем проведено не було, тому в даному випадку право позивача щодо застосування певного базового місяця, з яким він не погоджується, не є порушеним.

Таким чином, оскільки відповідачем на час виникнення спірних правовідносин не вчинялося будь-яких дій по визначенню базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивачу, тому наразі відсутні підстави для висновку, що має місце порушення прав позивача, пов`язаних з визначенням базового місяця для проведення індексації за період з 05.04.2016 року по 28.02.2018 року.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 року у справі № 240/11882/19.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу за період з 05.04.2016 р. по 28.02.2018 р. індексації грошового забезпечення. Тоді, як вимога щодо встановлення баового місяця -січень 2008 р. є передчасною та задоволенню не підлягає.

Також, суд не може взяти до уваги розрахунок позивача щодо суми індексації, яка підлягає виплаті, оскільки нарахування суми індексації належить до компетенції відповідача, суд не може підміняти функції інших органів, а тому вимога в частині зобов`язання виплатити індексацію в сумі 76233,25 грн не підлягає задоволенню.

Також, на переконання суду, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 01.02.2021 р. включно із застосуванням фіксованої індексації 4463,15 грн. та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 01.02.2021 р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку, розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення. Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, до визначеної (згідно абзаців 4,5, пункту 5 Порядку № 1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 відсотка).

Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду в зазначеній справі, що викладено у постанові від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а.

Позивач заявив клопотання про зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення відповідно до ст.382 КАС України. Вимога про надання звіту відноситься до права суду зобов`язати або не зобов`язувати суб`єкта владних повноважень, на якого покладені певні обов`язки, надати у встановленому судом строк звіт про виконання судового рішення. У суду немає підстав вважати, що рішення суду відповідачем не буде виконуватись.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позов задовольнити частково.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_1 ) до Військової частини А2062 (вул. Велика Морська, 14,Миколаїв,54030 26614194) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2062 (вул. Велика Морська, 14, Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 26614194) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення позивачу за період з 05.04.2016 р. по 28.02.2018 р. включно.

3. Зобов`язати Військову частину А2062 (вул. Велика Морська, 14, Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 26614194) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 05.04.2016 р. по 28.02.2018 р. включно індексацію грошового забезпечення.

4. Відмовити у задоволенні вимог про визнання протиправної бездіяльності щодо не застосування базового місяця - січень 2008 р. у період з 05.04.2016 р. по 28.02.2018 р., зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в сумі 76233,25 грн, визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 01.02.2021 р. включно із застосуванням фіксованої індексації 4463,15 грн. та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 01.02.2021 р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн в сумі 156369,48 грн.

5. Відмовити у встановленні судового контролю.

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич