Рішення № 99226813, 28.08.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3230/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн.

Рішенням від 20 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про скасування вимоги про сплату боргу - задоволено, та вирішено:

- визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 № Ф-100511-53-У та від 13.09.2019 № Ф-100511-53-У, які було винесено відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області виключити з інформаційної системи органів ДПС та інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відомості про наявність боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування у розмірі 31 371,56 грн.;

- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись приписами п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України судом вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку що заява про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно договору про надання правової допомоги №515 від 26 квітня 2021 року та детальним описом робіт виконаних адвокатом, надавались наступні послуги:

- консультації з клієнтом (3 години) 300 грн. 00 коп.;

- вивчення спірних правовідносин (4 годин) 400 грн. 00 коп.

- узгодження правової позиції з клієнтом (1 година) 300 грн. 00 коп.

- підготовка та відправка адвокатських запитів - 4 піт (2 години) 800 грн. 00 коп.

- перевірка інформації по реєстрам (реєстр виконавчих проваджень, реєстр боржників, реєстр судових рішень, реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) - 4 години 300 грн. 00 коп.;

- складання позовної заяви (10 годин)1500 грн. 00 коп.;

- складання та відправлення інших заяв та клопотань по справі - 2 клопотання 400 грн. 00 коп.

- складання та відправка відзиву відповідачу та до суду 1000 грн. 00 коп.

- всього 5 000 грн. 00 коп.

- судовий збір за подачу позовної заяви по суду (з врахуванням комісії банку)1 853 грн. 06 коп.

- разом: 6 853 грн. 06 коп.

У заяві про стягнення судових витрат представник позивача вказує, що послуга "складання та відправлення інших заяв та клопотань по справі - 2 клопотання 400 грн. 00 коп." не надавалась, а отже просить стягнути 4000,00 грн.

Відповідно до квитанції про оплату правничої допомоги, сплачена сума за послуги склала 4000 грн.

Питання про стягнення судового збору по даній справі вирішено у рішенні від 20 серпня 2021 року.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа № 810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що при визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. Так, у справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі 4000,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача є співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Враховуючи складність справи, відсутність судових засідань, типовість категорії спору, відсутність заперечень відповідача та задоволення позовних вимог частково, суд дійшов висновку про розмір правничої допомоги у розмірі 4000 грн.

Керуючись ст.,132,134,229,205,252 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Присудити на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

В задоволені решти вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула