Рішення № 99224540, 30.03.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/3546/20

Провадження № 2/643/631/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Аніщенко Ю.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Какосян Т.М., представника відповідача Гріднєвої В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люкс» про відшкодування вартості ремонту, витрат на електроенергію та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люкс» (далі - відповідач) на свою користь суму вартості ремонту в розмірі 6544,00 грн.; стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.; стягнути з відповідача на свою користь зайво сплачені 1000,00 грн. за електроенергію.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Утримання Будинку здійснюється відповідачем ОСББ «Люкс». Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням відшкодувати йому грошові кошти в розмірі 5494,00 грн. за те, що він самостійно та за власні кошти 24.12.2017 проводив ремонт стояків загального користування, а саме його найманими працівниками були замінені труби каналізації та стояки холодної і гарячої води у зв`язку з неодноразовим проривом труб на стояку 7 і 8 поверхів. Крім того, позивач просив відповідача відшкодувати йому грошові кошти в розмірі 1050,00 грн. через заміну ним викличної кнопки домофону його Квартири, у зв`язку з неякісним проведенням ремонтних робіт відповідачем в під`їзді № 3 в червні 2018, проте відповідачем такі звернення були проігноровані. Крім того, відповідачем позивачу спричинено моральну шкоду. Так, у зв`язку з неодноразовим проривом труб на стояку 7 і 8 поверхів та через заміну викличної кнопки домофону Квартири у зв`язку з неякісним проведення ремонтних робіт відповідачем в під`їзді № 3 в червні 2018, позивач мав ряд проблем, які повинен був вирішувати відповідач замість нього. Через це позивач витрачав кошти та зусилля для ремонту. Позивач мав певні душевні страждання, так як неодноразово звертався до відповідача за допомогою і для відшкодування вартості ремонту, але на його прохання ніхто не реагував. Тому позивач був вимушений самостійно знаходити та покупати всі необхідні будівельні матеріали, знаходити працівників, які б виконували необхідні роботи, сплачував їм грошові кошти. Позивач був змушений нести додаткові витрати на поїздки до ринків, магазинів за запчастинами та будівельними матеріалами. Це безумовно вкрай негативно позначалося на його моральному та духовному стані. Позивачу доводилось збирати підтверджуючи вимоги документи, Статут відповідача, робити самостійно фото докази, турбувати сусідів для написання заяви та для виклику до суду. З вини відповідача порушилися його життєві плани і звичайний ритм життя, а також членів сім`ї. Завдану йому моральну шкоду позивач оцінює в сумі 5000,00 грн. Крім того, позивачем було помилко сплачено на користь відповідача 1000,00 грн. за електроенергію в лютому 2017, хоча відповідач вказані послуги не надає.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.03.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23.04.2020 відповідач надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначив, що згідно тарифу відповідача на утримання Будинку та належної до нього прибудинкової території, проведення капітальних ремонтів стояків не входить до тарифу. Отже, кошти на зазначені роботи можуть бути зібрані співвласниками Будинку в ремонтний фонд, що закріплюється, згідно із ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та розділом 4 статуту ОСББ «Люкс», відповідним рішенням співвласників, у зв`язку з чим вказані вимоги задоволенню не підлягають. Доказів того, що кнопка домофону була пошкоджена з вини відповідача, позивачем не надано. Відповідно, не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди. Грошові кошти в розмірі 1000,00 грн. були зараховані відповідачем в рахунок оплати за утримання Будинку та прибудинкової території, що підтверджується довідкою відповідача.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Какосян Т.М. в судовому засіданні позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача Гріднєва В.А. в судовому засіданні заперечувала проти позову.

Свідок ОСОБА_3 , допитана за клопотання позивача, показала, що проживає в квартирі АДРЕСА_2 вказаного Будинку, позивач є її сусідом. На протязі декількох років мало місце постійне заливання тамбуру з квартир, що розташовані поверхом вище. Позивач звернувся до відповідача з проханням провести заміну труб, йому в цьому відмовили. Тоді позивач запросив спеціалістів та самостійно здійснив заміну стояків гарячої, холодної води та водовідведення. Вона була присутня при вказаних роботах та спостерігала їх проведення. Також свідком було зазначено, що в її присутності позивач не звертався до відповідача з заявами про намір замінити труби та про складення акту обстеження.

Свідок ОСОБА_4 , допитаний за клопотанням позивача, показав, що проживає в квартирі АДРЕСА_3 Будинку , позивач є його сусідом. Між позивачем та головою ОСББ «Люкс» був конфлікт з приводу того, що під час ремонтних робіт в під`їзді робочі пошкодили кнопку відеодзвінку позивача. Позивач усно звертався до голови ОСББ «Люкс» з приводу складання акту про пошкодження домофону, проте голова звинуватив позивача в тому, що останній не закрив домофон.

Оцінюючи доводи і аргументи сторін та їх представників, висловлені в заявах по суті справи та в ході судових засідань, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи пояснення позивача, викладені в позовній заяві, а також в ході судових засідань, суд керується таким.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 76, ст. 90, 92 ЦПК України, а також роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України, усні пояснення позивача, надані ним суду не за процедурою допиту в якості свідка, не є джерелом доказів у справі.

Клопотання про допит позивача в якості свідка в порядку ст. 92 ЦПК України, позивачем та його представником не заявлялось.

Враховуючи наведене, суд не може визнати пояснення позивача, надані ним в позові та в судовому засіданні, в якості засобу доказування в даній цивільній справі.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вбачається з доводів позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на відшкодування вартості ремонту суму в розмірі 6544,00 грн., з яких 5494,00 грн. - вартість ремонту із заміни труб стояків, 1050,00 грн. - вартість ремонту викличної кнопки домофону.

Оцінюючи законність та обґрунтованість позовних вимог про відшкодування вартості ремонтних робіт по заміні стояків в розмірі 5494,00 грн., суд керується таким.

Позивачем на підтвердження вартості робіт з ремонту (заміни) труб стояків в загальній сумі 5494,00 грн. надано суду наступні докази.

Товарний чек № 47 від 20.12.2017 на суму 321 (без зазначення валюти) та 45,29 доларів, згідно якого за доводами позивача було придбано обладнання для ремонтних робіт.

Під час дослідження вказаного товарного чеку судом встановлено, що він не містить будь-яких даних щодо продавця відповідного товару та його ідентифікуючих ознак (найменування юридичної особи або прізвище, ім`я по батькові фізичної особи-підприємця, їх ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер тощо). Також з вказаного чеку суд позбавлений можливості достовірно встановити, які саме товари були придбані згідно нього, оскільки найменування більшої частини товару зазначено виключно у вигляді товарних кодів (комбінацій окремих букв, цифр та крапок). Крім того, як вбачається з вказаного товарного чеку та пояснень позивача, вартість більшої частини товару зазначена в доларах США, що суперечить вимогам законодавства України.

Враховуючи наведене, суд не може визнати зазначений товарний чек належним та допустимим доказом, яким може підтверджуватись наявність у позивача витрат на придбання матеріалів для ремонтних робіт.

На підтвердження вартості виконаних ремонтних робіт позивачем надано виконані рукописним текстом на аркуші паперу записи щодо вартості робіт, а саме записи щодо вартості заміни стояка, доставки, демонтажу, сварки, відключення води тощо.

Будь-яких даних відносно того, якою особою виконані вказані записи (найменування юридичної особи або прізвище, ім`я по батькові фізичної особи-підприємця, їх ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер тощо), на якому саме об`єкті, за якою адресою проведені вказані роботи, рукописні записи не містять. Також вказані записи не містять будь-яких даних щодо особи, яка була замовником відповідних робіт, будь-яких підписів осіб, що їх виконали.

Враховуючи наведене, суд не може визнати вказаний рукописний текст належним та допустимим доказом на підтвердження вартості проведення ремонтних робіт за замовленням позивача за адресою Квартири.

Надані позивачем фотокартки стояка суд також не може визнати належним та допустимим доказом на підтвердження вартості ремонтних робіт по заміні стояка за адресою Квартири.

Крім того, відповідно до ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, а саме копії Статуту відповідача, зведеної таблиці тарифів на обслуговування Будинку, заміна труб стояків не відноситься до переліку робіт, які включені до тарифів на послуги з обслуговування Будинку, що надаються відповідачем.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Згідно протоколу загальних зборів ОСББ «Люкс» від 20.03.2017, встановлено наступний порядок відшкодування коштів при самостійному виконанні ремонтних робіт по стояках холодної та гарячої води, а також на стояку водовідведення. Відповідач відшкодовує тільки вартість товару (труб). Для цього мають вчинятись наступні дії: 1. Заява-звернення про намір заміни труб. 2. Акт обстеження. 3. Чеки на закупівлю труб. 4. Зняті труби повернуті до правління.

Позивач в судовому засідання на запитання суду пояснив, що не може підтвердити факт звернення до відповідача із заявою щодо наміру замінити труби.

Доводи позивача відносно того, що факт його звернення до відповідача з заявою щодо наміру замінити труби підтверджується фактом відключення воли, суд відхиляє, оскільки відповідач заперечував цю обставину та зазначив, що вказане відключення не було узгоджене з ОСББ «Люкс», а відключити воду в підвалі може будь-яка особа.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України не доведено належними та допустимими доказами факт звернення до відповідача з відповідною заявою.

Доводи позивача відносно того, що він звертався до відповідача з заявою щодо складання акту обстеження труб, проте відповідач відмовив у оформленні такого акту, судом відхиляються, оскільки вказана обставина заперечувалась відповідачем та всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України позивачем не надано суду належних та допустимих доказів звернення до відповідача з відповідною заявою.

Також, як зазначено представником відповідача, ОСББ «Люкс» не отримував від позивача зняті труби. Доказів того, що зняті труби були передані правлінню ОСББ «Люкс», позивачем суду не надано.

Як пояснив в судовому засіданні позивач, він доручив сантехнікам віднести зняті труби до правління ОСББ «Люкс», проте доказів на підтвердження вказаних обставин він суду надати не може.

Як вже зазначалось судом, пояснення позивача, оскільки вони надані не за процедурою допиту свідка, не можуть вважатись належним та допустимим доказом у справі, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно відповіді відповідача на адвокатський запит від 04.03.2020, власником Квартири до правління ОСББ «Люкс» не надавались документи, необхідні для взаємозаліку у зв`язку з нібито заміною стояків холодної та гарячої води, а також стояку водовідведення, передбачені протоколом загальних зборів від 20.03.2017.

Таким чином, всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України позивачем не надано суду доказів дотримання ним вимог, встановлених загальними зборами ОСББ «Люкс», які є необхідними для отримання з боку відповідача відшкодування вартості заміни труб стояків.

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_3 , суд враховує наступне. Зазначений свідок підтвердила факт виконання позивачем робіт по заміні труб, проте доказів вартості таких робіт свідком не надано. Також свідком зазначено, що в її присутності позивач не звертався до відповідача з заявами про намір замінити труби та про складення акту обстеження.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування вартості ремонту в розмірі 5494,00 грн.

Щодо позовних вимог про відшкодування вартості заміни викличної кнопки на домофоні в розмірі 1050,00 грн., суд керується наступним.

Як вбачається з доводів позовної заяви, внаслідок пошкодження кнопки на домофоні позивачем були понесені витрати в розмірі 1050,00 грн., з яких 800,00 грн. - вартість кнопки, 250,00 грн. - вартість робіт з її установки.

Вартість визивної кнопки підтверджується наданим позивачем рахунком від 22.06.2019.

Як встановлено судом з листа відповідача, наданого на запит № 5/20 від 11.02.2020, ремонтні роботи в під`їзді в червні 2018, під час яких було пошкоджено визивну кнопку на домофоні позивача, проводились не відповідачем, а ФОП ОСОБА_5 на підставі договору підряду № 17, копія якого надана суду.

Відповідно до ст. 841 ЦК України підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Згідно ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідальність за шкоду, завдану майну позивача внаслідок пошкодження визивної кнопки домофона під час проведення ремонтних робіт в під`їзді Будинку, має нести підрядник, тобто особа, яка виконувала відповідні ремонті роботи.

Відповідно, належним відповідачем щодо зазначеної частини позовних вимог має бути ФОП ОСОБА_5 .

Згідно ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 320/9049/18 зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 по справі № 291/1024/18-ц вказано, що незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Також Верховним Судом зазначено, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Враховуючи, що позовні вимоги в частині відшкодування шкоди в розмірі 1050,00 грн. пред`явлено до неналежного відповідача, суд відмовляє у вказані частині позовних вимог з наведених вище підстав.

Оцінюючи позовні вимоги про стягнення зайво сплачених за електроенергію 1000,00 грн., суд керується таким.

Позивачем в обґрунтування позову було зазначено, що ним було помилко сплачено на користь відповідача 1000,00 грн. за електроенергію в лютому 2017, хоча відповідач вказані послуги не надає.

В ході судового розгляду справи позивач уточнив, що вказані грошові кошти в розмірі 1000,00 грн. були сплачені ним не за електроенергію, а за ремонт електрообладнання в під`їзді.

Судом після отримання вказаних пояснень було запропоновано позивачу та його представнику уточнити підстави позову в цій частині.

Позивач та його представник вказаним правом не скористались, підстави позову в цій частині не уточнили.

За таких обставин суд приходить до висновку, що доводи позовної заяви щодо неправомірного отримання відповідачем від позивача оплати за електроенергію в розмірі 1000,00 грн., спростовуються особистими поясненнями позивача, наданими в судовому засіданні, який пояснив, що вказані грошові кошти є не платою за електроенергію, а платою за ремонт електрообладнання в під`їзді.

Всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України позивачем не доведено та не обґрунтовано, яким чином відповідачем порушено його права через сплату позивачем грошових коштів в розмірі 1000,00 грн. за ремонт електрообладнання в під`їзді.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1000,00 грн.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., суд керується таким.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на спричинення йому моральних страждань через неправомірну, на його думку, поведінку відповідача щодо відмови в проведенні та компенсації ремонту стояків, а також пошкодженні його домофону під час ремонту в під`їзді.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від позовних вимог про відшкодування вартості ремонтних робіт.

Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування вартості ремонтних робіт по заміні труб та визивної кнопки домофону та, відповідно, дійшов висновку щодо недоведеності факту неправомірної поведінки відповідача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем в ході розгляду справи не доведено протиправну поведінку відповідача.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наданих суду доказів, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, в зв`язку з чим відмовляє в позові в повному обсязі.

Оскільки судом відмовлено в позовних вимог, суд на підставі ст. 141 ЦПК України відмовляє позивачу в стягненні з відповідача понесених позивачем судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2027,00 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люкс» про відшкодування вартості ремонту, витрат на електроенергію та моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Крівцов