
Справа № 724/1482/21Провадження № 2-а/724/39/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2021 року Хотинський районний суду Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.
при секретарі: Бабій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, рядового поліції першого батальйону четвертої роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Тринька Андрія Володимировича про скасування постанови серії ЕАН № 4415918 від 29.06.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
В С Т А Н О В И В:
22.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, рядового поліції першого батальйону четвертої роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Тринька Андрія Володимировича про скасування постанови серії ЕАН № 4415918 від 29.06.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування позову представник позивача Тельнов О.А. посилається на те, що 29.06.2021 року ОСОБА_1 знаходився за кермом легкового автомобіля марки Ореl Vauxhall, номерний знак НОМЕР_1 і рухався автодорогою в сторону міста Кам`янець-Подільський. Біля села Атаки Хотинського району Чернівецької області приблизно о другій годині ночі автомобіль зупинений патрульною поліцією. Вказівка поліцейського була виконана. На питання позивача про те, з яких причин його зупинили, поліцейський чіткої відповіді не надав. Згодом, на подальші розпитування водія про причини зупинки, посадовець все ж зазначив, що зупинив водія через те, що той не ввімкнув поворот, коли в`їжджав на круговий поворот. На це позивач зауважив, що Правилами дорожнього руху такого обов`язку не передбачено, якщо водій перетинає смугу по напрямку руху. Поліцейський почав доводити зворотнє і сказав подивитися позивачу пункт 9.2. Правил дорожнього руху. Проте, у даному пункті мови про обов`язкове включення повороту не йшлося. Про що позивач і повідомив працівника патрульної поліції.
Вказує, що на це поліцейський нічого не відповів і перевірив документи позивача (подивився тільки страховий поліс). Надалі посадовець продовжував оглядати автівку та попросив увімкнути позивача ближній світ. Коли це було зроблено, поліцейський заявив, що у позивача не освітлюється задній номерний знак і порадив поміняти лампу. Надалі поліцейський виніс постанову ЕАН № 4415918 від 29.06.2021 в якій зазначено, що водієм (позивачем) порушено п.п. 2.9, 30.2 ПДР України. Тобто, він управляв автомобілем, в якому номерний знак не освітлювався і за таке на нього накладається адміністративний штраф у розмірі 850 грн., що передбачено ч.6 ст.121 КУпАП.
Зазначає, що позивач заперечував факт неосвітлення номерного знака транспортного засобу та просив провести відповідні заміри та перевірку освітлення. Інспектором патрульної поліції на підтвердження власної позиції і спростування заперечення позивача, котрим не визнається неосвітлення номерного знаку як факт реальної дійсності, не залучено свідків, котрі, будучи незацікавленими особами, могли підтвердити, достатню чи недостатню освітленість номерного знаку.
Відповідач не надав жодного доказу того, що позивач здійснював керування транспортним засобом з порушенням вимог ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме з встановленими номерними знаками, що не відповідають вимогам ДСТУ 4278:2019 та Правилам дорожнього руху. А тому взагалі не зрозуміло чи дійсно правопорушення мало місце. Для встановлення порушень пунктів 2.9. та 30.2. Правил Дорожнього руху поліцейський повинен був провести ретельний огляд та заміри освітленості номерного знаку. Тим не менш, комплекс даних дій вчинений не був, відповідачем на підтвердження власної позиції в оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу про наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, які б дозволили суду пересвідчитись у вчиненні позивачем порушення п. 2.9, 30.2 Правил дорожнього руху України. Розгляд справи поліцейським ДПП не проводився. Посадовець одразу виніс постанову про накладання адміністративного стягнення, що в свою чергу суперечить вимогам ст. 279, ч. 1 ст. 283 КУпАП.
На підставі вищевикладеного просить суд: визнати протиправними дії рядового поліції першого батальйону четвертої роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Тринька А.В., щодо винесення відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН № 4415918 від 29.06.2021; скасувати постанову серії ЕАН № 4415918 від 29.06.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції судові витрати на користь ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 та його представник Тельнов О.А. в судове засідання не з`явилися, але від них до суду надійшли заяви в яких вони позовні вимоги підтримали, просили справу розглянути у їх відсутності.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Причини своєї неявки суду не повідомили.
Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що постановою рядового поліції першого батальйону четвертої роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Тринько А.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4415918 від 29.06.2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., де зазначено, що він 29.06.2021 року о 02:28 год. керував транспортним засобом Ореl Vauxhall, номерний знак НОМЕР_1 з недостатньо освітленим заднім номерним знаком, чим порушив п. 2.9.в, 30.2 ПДР України.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п. 19 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
В силу ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Статтею 245 КУпАП встановлено, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як встановлено ст. 283КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до п. 2.9.в. Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що зокрема неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Крім цього згідно п. 30.2 ПДР України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка, а в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю, закріплюється самоклейна мітка радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом (крім причепів і напівпричепів).
Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.
Як вбачається із позовної заяви позивач заперечував факт неосвітлення номерного знака транспортного засобу та просив поліцейського провести відповідні заміри та перевірку освітлення. Згідно оскаржуваної постанови вбачається, що номерний знак освітлювався, проте як вважає поліцейський недостатньо. Інспектором патрульної поліції не залучено свідків, котрі, будучи незацікавленими особами, могли підтвердити, достатню чи недостатню освітленість номерного знаку. Відповідач не провів ретельний огляд та заміри освітленості номерного знаку, розгляд справи поліцейським ДПП не проводився, він одразу виніс постанову про накладання адміністративного стягнення.
Жодних доказів на спростування цього відповідачем до суду не надано.
Відповідачем не надано суду у порядку передбаченому КАС докази, які були досліджені працівником поліції при складанні оскаржуваної постанови.
Таким чином, відповідач не виконав свій обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.
Як встановлено судом, об`єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем п. 2.9.в, п. 30.2 ПДР України відповідачем зібрано не було.
У даному випадку для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, фотознімки, відеозапис події, тощо.
Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, згідно якої усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку, що постанову серії ЕАН № 4415918 від 29.06.2021 року слід скасувати.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 6 ст. 121 КУпАП, прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини в ході судового засідання не добуто, вини в судовому засіданні не встановлено, крім того суду не надано достатньо доказів про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП – тому провадження по справі слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 139 КАС України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.
Згідно із ч.ч.1-4с т.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, на підтвердження витрат з оплати правничої допомоги, представником позивача надано: Договір про надання правової допомоги від 30.06.2021 року; ордер серія СЕ №1026371 від 09.07.2021 на надання правової допомоги; попередній (орієнтовний) розрахунок витрат від 09.07.2021; додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги від 30.06.2021 року; акт виконаних робіт №1 до Договору про надання правової допомоги від 30.06.2021 року; квитанція до прибуткового касового ордера № 5 від 19 серпня 2021 року про оплату вказаних послуг в сумі 5000 грн.
Згідно з квитанцією про сплату судового збору та актом виконаних робіт № 1 судові витрати позивача становлять:
- судовий збір в сумі 454,00 грн.;
- консультація клієнта, узгодження правової позиції – 2000,00 грн.;
- підготовка та подання позовної заяви до суду – 3000,00 грн.
У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи складність справи, обсяг та час виконаних адвокатом робіт, поведінку сторін під час розгляду справи, те, що позивач поніс витрати зі сплати судового збору узгодження правової позиції, підготовка та подання позовної заяви до суду, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції слід стягнути судові витрати у розмірі 5454 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 77, 139, 242, 243, 244, 245, 246, 286, п.п.10 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України суд,-
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати протиправними дії рядового поліції першого батальйону четвертої роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Тринька А.В., щодо винесення відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН № 4415918 від 29.06.2021
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4415918 від 29.06.2021 року, винесену рядовим поліції першого батальйону четвертої роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Тринька А.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 121 ч. 6 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, 03048, м. Київ, вул. Ф.Ернста, будинок 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , судові витрати в розмірі 5454,00 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення (з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.Г. Єфтеньєв
Судове рішення № 99223041, Хотинський районний суд Чернівецької області було прийнято 28.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 724/1482/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: