Постанова № 99221899, 26.07.2021, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа № 557/879/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2021 року смт. Гоща

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Пацко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справ, які надійшли з відділення №5 Рівненського районного управління ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2021 року, о 18 годині 13 хвилин, на вул. Спортивна, що в с. Тучин Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.9А ПДР України, керував транспортним засобом Mercedes – Benz (1317) 200 номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 при застосуванні технічних засобів відеозапису, що підтверджується тестом №3945 від 03.06.2021, результати огляду становить 2.91%0, чим повторно протягом року вчинив порушення.

Порушення вчинено повторно протягом року, зокрема 17.12.2020 Гощанським районним судом Рівненської області, ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафі 10200 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 03 червня 2021 року, о 18 годині 54 хвилин, на вул. Спортивна, що в с. Тучин Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.9А ПДР України, керував транспортним засобом Mercedes – Benz (1317) 200 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 та у медичному закладі відмовився.

Порушення вчинено повторно протягом року, зокрема 17.12.2020 Гощанським районним судом Рівненської області, ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафі 10200 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надходило. За таких обставин, на підставі ст. 268, 277-2 КУпАП, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність наступає, як за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивно вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколів від 03 червня 2021 року серії ДПР18 №438619 та серії ДПР18 №093560; актам огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 червня 2021 року, зобов`язанням щодо відсторонення від керування транспортним засобом на 24 години, копії постанови серії БАБ №889949 від 03 червня 2021 року, витяги з інформаційного порталу Національної поліції України.

Із дослідженого судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського, вбачається, що на відео зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом Mercedes – Benz (1317) 200 номерний знак НОМЕР_1 . Також міститься відеозапис проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alkotest 6810».

З даних результату огляду ОСОБА_1 , з використанням технічного засобу «Drager Alcоtest 6810», тест №3945 від 03 червня 2021 року, на момент огляду рівень алкоголю у нього в крові становить – 2,91 ‰. При цьому, вказаний огляд був проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Крім того, результати проведеного поліцейським огляду, були зазначені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів що відповідає вимогам ч.ч. 1 і 2 ст. 266 КУпАП, пунктам 2-5 зазначеного вище Порядку.

Окрім того, із дослідженого судовому засіданні другого відеозапису з нагрудної камери поліцейського, вбачається, що на відео зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом Mercedes – Benz (1317) 200 номерний знак НОМЕР_1 близько 18 години 54 хвилини. Окрім того, як вбачається з відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі.

А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» ( рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини» ). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» ( рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» ( Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).

При накладенні стягнення за вчинення декількох адміністративних правопорушень суддя враховує ст.36 КУпАП, де вказано, що стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а також під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, згідно ч.2 ст.33 КУпАП не враховуються, а тому в разі встановлення вини особи суддя лише накладає стягнення, передбачене санкцією відповідної статті.

Вирішуючи питання про оплатне вилучення транспортного засобу, слід враховувати те, що до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не додано довідки про належність транспортного засобу ОСОБА_1 , як передбачено п. 4 розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395.

Таким чином, оскільки вказані відомості про власника автомобіля у матеріалах справи відсутні та встановити їх у ході розгляду справи не вдалося, а тому застосування передбаченого санкцією ч.2 ст.130 КУпАП додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, суддя вважає неможливим.

Враховуючи особу винного, характер вчинених правопорушень, вважаю за можливе притягнути останнього до адміністративної відповідальності та з метою його виховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, призначити йому покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією означеної статті з врахуванням ст. 36 КУпАП без оплатного вилучення транспортного засобу.

Враховуючі вказані обставини приходжу до висновку, що в даному випадку таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

На підставі статі 40-1 КУпАП підлягає стягненню з правопорушника на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.ст.40-1, 221, 280, 283, ст.130 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.130 КУпАП та застосувати до нього штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Гощанський районний суд Рівненської області.

Суддя Д.В. Пацко