Ухвала суду № 99224777, 25.08.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про передачу справи на розгляд іншого суду за підсудністю

"25" серпня 2021 р. Cправа № 902/562/21

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича (вул. Незалежності, 73, смт. Теплик, Вінницька область, 23800)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "СЬОРДВЕЙВ УКРАЇНА ІНК" (вул. Буслівська, 12, офіс, 167, м. Київ, 01014)

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

позивача Загородній В.С. згідно ордеру;

відповідача Демчук О.В. згідно ордеру

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЬОРДВЕЙВ УКРАЇНА ІНК" (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "СДГС ТРЕЙДИНГ") про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду від 02.06.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/562/21 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 01.07.2021.

01.07.2021 до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву б/н від 30.06.2021 (вх. № 01-34/5961/21), в якому відповідач наводить заперечення щодо позовних вимог. Окремо, посилаючись на предмет та підстави позовних, відповідач зазначає, що даний спір підлягає розгляду Господарським судом міста Києва або Господарським судом Київської області. При цьому клопоче про направлення справи за належною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За результатами судового засідання 01.07.2021 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 01.07.2021 про відкладення розгляду клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю, продовження строку розгляду справи на 30 днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 25.06.2021.

13.08.2021 засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшла відповідь на відзив б/н від 09.08.2021.

05.08.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 04.08.2021 (вх. № 01-34/7038/21) скріплене електронним цифровим підписом представника позивача - адвоката Загороднього В.С. про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. належним чином завіреної копії нотаріальної справи від 28.12.2020 № 1089 по виконавчому напису щодо виконання товарної аграрної розписки від 31.03.2020.

19.08.2021 на електронну адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 18.08.2021 (вх. № 01-34/7414/21) скріплені електронним цифровим підписом представника відповідача - адвоката Савінського К.В., в яких, окрім заперечень щодо предмета спору в даній справі, відповідач клопоче про направлення справи за належною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

25.08.2021 засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 18.08.2021 (вх. № 01-34/7476/21).

На визначено судом дату з`явились представник позивача та представник відповідача (в режимі відеоконференції).

Представник відповідач підтримав наведене у відзиві на позовну заяву клопотання про направлення справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва та просив про його задоволення.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 182 та ч. 3 ст. 198 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи з додержанням послідовності і порядку вчинення процесуальних дій.

Розглянувши клопотання відповідача про направлення справи за належною підсудністю до Господарського суду м. Києва, що викладене у відзиві на позовну заяву, в сукупності з матеріалами справи, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За приписами статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Звертаючись до Господарського суду Вінницької області з позовом, Фермерське господарство Токарчука Володимира Мефодійовича виходило з того, що виконавчі дії по спірному виконавчому напису проводяться за місцезнаходженням позивача на території Вінницької області, тому на підставі ч. 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позов пред`явлено за місцем виконання виконавчого напису.

Поряд з цим, відповідач зазначає, що оспорюваний позивачем виконавчий напис передбачає виконання шляхом звернення стягнення на урожай кукурудзи 2020 року. Відповідно до умов договору та агарної розписки між позивачем та відповідачем встановлено місце виконання зобов`язань щодо поставки - елеваторний комплекс ТОВ «Ківшовата Агро» (код ЄДРПОУ 35325532), що знаходиться за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Ківшовата, вул. 40-річчя Перемоги, 25. Таким чином виконання оскаржуваного позивачем виконавчого напису полягає в поставці товару за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Ківшовата, вул. 40-річчя Перемоги, 25.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

За приписами Глави 2 "Юрисдикція" Розділу І Господарського процесуального кодексу України юрисдикція справ визначається за предметними і суб`єктними ознаками та за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст.30 ГПК України), а також справи за участю іноземних осіб (ст.366 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позов може бути пред`явлений за місцем виконання виконавчого напису.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

При цьому суд зважає, що у виконавчому провадженні щодо виконання оспорюваного виконавчого напису приватний виконавець Тимощук В.В. здійснює виконавчі дії на всій території України.

Поряд з цим суд зважає, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. ч. 1, 5 ст. 29 ГПК України).

Правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

При цьому, слід зазначити, що виконання договірного зобов`язання - це вчинення боржником на користь кредитора або третьої особи певних дій, що становлять предмет виконання договірного зобов`язання. Правила визначення місця виконання зобов`язання встановлені ст. 532 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:

1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна;

2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання;

4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання;

5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відтак, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Як вбачається із поданих суду матеріалів, умовами Договору поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року № 20/03-24 від 31.03.2020 та товарної аграрної розписки від 31.03.2020, позивачем та відповідачем встановлено місце виконання зобов`язань щодо поставки - елеваторний комплекс ТОВ «Ківшовата Агро» (код ЄДРПОУ 35325532), що знаходиться за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Ківшовата, вул. 40-річчя Перемоги, 25.

Враховуючи викладене та те, що сторонами узгоджено місце виконання зобов`язань за Договором поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року № 20/03-24 від 31.03.2020 та товарної аграрної розписки від 31.03.2020, на підставі якої вчинено оспорюваний виконавчий напис нотаріуса, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування положення ч. 5 ст. 29 ГПК України.

За таких обставин справа № 902/562/21 належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Київської області, що зумовлює відмову в задоволенні клопотання відповідача про направлення справи за належною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 статті 31 ГПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно з ч. 6 ст. 31 ГПК України спори між судами щодо підсудності не допускаються.

Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.

Окрім того, суд зазначає, що згідно із статтею 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 року (заява № 7360/76), висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.

На підставі викладеного, справа № 902/562/21 підлягає передачі за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Київської області за місцем виконання зобов`язання.

Наведені обставини виключають правові підстави для розгляду Господарським судом Вінницької області клопотання позивача б/н від 04.08.2021 (вх. № 01-34/7038/21) про витребування доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 29, 31, 42, 48, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Справу № 902/562/21 за позовом Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЬОРДВЕЙВ УКРАЇНА ІНК" (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "СДГС ТРЕЙДИНГ") про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

Матеріали справи № 902/562/21 направити до Господарського суду Київської області не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Примірник ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача ІНФОРМАЦІЯ_3, представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_1, представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2. (Господарському суду Київської області з матеріалами справи № 902/562/21 не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення).

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України .

Дата складання повного тексту ухвали 28.08.2021.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Незалежності, 73, смт. Теплик, Вінницька область, 23800)

3 - відповідачу (вул. Буслівська, 12, офіс, 167, м. Київ, 01014)

4 - Господарський суд Київської області ( вул. Симона Петлюри, 16, Київ, 01000)