Рішення № 99221818, 27.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року м. Київ № 640/15170/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державної екологічної інспекції у Київській області про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом до Державної екологічної інспекції у Київській області про стягнення заборгованості з Державної екологічної інспекції у Київській області на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.10.2017 по 30.06.2019 у сумі 50460,48 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства, не сплачує суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 особам, що працювали у відповідача, у зв`язку з чим, за період з 01.10.2017 по 30.06.2019 виникла заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 1 у розмірі 50460,48 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2019 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), згідно особливостей, встановлених ст. 263 КАС України.

11.09.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав на те, що інспекція фінансується за бюджетною програмою 2405010 «Керівництво та управління у сфері екологічного контролю», а паспортом бюджетної програми не передбачено фінансування по статті КЕКВ 2710 «Виплата пенсій і допомоги», за якою здійснюється відшкодування бюджетними установами пільгових пенсій при достроковому виході на пенсію, з огляду на що, інспекція не має правових підстав для погашення заборгованості перед позивачем.

30.10.2019 до суду від сторони позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, шляхом заявлення суми до стягнення не 50460,48 грн., а 57975,06 грн., адже станом на вересень 2019 року, у відповідача вже виникла така сума заборгованості, беручи до уваги період липень-вересень 2019 року в сумі 7514,58 грн.

Суд вважає, що вказана заява про збільшення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не підлягає задоволенню, з урахуванням змісту приписів статей 47, 261, 262 та 263 КАС України, оскільки така подана поза межами встановлених строків на збільшення позовних вимог. Так, провадження у справі було відкрито 28.08.2019, а заява про збільшення позовних вимог надійшла лише 30.10.2019. Тож, суд розглядає позовні вимоги у обсязі, заявленому позивачем при подання позовної заяви.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, Державна екологічна інспекція у Київській області обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як платник внесків/пенсій, які призначені на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, які працювали за Списком № 1 на підприємстві відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на підставі пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі по тексту - Інструкція), направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з жовтня 2017 року по червень 2019 року, що разом складає 50460,48 грн., яка у встановлений строк відповідачем не була сплачена, відповідно, утворилась заборгованість відповідача перед позивачем на вказану суму.

З матеріалів справи вбачається, що вказані розрахунки були направлені на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Відповідач вимоги позивача не виконав, оплату заборгованості на вищезазначену суму не здійснив, що і стало підставою для звернення ГУ ПФУ у м. Києві з даним позовом до суду.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі по тексту - Закон № 1788-ХІІ), визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: п. "а" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; п. "б"-"з", зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі по тексту - Закон № 1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку, розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно з пунктами "а", "б-з" частин другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками № № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Тож, з наведеного слідує, що відшкодуванню у розмірі 100% підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п.6.4 Інструкції).

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», покладений на підприємства.

Матеріали справи свідчать, що в порушення пункту 6.7 Інструкції, відповідач не перерахував в належні строки кошти за період з жовтня 2017 року по червень 2019 року, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 50460,48 грн.

До матеріалів справи позивачем додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та докази їх надіслання відповідачу.

Водночас, відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачу сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 50460,48 грн. по Списку № 1, а отже, на переконання суду, дана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Судом відхиляється посилання сторони відповідача на те, що інспекція фінансується за бюджетною програмою 2405010 «Керівництво та управління у сфері екологічного контролю», а паспортом бюджетної програми не передбачено фінансування по статті КЕКВ 2710 «Виплата пенсій і допомоги», за якою здійснюється відшкодування бюджетними установами пільгових пенсій при достроковому виході на пенсію, з огляду на що, інспекція не має правових підстав для погашення заборгованості перед позивачем, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від виконання обов`язку, встановленого законодавством та не дає підстав для несплати сум по доставці та виплаті пенсій особам, пенсії яким призначені на пільгових умовах по Списку № 1, які працювали у відповідача. Крім того, судом приймається до уваги й те, що відповідач видавала працівнику ОСОБА_1 уточнюючу довідку, в якій підтвердила факт набуття ним пільгового стажу, а Головне управління її прийняло та на її підставі призначило пенсію на пільгових умовах. Також, відповідач не належить до кола/переліку суб`єктів, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення, звільнення сплати сум на відшкодування фактичних витрат Фонду на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Дослідивши наявні у справі докази, а також проаналізувавши наведені вище законодавчі норми, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242 - 246, 255, 263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державної екологічної інспекції у Київській області про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Київській області (ЄДРПОУ 38039191) заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368) на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 50460,48 грн. (п`ятдесят тисяч чотириста шістдесят гривень 48 коп.).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда