Ухвала суду № 99224239, 28.08.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5274/21

Провадження № 1-кс/202/4514/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

28 серпня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Терещук Л.І., прокурора Бай М.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Лимаревої І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Лисуненка М.В., яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Бай М.Г., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середню освіту, одружений, має двох неповнолітніх дітей, працює Петропавлівським селищним головою, є інвалідом 3 групи, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області Лисуненко М.В звернувся з вищевказаним клопотанням, в якому зазначає, що слідчим управління здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021040000000417 від 25 червня 2021 року, в якому ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди.

Слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

За цих підстав слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб із визначенням застави в розмірі 500000 гривень.

В судовому засіданні прокурор Бай М.Г. клопотання підтримала.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні. З урахуванням даних про особу підозрюваного, просили застосувати запобіжний захід, непов`язаний із триманням під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання слідчого, приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Згідно з частиною першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчим суддею встановлено, що 27 серпня 2021 року ОСОБА_1 був затриманий у порядку статті 208 КПК України та наступного дня, 28 серпня 2021 року, йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується, насамперед, протоколами допиту свідка ОСОБА_2 та протоколом огляду імітаційного засобу -платіжного доручення про перерахування грошових коштів на рахунок фізичної особи- підприємця.

При цьому слідчий суддя відзначає, що обґрунтована підозра передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Обґрунтованість підозри залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.

Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваної особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що незалежно від подальшої доведеності підозри ОСОБА_1 чи кримінально-правової кваліфікації його діяння на сьогодні є достатні підстави стверджувати, що він може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки допитаний під час досудового розслідування свідок прямо вказує на те, що підозрюваний просив надати фінансову допомогу за виділення земельної ділянки, для чого йому були надані реквізити рахунку, платіжне доручення про перерахування коштів на який у подальшому ним було пред`явлено ОСОБА_1 .

Отже, не вдаючись до оцінки допустимості доказів, зібраних під час досудового розслідування чи кримінально-правової кваліфікації діяння, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється за ч. 3 ст. 368 КК України.

В той же час слідчий суддя враховує, що відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктом 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, які є співробітниками очолюваної ним ради, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, займає керівну посаду, користується певним авторитетом, має підпорядкованих йому осіб та повний доступ до документів селищної ради та її виконавчого органу.

Існування ризику, передбаченого пунктом 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає об`єктивно непідтвердженим.

Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, окрім ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя бере до уваги вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, ступінь обґрунтованості підозри, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки: є одруженим, має неповнолітніх дітей, постійне місце проживання та роботи, є інвалідом 3 групи, раніше не судимий.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що для запобігання ризикам переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та незаконно впливу на свідків, достатньою мірою буде запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід також пов`язаний із обмеженням особистої свободи особи, дозволить органу досудового розслідування контролювати поведінку підозрюваного.

На переконання слідчого судді, тримання підозрюваного під домашнім арештом не матиме негативних наслідків, оскільки запобіжний захід застосовується у зв`язку із здійсненням щодо нього кримінального провадження та носить тимчасовий характер.

В свою чергу, слідчий суддя вважає, що тримання підозрюваного під вартою є невиправданим, оскільки з огляду на його міцні соціальні зв`язки, відсутність суспільного резонансу чи завдання шкоди будь-яким особам, запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, можливо шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу, непов`язаного з триманням під вартою.

Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до правових позицій ЄСПЛ, викладених у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України» для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою.

Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі "Ніколова проти Болгарії").

Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі "Ноймайстер проти Австрії" позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.

Виходячи з наведеного, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити, застосувавши відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та поклавши на нього обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підстав для застосування до підозрюваного на даному етапі досудового розслідування більш м`яких запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт, слідчий суддя не вбачає, оскільки вони можуть не забезпечити його належну процесуальну поведінку, враховуючи, що він не буде обмежений у свободі пересування, матиме об`єктивну змогу впливати на підлеглих йому осіб.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 193-194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 26 жовтня 2021 року, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати його: прибувати до слідчого, прокурора, судді за кожним викликом; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; заборонити спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали слідчого судді до 26 жовтня 2021 року.

Ухвалу передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю в разі їх застосування.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н.Ю. Марченко