Рішення № 99226483, 27.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 р. Справа№200/5013/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Військової частини А2227 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої особою, яка перебувала на публічній службі,

встановив:

21 травня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини А2227 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач.), в якому позивач просив:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А2227 суму збитку у розмірі 2 527,41 грн.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

15 червня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; задовольнив клопотання позивача та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи.

Про відкриття провадження в адміністративній справі учасники справи повідомлені з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС).

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

За наслідками проведення аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності Військової частини А2227 встановлено, що ОСОБА_1 , який проходив військову службу у військовій частині – польова пошта В3500 (Військова частина А2227) та виконував обов`язки командира 3 гаубичного артилерійського дивізіону, внаслідок неналежного виконання обов`язків командира окремого підрозділу військової частини спричинений матеріальний збиток у загальному розмірі 2 527,41 грн.

Позивач зазначає, що сума збитку, нанесеного перевитратою добових видач продуктів харчування на певних військовослужбовців, підпорядкованих відповідачу. Так, військовослужбовці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в періоди їх перебування на лікуванні у Військовій частині В2116, проходили військову службу у підпорядкованому відповідачу підрозділі без зняття з продовольчого забезпечення, що призвело до безпідставної витрати продуктів харчування на загальну суму 1 136,58 грн. За цим фактам проведено службове розслідування, результат якого затверджено підсумковим наказом командира Військової частини від 30 листопада 2018 року № 1529.

Крім цього при проведені аудиту виявлена неналежна виплата грошового забезпечення мічману ОСОБА_4 , а саме останньому переплачено 2 781,65 грн.

Разом із цим, за наслідками службового розслідування встановлено, що в даному випадку вина відповідача є частковою, у зв`язку з чим з останнього має бути стягнута сума переплати у розмірі 1 390,83 грн.

Позивач вказує, що з метою досудового врегулювання 31 березня 2021 року звернувся до відповідача з листом № 880, який містив пропозицію добровільно відшкодувати завдану шкоду.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не відшкодував завдані збитки, позивач, покликаючись на приписи ст. 4 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач – Військова частина А2227 (ідентифікаційний код: 26614923, місцезнаходження: 55212, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. 40 років Перемоги, буд. 4-Б).

Відповідач – ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

На підставі наказу командира Військової частини польова пошта В3500 (по стройовій частині) від 16 жовтня 2015 року № 216 підполковник ОСОБА_1 , призначений наказом Командувача Сухопутних військ оперативного командування «Південь» (по особовому складу) від 02 жовтня 2015 року № 54, допущено до тимчасового виконання обов`язків на вакантну посаду заступник командира 3 гаубичного артилерійського дивізіону Військової частини польова пошта В3500, який прибув із Військової частини польова пошта В1109 з 16 жовтня 2015 року, зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення з 17 жовтня 2015 року, з 16 жовтня 2015 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Наказом командира Військової частини польова пошта В3500 (по стройовій частині) від 15 червня 2016 року №143 підполковника ОСОБА_1 , командира 3 гаубичного артилерійського дивізіону, призначеного на посаду наказом командира Військової частини А2393 (по особовому складу) від 08 червня 2016 року № 83 на посаду старшого помічника артилерії Військової частини – польова пошта В2095 ВОС-0301003, вирішено вважати, що 15 червня 2016 року посаду і справи здав та з 16 червня 2016 року вибув до нового місця служби; з 16 червня 2016 року вирішено виключити останнього зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направити для подальшого проходження військової служби до Військової частини – польова пошта В2095

Відповідно до наказу командира Військової частини польова пошта В3500 (по стройовій частині) від 02 вересня 2015 року № 178 військовослужбовця, призваного по мобілізації, який прибув із Військової частини В0213, ОСОБА_2 , вирішено зарахувати до списків особового складу частини з 02 вересня 2015 року на всі види забезпечення та призначити на посаду водій такелажного взводу 3 гаубичного артилерійського дивізіону, ВОС – 837 037А, шпк - солдат, з відповідним посадовим окладом.

Як вбачається з наказу командира Військової частини польова пошта В3500 (по стройовій частині) від 09 грудня 2015 року № 264, на підставі рапорту т. в. о. командира 3 гаубичного артилерійського дивізіону полковника ОСОБА_1 рядового ОСОБА_2 , водія такелажного взводу 3 гаубичного артилерійського дивізіону, увільнено від займаної посади та призначено на посаду водій взводу забезпечення 3 гаубичного артилерійського дивізіону, ВОС – 837 037А, шпк - солдат, із відповідним посадовим окладом.

Наказом командира Військової частини польова пошта В3500 (по стройовій частині) від 27 липня 2016 року № 182 старшого солдата ОСОБА_2 було увільнено із займаної посади та призначено на посаду водія 4 гарматної артилерійської батареї 2 гарматного артилерійського дивізіону, ВОС – 837037А, шпк - солдат, з відповідним посадовим окладом.

Наказом командира Військової частини польова пошта В3500 (по стройовій частині) від 01 жовтня 2016 року № 241, відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 30 серпня 2016 року № Д-322/1/16дск з 01 жовтня 2016 року введено в дію штат № 08/108-03 Військова частина польова пошта В3500 та старшого солдата ОСОБА_2 було увільнено із займаної посади та призначено на посаду водія 4 гарматної артилерійської батареї 2 гарматного артилерійського дивізіону, ВОС – 837037А, шпк – солдат, із відповідним посадовим окладом.

Наказом командира Військової частини польова пошта В3500 (по стройовій частині) від 17 жовтня 2016 року № 255 старшого солдата ОСОБА_2 , водія 4 гарматної артилерійської батареї 2 гарматного артилерійського дивізіону, звільнено з військової служби у запас на підставі пп. «є» п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку з вислугою встановлених строків військової служби) і з 20 жовтня 2016 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Наказом командира Військової частини польова пошта В3500 (по стройовій частині) від 30 травня 2016 року № 129 старшину ОСОБА_3 , військовослужбовця військової служби за контрактом, який 30 травня 2016 року прибув із 184 навчального центру військової частини польова пошта В4264 с. Старичі, Яворівського району, Львівської області, зараховано до списків особового складу частини з 30 травня 2016 року на всі види забезпечення, а з 31 травня на продовольче забезпечення та згідно з наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 13 травня 2016 року № 97-РС призначено на посаду командира такелажного взводу 3 гаубичного артилерійського дивізіону 133147А шпк – прапорщик, з відповідним посадовим окладом.

Відповідно до наказу Командира військової частини польова пошта В3500 (по стройовій частині) від 15 червня 2016 року № 143 старшину ОСОБА_3 , командира такелажного взводу 3 гаубичного артилерійського дивізіону Військової частини - польова пошта В3500, військовослужбовця військової служби за контрактом, вирішено вважати таким, що згідно з розпорядженням начальника штабу оперативного командування «Південь» від 13 червня 2016 року № 2/1382/ДСК з 15 червня 2016 року вибув до нового місця служби до Військової частини – польова пошта В4533 у смт Олешківські Піски; з 16 червня 2016 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно з наказом командира Військової частини польова пошта В3500 (по стройовій частині) від 14 вересня 2015 року № 188 військовослужбовця, призваного по мобілізації, який прибув із військової частини 184 навчального центру с. Старичі, ОСОБА_4 , вирішено зарахувати до списків особового складу частини з 14 вересня 2015 року на всі види забезпечення та призначити на посаду мічмана, номер обслуги 8 гаубичної артилерійської батареї 3 гаубичного артилерійського дивізіону, ВОС – 133 533А, шпк - солдат, з відповідним посадовим окладом.

Відповідно до наказу командира Військової частини польова пошта В3500 (по стройовій частині) від 23 травня 2016 року № 123 мічмана ОСОБА_4 , командира відділення такелажного взводу 3 гаубичного артилерійського дивізіону, призваного за мобілізацією, вирішено вважати таким, що 22 травня 2016 року не прибув у Військово-медико-клінічний центр Південного регіону м. Одеса на медичний огляд військово-лікарською комісією.

Наказом командира Військової частини польова пошта В3500 (по стройовій частині) від 13 червня 2016 року № 141 мічмана ОСОБА_4 , командира відділення такелажного взводу 3 гаубичного артилерійського дивізіону, призваного за мобілізацією, вирішено вважати таким, що 04 червня 2016 року прибув на лікування у Військово-медико-клінічний центр Південного регіону м. Одеса; вирішено поновити останньому грошове та всі види забезпечення; поставити його на котлове забезпечення з 14 червня 2016 року.

З метою оцінки діяльності Військової частини А2227 щодо законності та достовірності фінансової і бюджетної звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку; дослідження стану та відповідності прийнятих управлінських рішень законодавству; дотримання законодавства, документів з питань законності нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям і заробітної плати працівникам; стану усунення порушень та виконання рекомендацій, які вносились за актами попередніх ревізій, аудиторських досліджень та перевірок підконтрольного суб`єкта - Військової частини А2227 Сухопутних військ Збройних сил України (оперативне командування «Південь») провідним бухгалтером відділу аудиту (економічної діяльності) Південного територіального управління ВА працівником ЗСУ ОСОБА_5 проведено аудит об`єкту: управлінські рішення керівництва підконтрольного суб`єкта, регістрів бухгалтерського обліку, первинних та інших документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності.

28 лютого 2018 року за результатами аудиту складена Довідка до загального звіту фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А2227 за період з 01 жовтня 2015 року по 01 січня 2018 року з аудиторськими рекомендаціями.

Аудитом встановлений факт переплати грошового забезпечення військовослужбовцям Військової частини А2227 та військових частин, що перебували на фінансовому забезпеченні, серед яких мічман ОСОБА_4 , якому переплачено грошове забезпечення у сумі 2 781,65 грн внаслідок відсутності на службі без поважних причин з 02 червня 2016 року по 04 червня 2016 року.

12 травня 2018 року за наслідками службового розслідування, проведеного на підставі наказу командира Військової частини А2227 від березня 2018 року № 243 «Про перепризначення службового розслідування», з метою з`ясування причин та обставин виявлених недоліків за результатами проведеного аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності Військової частини А2227 за період з 01 жовтня 2015 року по 01 січня 2018 року» від 03 березня 2018 року № 234/3/2/19 та з метою визначення винних осіб у порушенні вимог Інструкції про порядок виплат грошового забезпечення № 260, які призвели до втрат бюджетних коштів на суму 1 317 818,62 грн, складений Акт про результати службового розслідування.

Акт службового розслідування свідчить, що комісія, утворена наказом командира Військової частини А2227 № 243 від 12 березня 2018 року, серед іншого встановлено таке:

1.1.24 мічману ОСОБА_4 було переплачено – 2 781,65 грн (відсутній на службі без поважних причин з 02 червня 2016 року по 04 червня 2016 року), (виплачено за VI в VII 2016 році: премія у сумі 1 738,53 грн., ЩДГВ – 1 043,12 грн.), (наказ командира в/ч А2227 від 13 червня 2016 року № 141), (р/в осн. за VI в VII 2016 року).

Стройова частина не перевірила дані при підготовці наказів на преміювання, а саме відповідальний виконавець старший солдат ОСОБА_6 (начальник стройової частини в той період, майор ОСОБА_7 ) та командир 3 гаубичного артилерійського дивізіону підполковник ОСОБА_1 , що написав рапорт на преміювання особового складу.

Наказом командира Військової частини А2227 (з основної діяльності) від 12 травня 2018 року № 547 «Про оголошення результатів службового розслідування та покарання винних» вирішено помічнику командира частини з фінансово-економічної роботи – начальнику фінансово-економічної служби внести в книгу обліку грошових стягнень та нарахувань суму нестач, зокрема, підполковника ОСОБА_1 на суму 1 390,83 грн.

Крім цього, в матеріалах справи міститься робочий документ № 4 з визначення кількості військовослужбовців Військової частини А2227, зарахованих на продовольче забезпечення без продовольчих атестатів до Військової частини В2116 за період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2017 року, серед яких значиться солдат Військової частини А2227 ОСОБА_2 , який проходив лікування в період з 25 квітня 2016 року по 06 травня 2016 року (терміном лікування 11 діб) сума всього 658,02 грн, а також старшина ОСОБА_3 , який проходив лікування в період з 31 травня 2016 року по 08 червня 2016 року (терміном лікування 8 діб) сума всього 478,56 грн.

За фактом не зняття з котлового забезпечення військовослужбовців, які убивали на лікування до Військової частини В2116 (за період з 30 травня 2016 року по 31 грудня 2017 року, на підставі наказу командира Військової частини А2227 від 03 лютого 2018 року № 106 «Про призначення службового розслідування за фактом не зняття з котлового забезпечення військовослужбовців, які убували на лікування до Військової частини 2216 (за період з 30 травня 2016 року по 31 грудня 2017 року)» проведено службове розслідування, за результатами якого складений Акт проведення службового розслідування.

Під час службового розслідування серед іншого встановлено таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині А2227 (військова частина – польова пошта В3500). В період перебування військовослужбовців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на лікуванні без зняття їх з продовольчого забезпечення у Військовій частині А2227 (польова пошта В3500) виконував обов`язки командира 3 гаубичного артилерійського дивізіону Військової частини А2227 (польова пошта В3500) відповідно до наказу командира Військової частини А2227 (по стройовій частині) № 216 від 16 жовтня 2015 року та наказу командира Військової частини А2227 (по стройовій частині) № 139 від 10 червня 2016 року.

Вказані військовослужбовці в періоди їх перебування на лікуванні у Військовій частині В2116 без зняття їх з продовольчого забезпечення проходили військову службу у підпорядкованому ОСОБА_1 підрозділі.

Так, ОСОБА_2 в період його перебування на лікуванні проходив військову службу у складі 3 гаубичного артилерійського дивізіону Військової частини А2227 (польова пошта – В3500) (наказ командира військової частини – польова пошта В3500 (по стройовій частині) № 264 від 09 грудня 2015 року, наказ командира військової частини – польова пошта В3500 (стройовій частині) № 182 від 27 липня 2016 року) перебував на лікуванні у Військовій частині В2116 з 25 квітня 2016 року по 06 травня 2016 року (№ з/п 127 згідно з Робочим документом № 4 – Додаток 6/21 та Довідки про підсумки аудиту), з продовольчого забезпечення у Військовій частині А2227 (польова пошта – В3500) не знімався, що призвело до безпідставної витрати продуктів харчування на суму 658,02 грн.

ОСОБА_3 в період його перебування на лікуванні проходив військову службу у складі 3 гаубичного артилерійського дивізіону Військової частини А2227 (польова пошта – В3500) (наказ командира військової частини – польова пошта В3500 (по стройовій частині) № 129 від 30 травня 2016 року, наказ командира військової частини – польова пошта В3500 (стройовій частині) № 143 від 15 червня 2016 року) перебував на лікуванні у Військовій частині В2116 з 31 травня 2016 року по 08 червня 2016 року (№ з/п 141 згідно з Робочим документом № 4 – Додаток 6/21 та Довідки про підсумки аудиту), з продовольчого забезпечення у Військовій частині А2227 (польова пошта – В3500) не знімався, що призвело до безпідставної витрати продуктів харчування на суму 478,56 грн.

Загальна сума збитку, нанесеного перевитратою продуктів харчування на вказаних військовослужбовців підпорядкованого ОСОБА_1 підрозділу, становить 1 136,58 грн.

30 листопада 2018 року командир Військової частини А2227 видав наказ (з основної діяльності) № 1529 «Про внесення змін до наказу командира частини від 04 червня 2018 року № 645».

Цим наказом наказ командира Військової частини А2227 від 04 червня 2018 року № 645 викладений в новій редакції, п. 2 якого передбачав, що помічник командира військової частини з фінансово-економічної роботи – начальник фінансово-економічної служби мав внести в книгу обліку грошових стягнень та нарахувань суму нестач, в тому числі щодо ОСОБА_1 на суму 1 136,58 грн.

П. 5 вказаного наказу помічнику командира частини з правової роботи – начальнику юридичної групи доручено підготувати судові позови стосовно тих військовослужбовців, провину яких доведено, але які не проходять військову службу у військовій частині А2227, в тому числі стосовно ОСОБА_1 на суму 1 136,58 грн.

31 березня 2020 року т. в. о. командира Військової частини А2227 звернувся до ОСОБА_1 з листом № 880, яким пропонував добровільно відшкодувати завдану військовій частині матеріальну шкоду на суму 2 527,41 грн.

Незважаючи на вжиті позивачем заходи, відповідач відшкодування матеріальної шкоди, завданої Військовій частині А2227, не здійснив, що і зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст. 9 Статуту військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до ст. 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Ст. 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Ст. 26 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. п. 1 та 2 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), це Положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами. Дія цього Положення поширюється також на осіб рядового та начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України. Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Військове майно – це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

Приписами п. 3 Розділу І Положення передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди. Протиправною визнається така поведінка (дія або бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов`язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов`язки. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов`язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинено ним умисно чи з необережності.

Згідно з п. 4 Розділу І Положення відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов`язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду.

Відповідно до п. 13 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі, зокрема, недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

Згідно з п. 16 Розділу І Положення розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України.

Відповідно до п. 17 Розділу І Положення командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов`язані негайно подати рапорт командиру (начальнику) військової частини. У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб. Розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Розслідування не проводиться, якщо причини, розмір шкоди та винних осіб встановлено в ході ревізії (перевірки), інвентаризації, дізнання, попереднього слідства або судом. За висновками ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду командир (начальник) військової частини в п`ятиденний термін з дня одержання такого висновку видає наказ про стягнення з винної особи відповідної суми.

Згідно з п. 18 Розділу І Положення розслідування призначається письмовим розпорядженням командира (начальника) військової частини, який має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця і призваного на збори військовозобов`язаного до матеріальної відповідальності. Розслідування провадиться посадовою особою, компетентною у питаннях обліку, зберігання та використання відповідного майна або яка має вищу юридичну освіту. Забороняється доручати розслідування посадовій особі, яка є підлеглою чи безпосереднім начальником військовослужбовця чи військовозобов`язаного, призваного на збори, дії яких необхідно розслідувати, а також посадовим особам, які є співучасниками заподіяння матеріальної шкоди чи зацікавлені в результатах розслідування.

Військовослужбовці та призвані на збори військовозобов`язані, які притягаються до матеріальної відповідальності, ознайомлюються з матеріалами розслідування, про що у висновках робиться відповідний запис. Вони мають право подавати свої заперечення та клопотання на ім`я командира (начальника) військової частини (п. 22 Розділу І Положення).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року, підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року, особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року, переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем з відшкодування заподіяної шкоди у сумі розмірі 2 527,41 грн.

При прийнятті рішення у цій справі суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, в якій вказано, що спори щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень віднесено до розгляду в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Враховуючи встановлені судом обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Військової частини А2227 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому з ОСОБА_1 на користь Військової частини А2227 належить стягнути суму збитку, яка становить 2 527,41 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

За змістом ч. 2 ст. 139 КАС при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати позивача (по сплаті судового збору) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов Військової частини А2227 (ідентифікаційний код: 26614923, місцезнаходження: 55212, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. 40 років Перемоги, буд. 4-Б) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди, завданої особою, яка перебувала на публічній службі, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А2227 суму збитків, яка становить 2 527 (дві тисячі п`ятсот двадцять сім) гривень 41 копійка.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Повне судове рішення складено 27 серпня 2021 року.

Суддя Т.О. Кравченко