Рішення № 99225740, 17.08.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/74/21

Провадження №2/148/320/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 серпня 2021 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Немирівської Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Сектор культури, молоді та спорту Тульчинської районної державної адміністрації, про скасування наказу від 29.12.2020 про звільнення працівника, поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, за участі: позивача - ОСОБА_1 ; представника позивача - ОСОБА_2 ; представника відповідача - Третьякової К.В., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Тульчинської районної централізованої бібліотечної системи, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Сектор культури, молоді та спорту Тульчинської районної державної адміністрації, про скасування наказу від 29.12.2020 про звільнення працівника, поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 31.03.2021 замінено у справі неналежного відповідача Тульчинську районну централізовану бібліотечну систему на належного - Тульчинську міську раду.

Позовні вимоги, з урахуванням збільшених позовних вимог (а.с. 30-33, 82-85), мотивовані тим, що 11.01.2021 позивач очно отримала наказ директора Тульчинської районної централізованої бібліотечної системи Вігуржинської В.С. № 12-к від 29.12.2020 про звільнення її з посади завідуючої Бортницької сільської бібліотеки-філії з 31.12.2020 за п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Вказаний наказ про звільнення позивач вважає незаконним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Так, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є угода сторін. За ч. 2 ст. 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

За частиною третьою даної статті, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації/злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення дія трудового договору працівника продовжується.

Натомість, угоди з Тульчинською районною централізованою бібліотечною системою про припинення трудового договору позивач не підписувала.

В свою чергу, звільнення за угодою сторін означає, що роботодавець та працівник досягнули спільної згоди щодо припинення трудового договору у визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення праціника за п. 1 ст. 36 КЗпП України є його заява, форма якої законом не визначається.

Окрім цього, є неправильним посилання директора в наказі на наказ сектору культури, молоді та спорту № 96-ок "Про звільнення з посад працівників закладів культури Бортницької сільської ради" від 24.12.2020, дія якого визначена в майбутньому з 31.12.2020.

Також, наказ № 12-к від 29.12.2020 про звільнення працівника за формою не відповідає наказу Держкомстату від 05.02.2008 № 489, оскільки ст. 36 КЗпП України є матеріальним законом.

Беручи до уваги те, що звільнення вібулось незаконно, позивач вважає, що вона має право на поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Оскільки середня заробітня плата завідуючої Бортницької сільської бібліотеки складає 6136 грн., тому з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період січень-липень 2021 року в загальному розмірі 42952 грн.

Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом, у якому просить скасувати наказ директора Тульчинської районної централізованої бібліотечної системи № 12-К від 29.12.2020 про звільнення її з посади завідуючої Бортницької сільської бібліотеки-філії з 31.12.2020; поновити її на посаді завідуючої Бортницької сільської бібліотеки "Публічної бібліотеки Тульчинської міської ради" Вінницької області та Тульчинській міській раді виплатити на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період січень-липень 2021 року у розмірі 42952 грн.; рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу допустити до негайного виконання; стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Суду пояснила, що вона не знала, про те, що її звільнили з роботи з 31.12.2020. Про це вона дізналась лише 11.01.2021, коли її викликала Вігуржинська В.С. , яка вручила їй наказ про звільнення, про ознайомлення з яким, вона поставила підпис 11.01.2021. Також, на даному наказі вона написала, що не згодна зі звільненням, і що діти війни мають переважне право на залишення на роботі. Також, якщо права дітей війни порушуються, вони мають право написати до райдержадміністрації відповідні заяви. Коли вона прийшла за роз`ясненнями, їй пояснили, що вони вже взяли на її посаду іншу людину. Про звільнення з роботи її не попереджали.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені у позові та заяві про збільшення позовних вимог обставини. Суду пояснив, що позивач протягом багатьох років працювала завідувачем Бортницької сільської бібліотеки. Вона була звільнена за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП. З таким звільненням позивач не погоджується, оскільки підставою для звільнення є заява працівника, а такої заяви не було. Тому вважає, що наказ про звільнення слід скасувати, позивача поновити на роботі та виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу за період січень-липень 2021 року.

В судове засідання представник відповідача, будучи належним чином повідомленим, не з`явився. В минулому судовому засіданні представник відповідача Третьякова К.В. пояснила, що їй не зрозуміло в який саме заклад позивач просить її поновити на роботі, оскільки в даний час функціонує як Комунальний заклад "Публічна бібліотека Тульчинської міської ради" так і Комунальний заклад "Тульчинська районна централізована бібліотечна система". На скільки їй відомо, то працівники були звільнені 31.12.2020, а на роботу решта колег були прийняті 05.01.2021. Бортницька сільська бібліотека ввійшла в склад Комунального закладу "Публічна бібліотека Тульчинської міської ради", даний заклад створений Тульчинською міською радою. Яким чином було звільнено ОСОБА_1 вона не може пояснити, оскільки вона її не звільняла. Інші працівники сільських бібліотек, які були звільнені, з 05.01.2021 були прийняті на роботу у новий заклад. Їй повідомлено, що всі звільнені працівники попереджені про своє звільнення і про те, що, якщо вони бажають працювати у новому закладі, їм потрібно прийти 05.01.2021 написати заяви, однак, позивач 05.01.2021 не прийшла.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази у справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до наказу директора Тульчинської районної централізованої бібліотечної системи № 12-К від 29.12.2020, який носить назву "Про звільнення працівника Бортницької бібліотеки-філії" (а.с. 7), на виконання наказу сектору культури, молоді та спорту № 96-ок "Про звільнення з посад працівників закладів культури Бортницької сільської ради" від 24.12.2020, керуючись п. 1 ст. 36 КЗпП України, ОСОБА_1 , завідуючу Бортницької сільської бібліотеки-філії звільнено з займаної посади з 31.12.2020. Наказ містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення 11.01.2021.

Позивач ОСОБА_1 12.01.2021 зверталась з заявою (а.с. 8) до завідуючої сектору культури, молоді та спорту Тульчинської райдержадміністрації Справник Н.В. про скасування наказу про її звільнення з роботи і запису в трудовій книжці "за згодою сторін" в зв`язку з тим, що її не було попереджено про таке звільнення і відповідної заяви про це вона не писала.

Позивач ОСОБА_1 18.01.2021 також зверталась з заявою до завідуючої сектору культури, молоді та спорту Тульчинської райдержадміністрації Справник Н.В. (а.с. 20), у якій просила письмово повідомити її про день та час передання матеріально-технічних цінностей бібліотеки, в зв`язку з тим, що її телефонними дзвінками повідомляють про необхідність передання цих цінностей та ключа від приміщення бібліотеки.

Листом сектору культури, молоді та спорту Тульчинської райдержадміністрації від 18.01.2021 (а.с. 19), позивача ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" від 14.05.2020 № 157-VIII, по сектору культури, молоді та спорту Тульчинської райдержадміністрації видано наказ від 20.10.2020 "Про попередження", відповідно до якого, працівники галузі культури були попереджені про звільнення з займаних посад з 01.01.2020 в зв`язку з переведенням у відповідне підпорядкування Тульчинської міської ради. У листі також йдеться про те, що в зв`язку з вступом в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад" від 16.04.2020 № 562-ІХ та Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" від 17.11.2020 № 1009-ІХ, беручи до уваги прийняті рішення 2 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради від 17.12.2020 № 46 "Про реорганізацію Бортницької сільської ради", № 71 "Про створення комунанального закладу "Центр культури і дозвілля Тульчинської міської ради Вінницької області" та № 72 "Про створення комунального закладу "Публічна бібліотека Тульчинської міської ради Вінницької області", що призвело до відсутності можливості забезпечити звільнення працівників у зв`язку з переведенням у підпорядкування до Тульчинської міської ради. Працівникам клубних та бібліотечних установ запропоновано звільнення за згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. На підставі цього, сектор культури, молоді та спорту видав наказ № 96 від 24.12.2020 "Про звільнення з посад працівників закладів культури Бортницької сільської ради". Звільнені працівники мають підстави передати матеріально-технічну базу призначеним працівникам, яке має відбутись 20.01.2021.

Згідно копії рішення Тульчинської міської ради 2 сесії 8 скликання № 72 від 17.12.2020 (а.с. 96), з 01.01.2021 створено комунальний заклад "Публічна бібліотека Тульчинської міської ради Вінницької області" зі статусом юридичної особи та відповідними відокремленими бібліотеками-філіями.

Відповідно до копії статуту комунального закладу "Публічна бібліотека Тульчинської міської ради Вінницької області", затвердженого рішенням Тульчинської міської ради від 17.12.2020 (а.с. 97-104), даний заклад є юридичною особою, власником закладу є Тульчинська територіальна громада в особі представницького органу Тульчинської міської ради, а уповноваженим нею органом управління є відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Тульчинської міської ради. Комунальний заклад "Публічна бібліотека Тульчинської міської ради Віницької області" це - об`єднання бібліотек в єдине структурно-цілісне утворення, до якого входять бібліотеки філії, в тому числі Бортницька бібліотека філія.

Відповідно до копії рішення Тульчинської міської ради 5 сесії 8 скликання № 328 від 10.02.2021 (а.с. 45), Тульчинська міська рада ввійшла до складу засновника комунальної установи "Тульчинська районна централізована бібліотечна система".

Згідно довідки про доходи, виданої сектором культури, молоді та спорту Тульчинської райдержадміністрації (а.с. 9), середня заробітна плата позивача ОСОБА_1 за період з липня 2020 року по грудень 2020 року становить 6136 грн.

Згідно копії посвідчення № НОМЕР_1 , виданого управлінням праці та соціального захисту населення Тульчинської райдержадміністрації (а.с. 67), позивач є дитиною війни.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами трудового законодавства, зокрема нормами Кодексу Законів про Працю України.

Положеннями статті 3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

Вирішуючи позов в частині скасування наказу про звільнення позивача з роботи, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, позивач звільнена з роботи з 31.12.2020 на підставі наказу директора Тульчинської районної централізованої бібліотечної системи № 12-К від 29.12.2020 за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є угода сторін.

Тобто, пункт перший частини першої статті 36 КЗпП України передбачає можливість припинення трудового договору за погодженням сторін.

Слід мати на увазі, що якщо пропозицію про припинення трудового договору висунув працівник, йому слід надати роботодавцю письмову заяву з проханням про звільнення за пунктом 1 ст. 36 КЗпП. Якщо ж ініціатором припинення трудового договору виступає роботодавець, він може викласти письмово свою пропозицію щодо звільнення за п. 1 ст. 36 КЗпП (в тому числі у виді повідомлення), вручити її працівникові на розгляд та витребувати відповідь до закінчення певного терміну - триденного, п`ятиденного тощо. У разі згоди працівника, складається відповідна угода сторін. Вподальшому, роботодавець видає наказ про звільнення, з яким працівник має ознайомитись під підпис.

Тобто, саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.

Таким чином, головною умовою звільнення з роботи за угодою сторін є домовленість між працівником і роботодавцем, яка зафіксована відповідною заявою, повідомленням тощо і є доказом того, що сторони узгодили це питання між собою і не мають щодо цього ніяких заперечень.

Разом з тим, доказів такої узгодженості про звільнення працівника у визначений строк між працівником та роботодавцем (відповідної угоди, заяви, повідомлення тощо) матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 8. Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.92 "Про практику розгляду судами трудових спорів", судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП).

З матеріалів справи та позиції сторін, вбачається, що припинення трудового договору здійснювалось саме з ініціативи роботодавця. Позивач відповідної заяви про припинення трудового договору не писала, про звільнення з 31.12.2020 їй не було відомо, про це вона дізналась лише 11.01.2021, коли ознайомилась з наказом про звільнення від 29.12.2020. Окрім того, у даному наказі позивач зазначила, що не згодна зі звільненням, що ще раз доводить відсутність домовленості (угоди) сторін щодо звільнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

За ч. 4 даної статті у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Пунктом першим частини першої статті 40 КЗпП України передбачено розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Зі змісту листа сектору культури, молоді та спорту Тульчинської райдержадміністрації, судом встановлено, що по даному сектору видано наказ від 20.10.2020 "Про попередження", відповідно до якого працівники галузі культури мали попередитись про звільнення з займаних посад з 01.01.2020 в зв`язку з переведенням у відповідне підпорядкування Тульчинської міської ради.

Разом з тим, доказів того, що позивач була попереджена про звільнення відповідно вказаного наказу, матеріали справи не містять.

Також, відповідно до даного листа, працівникам клубних та бібліотечних установ запропоновано звільнення за згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, оскільки була відсутня можливість забезпечити їх звільнення у зв`язку з переведенням у підпорядкування до Тульчинської міської ради. В зв`язку з цим, сектор культури, молоді та спорту видав наказ № 96 від 24.12.2020 "Про звільнення з посад працівників закладів культури Бортницької сільської ради".

Такі дії та рішення приймались в зв`язку з прийнятими рішеннями 2 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради від 17.12.2020 № 46 "Про реорганізацію Бортницької сільської ради", № 71 "Про створення комунанального закладу "Центр культури і дозвілля Тульчинської міської ради Вінницької області" та № 72 "Про створення комунального закладу "Публічна бібліотека Тульчинської міської ради Вінницької області".

Тобто, зі змісту вказаного листа вбачається, що звільнення позивача відбулось в зв`язку з реорганізацією/створенням нового підприємства, що, згідно ч. 4 ст. 36 КЗпП України, є неприпустимим.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі № 6-1269цс16, розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України (за угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність між сторонами (роботодавцем та працівником) домовленості про припинення трудового договору за взаємною згодою, а також відсутність волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення.

Окрім того, звільнення позивача відбулось в зв`язку з реорганізацією/створенням нового підприємства, що суперечить ч. 4 ст. 36 КЗпП України.

З огляду на викладене, звільнення позивача відбулось з порушенням трудового законодавства, в тому числі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, а тому наказ про її звільнення № 12-К від 29.12.2020 підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про незаконність звільнення позивача, вона має бути поновлена на роботі.

Вирішуючи питання про поновлення на роботі судом враховується, що на день ухвалення рішення діє Бортницька бібліотека - філія Комунального закладу "Публічна бібліотека Тульчинської міської ради Вінницької області", в управлінні якої, відповідно до статуту, є посади завідувачів, а тому суд поновлює позивача ОСОБА_1 на посаді завідуючої Бортницької бібліотеки - філії Комунального закладу "Публічна бібліотека Тульчинської міської ради Вінницької області".

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Вимушений прогул визначається як період часу, з якого почалось порушення трудових прав працівника (незаконне звільнення або переведення на іншу роботу, неправильне зазначення формулювання причин звільнення або затримки видачі трудової книжки при звільненні) до моменту поновлення таких прав, тобто ухвалення рішення про поновлення працівника на роботі, чи визнання судом факту того, що неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.

Розмір середнього заробітку працівника слід обчислювати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Так, за змістом п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Суд, вирішуючи спір у цій частині, враховує довідку про доходи, видану сектором культури, молоді та спорту Тульчинської райдержадміністрації (а.с. 9), відповідно до якої, середня заробітна плата позивача ОСОБА_1 становить 6136 грн.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період січень-липень 2021 року у загальному розмірі 42952 грн.

Враховуючи, що середня заробітна плата позивача становить 6136 грн., тому за вказаний позивачем період загальний розмір середньої заробітної плати дійсно становить 42952 грн. (6136 грн. (січень 2021 року) + 6136 грн. (лютий2021 року) + 6136 грн. (березень2021 року) + 6136 грн. (квітень2021 року) + 6136 грн. (травень 2021 року) + 6136 грн. (червень 2021 року) + 6136 грн. (липень2021 року).

З огляду на викладене та враховуючи, що суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період січень-липень 2021 року у загальному розмірі 42952 грн.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, з позивача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1816 грн. (908 грн. (за позовну вимогу про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі) + 908 грн. (за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) = 1816 грн.).

За ст. 135 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3600 грн. (а.с. 34-35, 37, 38).

Судові витрати, понесені позивачем при поданні заяви про забезпечення позову, - судовий збір у розмірі 454 грн. (а.с. 13), суд залишає за позивачем, оскільки у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Керуючись ст. 15, 20 ЦК України, ст. 3, 36, 235, 430 КЗпП України, ст. 4, 13, 76 - 81, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити.

Скасувати наказ директора Тульчинської районної централізованої бібліотечної системи № 12-К від 29.12.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючої Бортницької сільської бібліотеки-філії з 31.12.2020.

Поновити ОСОБА_1 на посаді завідуючої Бортницької бібліотеки - філії Комунального закладу "Публічна бібліотека Тульчинської міської ради Вінницької області".

Стягнути з Тульчинської міської ради, код ЄДРПОУ: 04051141, місцезнаходження за адресою: вул. М. Леонтовича, 1, м. Тульчин, Вінницька область, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період січень-липень 2021 року у розмірі 42952 (сорок дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Тульчинської міської ради, код ЄДРПОУ: 04051141, місцезнаходження якої за адресою: вул. М. Леонтовича, 1, м. Тульчин, Вінницька область, в дохід держави судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень.

Стягнути з Тульчинської міської ради, код ЄДРПОУ: 04051141, місцезнаходження якої за адресою: вул. М. Леонтовича, 1, м. Тульчин, Вінницька область, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3600 (три тисячі шістсот) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27.08.2021.

Суддя: