Рішення № 99225402, 27.08.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2021 року Справа № 926/2723/21

За позовом Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго"

до відповідача Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №6

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 264 444,96 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Рогатинчук О.В.

Представники:

Від позивача - не з`явився,

Від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 6 про стягнення заборгованості спожиту теплову енергію в сумі 264 444,96 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 16 березня 2017 року між сторонами укладено Договір купівлі-продажу теплової енергії № 0487, згідно якого Позивач зобов`язується постачати Споживачу теплову енергію для опалення приміщення в опалювальний період в потрібних йому обсягах згідно з додатком №1 та №1А, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених умовами Договору.

Далі позивач стверджує, що взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі, а відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, заборгувавши позивачеві з 01 грудня 2019 року по 31 травня 2021 року - 258 298, 96 грн. разом із штрафними санкціями.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2021 року, судову справу № 926/2723/21 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02 липня 2021 року прийнято справу № 926/2723/21 до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09 липня 2021 року.

08 липня до канцелярії Господарського суду Чернівецької області надійшла письмова заява від відповідача з прохання відкласти розгляд підготовчого провадження, оскільки відповідач отримав копію ухвали тільки 07 липня 2021 року та має намір підготувати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 09 липня 2021 року підготовче засідання у справі № 926/2723/21 відкладено на 11 серпня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11 серпня 2021 року закрито підготовче провадження у справі № 926/2723/21; призначено справу до розгляду по суті на 27 серпня 2021 року.

Позивач явку належного представника в судове засідання 27 серпня 2021 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання.

Відповідач явку належного представника в судове засідання 27 серпня 2021 року не забезпечив.

При цьому, 26 серпня 2021 року до суду повернувся конверт, що направлявся на офіційну поштову адресу відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань разом із довідкою АТ «Укрпошта» від 25 серпня 2021 року про повернення поштової кореспонденції з причин того, що "адресат не проживає за вказаною адресою".

Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Вищевказана ухвала Господарського суду Чернівецької області від 11 серпня 2021 року була оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Установлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

Крім того, суд зауважує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Окрім цього, відповідач відзив на позов суду не надав, своїм процесуальним правом на участь у судових засіданнях не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В :

Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" унормовано, що діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб`єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі-ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 509 ЦК України унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 16 березня 2021 року між Міським комунальним підприємством "Чернівцітеплокомуненерго" (Теплопостачальна організація) та Комунальним житлового ремонтно-експлуатаційним підприємством №6 (Споживач) був укладений договір № 0487 (далі - Договір) купівлі-продажу теплової енергії.

Пунктом 10.1 Договору унормовано, що останній набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2017 року, а в частині проведення розрахунків за даним договором - до їх повного здійснення.

Згідно пункту 10.2., Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про розірвання або необхідність перегляду.

Договір підписано уповноваженими особами; у встановленому порядку не оспорений, не розірваний та не визнаний недійсним.

Таким чином, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи, що сторонами не було заявлено про припинення дії договору чи визнання їх недійсними в судовому порядку, він продовжив свою дію у 2017- 2021-х роках.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно пункту 1.1. вказаного вище Договору, Теплопостачальна організація зобов`язується постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах у відповідності до Розділу № 2 цього Договору, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 Договору, Теплопостачальна організація відпускає теплову енергію на об`єкти Споживача в обсягах згідно з додатком №1 та №1-А (за наявності послуги) до цього договору потреби: Опалення - в опалювальний сезон; Гаряче водопостачання по графіку та за технологічною можливістю; Технологічні потреби.

Пунктами 3.2., 3.3., 3.5. Договору унормовано, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), згідно діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Розмір тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання на момент укладання Договору становить: - для потреб бюджетних установ - 1278,36 грн./Гкал. (з ПДВ); - для потреб інших споживачів (крім населення) - 1518,56 грн./Гкал (з ПДВ); - для населення (гуртожитки) - 1172,89./Гкал (з ПДВ). В разі зміни тарифів Споживач сплачує за теплову енергію за новими тарифами, затвердженим згідно з чинним законодавством з дня ведення їх в дію без внесення змін до даного Договору.

Окрім цього, сторони досягли взаємної згоди щодо того, що споживач зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію у відповідності до Розділу № 3 цього Договору. У разі несвоєчасного здійснення платежів за надану теплову енергію сплачувати штрафні санкції в розмірах згідно пункту 7.1.4. ( пункти 4.2.1., 4.2.2. Договору). А Теплопостачальна організація має право вимагати від Споживача своєчасного внесення платежів за відпущену теплову енергію. Нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за споживчу теплову енергію штрафні санкції згідно пункту 7.1.4. ( пункти 4.3.1., 4.3.2. Договору).

Відповідно до 7.1.3. Договору, Споживач несе відповідальність згідно із законодавством та цим Договором за порушення зобов`язань, встановлених даним Договором або законодавством.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: звіту про фактичне споживання теплової енергії згідно договору купівлі-продажу теплової енергії № 0487 від 16 березня 2017 року по Комунальному житловому ремонтно-експлуатаційного підприємству №6, позивач поставив відповідачу теплову енергію за грудень 2019 року по квітень 2021 року в обсягах 385,30 Гкал. на суму 434 034,53 грн.

Згідно звіту про нарахування та оплату за період з 01 грудня 2019 та 31 травня 2021 року, позивачем нараховано 434 034,53 грн. за постачання теплової енергії, а відповідачем сплачено 175 735,57 грн. Таким чином, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем на суму 258 298,96 грн.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Систематичне нездійснення відповідачем оплати рахунків у строки, встановлені пунктом 3.7. Договору, стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що вимоги позивача до відповідача стосовно стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 258 298,96 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних

Згідно частини 1 статті 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважаться таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи із даних законодавчих положень, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом встановлено, що відповідачем не виконано належним чином умови укладеного між сторонами Договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 1 466,69 грн. - інфляційних втрат, 4 679,31 грн - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір у розмірі 3 966,67 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 194, 196, 219, 202, 222, 223, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №6 (58001, м. Чернівці, пл. Соборна, 10, код ЄДРПОУ 14272073) на користь Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" (58018, м. Чернівці, вул. Максимовича, 19-А, код ЄДРПОУ 34519280) - заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 264 444,96 грн. (258 298,96 грн. - основна сума заборгованості, 1 466,69 грн. - інфляційних втрат, 4 679,31 грн. - 3% річних) та 3 966,67 грн. - судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано - 28 серпня 2021 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк