Рішення № 99221553, 26.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2021 року м. Київ № 640/17540/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Златоград»

до: Головного управління ДПС у м. Києві,

Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Златоград» (адреса: 03055, м. Київ, вул. Борщагівська, 117, ідентифікаційний номер - 31921404) (далі - позивач або ТОВ «Златоград») подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 43141267) (надалі - відповідач 1 або ГУ ДПС у м. Києві) та Державної податкової служби України (адреса: 04655, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, ідентифікаційний код - 43005393) (надалі - відповідач 2 або ДПСУ), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 19355 від 04.02.2020;

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 63314 від 25.05.2020;

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 72178 від 16.06.2020;

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 81141 від 07.07.2020;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Златоград» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати коригування податкової накладної від 24.10.2018 року № 1 на загальну суму з ПДВ 11 666,67 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подачі на реєстрацію.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2020 (суддя Пащенко К.С.) залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Златоград».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/17540/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач протиправно відніс Товариство з обмеженою відповідальністю «Златоград» до переліку ризикових платників податків, оскільки вважає, що підприємство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості. Позивач вказує, що рішення відповідача про віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Златоград» до переліку ризикових платників є необґрунтованими та суперечать приписам чинного законодавства, отже підлягають скасуванню.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що Головне управління ДПС у м. Києві приймаючи оскаржуване рішення діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що товариства з обмеженою відповідальністю «Златоград» зареєстровано як юридична особа з 03 квітня 2002 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис № 10731200000001711, дата запису 23 листопада 2004 року.

Видами економічної діяльності товариства зазначено: код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у. (основний); код КВЕД 16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; код КВЕД 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; код КВЕД 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; код КВЕД 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; код КВЕД 43.32 Установлення столярних виробів; код КВЕД 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; код КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; код КВЕД 43.31 Штукатурні роботи; код КВЕД 43.34 Малярні роботи та скління.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 19355 від 04.02.2020, № 63314 від 25.05.2020, № 72178 від 16.06.2020, № 81141 від 07.07.2020.

В якості підстав прийняття рішень зазначено про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, встановлено, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, встановлено, що підприємством здійснюється придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність.

Окрім того, у зв`язку з поверненням частини коштів в сумі 70 000,00 грн контрагенту ТОВ «ДОСВІД 2002», 01.04.2020 р. позивачем виписано розрахунок коригування № 1 від 01.04.2020 до податкової накладної 1 від 24.10.2018 на суму 70000,00 грн в т.ч. ПДВ -11666,67 грн, реєстрація якої була зупинена, так як підприємство відповідає критеріям ризиковості.

Враховуючи, що скарги на вказані рішення задоволено не було, позивач, вважаючи прийняті рішення протиправними, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу на те, що зміст п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку» стосується конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, яка на підставі податкової інформації є ризиковою та з цих підстав платник податків включається до переліку ризикових, однак з оскаржуваного рішення не вбачається яка ризикова операція та по якій податкові накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податків.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Суд зазначає, що нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових. Відповідно до матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність, вчасно подає податкові звітності.

Згідно пунктами 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Відповідно до обставин справи, між сторонами виник спір щодо правомірності рішення щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, що спростовує доводи відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 19355 від 04.02.2020, № 63314 від 25.05.2020, № 72178 від 16.06.2020, № 81141 від 07.07.2020.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Златоград» та ТОВ «ДОСВІД 2002» укладено договір підряду № 12/07/16 від 12.07.2016 на виконання робіт по влаштуванню буро-набивних паль дослідних кущів та буро-набивних паль пальового полю на об`єкті: «Реконструкція комплексу виробничо-технологічної бази УБК під громадсько-торгівельно-виробничий комплекс на вулиці Патріса Лумумби, 5 у Печерському районі міста Києва » дата початку робіт - липень 2016 року; закінчення робіт - вересень 2016 року.

Між сторонами погоджено Додаткову угоду № 22 від 07.05.2018 та додаток до договору № 2/21 на суму 260269,20 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 43378,20 грн; Додаткову угоду № 23 від 25.05.2018 та додаток № 2/22 на суму 188620,31 грн в т.ч. ПДВ 20% - 31436,72 грн.

Грошові кошти за роботи були перераховані наступними платіжними дорученнями:

№ 3447 від 10.05.2018 на суму 186000,00 грн в т.ч. ПДВ - 31000,00 грн;

№ 4344 від 11.06.2018 на суму 150000,00 грн в т.ч. ПДВ -25000,00 грн;

№ 7627 від 18.09.2018 на суму 36408,98 грн в т.ч. ПДВ -6068,16 грн;

№ 8981 від 24.10.2018 на суму 70000,00 грн в т.ч. ПДВ -11666,67 грн.

Загальна сума оплати склала 442408,98 грн в т.ч. ПДВ 20%- 73734,83 грн.

На виконання вимог договору та додаткових угод складено акти приймання виконаних будівельних робіт:

акт № 1 від 30.06.2018 загальна сума з ПДВ 253415,18 грн в т.ч. ПДВ 20% -42235,86 грн,

акт № 1 від 31.08.2018 загальна сума з ПДВ 118993,80 грн в т.ч. ПДВ 20% - 19832,30 грн.

Загальна сума по актам виконаних робіт - 372408,98 грн в т.ч. ПДВ 20%- 62068,17 грн. Тобто, різниця між сплаченими сумами та сумами за актами виконаних робіт склала 70000,00 грн.

Згідно ст. 187.1 Податкового кодексу України податкові накладні були виписані і зареєстровані по першій події:

податкова накладна № 1 від 10.05.2018 на суму 186 000,00 грн в т.ч. ПДВ - 31000,00 грн (реєстраційний номер документа: 9103445251);

податкова накладна № 3 від 11.06.2018 на суму 150 000,00 грн в т.ч. ПДВ - 25000,00 грн (реєстраційний номер документа: 9128354401);

податкова накладна № 5 від 31.08.2018 на суму 36 408,98 грн в т.ч. ПДВ - 6068,16 грн, (реєстраційний номер документа: 9198220198);

податкова накладна № 1 від 24.10.2018 на суму 70 000,00 грн. в т.ч. ПДВ -11666,67 грн, (реєстраційний номер документа: 9251788977).

Згідно з листом на повернення коштів № 80 від 01.04.2020 платіжним дорученням № 433777 від 01.04.2020 повернено кошти ТОВ «ДОСВІД 2002» в сумі 70 000,00 грн.

01.04.2020 ТОВ «Златоград» виписано розрахунок коригування № 1 від 01.04.2020 до податкової накладної № 1 від 24.10.2018 на суму 70 000 грн в т.ч. ПДВ 11666,67 грн.

Реєстрацію розрахунку коригування № 1 від 01.04.2020 зупинено з підстав відповідності ТОВ «Златоград» п. 8 Критерії ризиковості платника податків.

У рішенні № 19355 від 04.02.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку у графі «Податкова інформація» зазначено «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування».

Отримавши вказане рішення, ТОВ «Златоград» звернулося до Головного управління ДПС у м. Києві з листом від 15.05.2020 № 85 з наданням пояснень щодо складення розрахунку коригування № від 01.04.2020 до податкової накладної № 1 від 24.10.2018.

Таким чином, до контролюючого органу надано договір суборенди нежитлового приміщення від 25.01.2020, договір № 41 від 01.02.2020, штатний розпис з 01.10.2019, договір № 12/07/16 від 12.07.2016, додаткову угоду № 22 від 07.05.2018, додаткову угоду № 23 від 25.05.2018, додаток № 2/21 до Додаткової угоди № 22 до договору № 12/07/16 від 12.07.2016, додаток № 2/22 до Додаткової угоди № 23 до договору № 12/07/16 від 12.07.2016, акт виконаних робіт № 1 від 30.06.2018, акт виконаних робіт № 1 від 31.08.2018, податкову накладну № 1 від 10.05.2018, податкову накладну № 3 від 11.06.2018, податкову накладну № 5 від 31.08.2018, податкову накладну № 1 від 24.10.2018, квитанцію № 1 від 29.05.2018 до податкової накладної № 1 від 10.05.2018, квитанцію № 1 від 26.06.2018 до податкової накладної № 3 від 11.06.2018, квитанцію № 1 від 15.09.2018 до податкової накладної № 5 від 31.08.2018, квитанцію № 1 від 15.11.2018 до податкової накладної № 1 від 24.10.2018, розрахунок коригування № 1 від 01.04.2020, квитанцію № 1 від 28.04.2020 до розрахунку коригування № 1 від 01.04.2020, банківську виписку від 24.10.2018, лист про уточнення платежу № 255/1 від 24.10.2018, лист на повернення коштів № 80 від 01.04.2020, платіжне доручення № 4377 з 01.04.2020, ОСВ 10 (Обладнання та майно на балансовим рахунку) за період з 01 січня 2020 - 31 травня 2020 року.

У рішенні № 63314 від 25.05.2020 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів у повідомленні від 15.05.2020 № 1 у графі «Податкова інформація» вказано «Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «Златоград» (31921404), в процесі якого встановлено, що підприємство, маючи на балансі власні основні засоби, залучає до надання послуг спеціалізованої будівельної техніки підприємства, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «БУДМОНТАЖ ІНВЕСТ» (42300129), ТОВ «НОВОБУД СІТІ» (42980307), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА АЛЬФАБУДПРОМ» (42517094), ТОВ «АКСЕНС» (43163558), ТОВ «СИВАШ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (42534455), ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПЧАСТИНА» (41628971), ПП «Агротен» (31610456), ТОВ «ТЕККА» (39275873), ТОВ «ЗАВОД КИЇВСПЕЦСТАЛЬ» (39377370)».

Після отримання рішення № 63314 від 25.05.2020, позивачем листом від 09.06.2020 № 116 додатково направлено документи та пояснення стосовно господарської діяльності позивача та відносин з зазначеними у рішенні підприємствами. Позивач просив виключити ТОВ «Златоград» з переліку ризикових платників, скасувати рішення про відповідальність платника податку на додану вартість критеріям ризику платника податків № 63314 від 25.05.2020 та № 19355 від 04.02.2020.

У рішенні № 72178 від 16.06.2020 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 09.06.2020 № 2 у графі «Податкова інформація» зазначено: «Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «Златоград» (31921404), в процесі якого встановлено, що підприємство, маючи на балансі власні основні засоби, залучає до надання послуг спеціалізованої будівельної техніки підприємства, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «БУДМОНТАЖ ІНВЕСТ» (42300129), ТОВ «НОВОБУД СIТI» (42980307), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА АЛЬФАБУДПРОМ» (42517094), ТОВ «АКСЕНС» (43163558), ТОВ «СИВАШ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (42534455), ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПЧАСТИНА» (41628971), ПП «Агротен» (31610456), ТОВ «ТЕККА» (39275873), ТОВ «ЗАВОД КИЇВСПЕЦСТАЛЬ» (39377370). Крім того, підприємство придбає послуги (екскаватора DOOSAN 225), які придбано від контрагента-постачальника ТОВ «СТІНДЕР ПРОМС» (42959262), що здійснює ризикові операції (відсутні трудові ресурси, ЄСВ не подається).».

Після отримання зазначеного рішення позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 25.06.2020 № 122 «Про виключення підприємства із переліку ризикових платників податків та скасування рішення № 72178 від 16.06.2020».

У рішенні № 81141 від 07.07.2020 урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 26.06.2020 № 1 у графі «Податкова інформація» зазначено: «Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копій документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «Златоград» (31921404), в процесі якого встановлено, що в процесі якого встановлено, що підприємством здійснюється придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «БУДМОНТАЖ ІНВЕСТ» (42300129), ТОВ «НОВОБУД CITI» (42980307), TOB «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА АЛЬФАБУДПРОМ» (42517094), ТОВ «АКСЕНС» (43163558), ТОВ «СИВАШ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (42534455), ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПЧАСТИНА» (41628971), ПП «Агротен» (31610456), ТОВ «ТЕККА» (39275873), ТОВ «ЗАВОД КИЇВСПЕЦСТАЛЬ» (39377370), ТОВ «УКРТЕХІМПЕКС» (31606354)».

Верховний Суд зауважив, що навіть, якщо Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та у справі № 640/10988/20 зауважив, що при вирішенні спорів такої категорії (щодо оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та у справі № 640/10988/20 вказано, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд зауважив, що навіть, якщо Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 05.03.2020 у справі № 640/467/19.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд відмічає, що останні не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Так, відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень в якості підстав для визнання позивача таким, що відповідає п. 8 Критерії ризиковості платника податків, вказав, що

1) виявлено податкову інформацію, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування;

2) підприємство, маючи на балансі власні основні засоби, залучає до надання послуг спеціалізованої будівельної техніки підприємства, які здійснюють ризикову діяльність.

Однак, відповідачем в порушення додатку 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не зазначено яка саме господарська операція є ризиковою в поданій податковій накладній, чому вона ризикова, не вказано в якій податковій накладній зазначена ризикова операція.

При цьому, суд зауважує, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику на витребування документів, що стосуються, за висновком контролюючого органу, ризикових операцій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення не містять мотивації підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку, та про не доведення податковим органом документально обставин наявності у нього податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків, а відтак такі рішення підлягають скасуванню.

Таким чином, суд з метою повного відновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Златоград» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стосовно обставин зупинення реєстрації розрахунку коригування № 1 від 01.04.2020 до податкової накладної № 1 від 24.10.2018 суд відмічає, що відповідно до пунктів 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З системного аналізу викладених положень слідує, що умовою для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, які за результатами автоматизованого моніторингу були визнані такими, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій, є подання платником податків документів, перелік яких визначений у п.5 Порядку № 520. Отже, можливість надання платником податків письмових пояснень та копій документів на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, а також необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі прямо залежить від чіткого зазначення/розшифрування контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та рішенні про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку податкової інформації, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, як вбачається з Квитанції про зупинення розрахунку коригування позивача, розрахунок коригування ТОВ «Златоград» зупинено із причин відповідності платника податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, вимогам п.8 критеріїв ризиковості платника податку. Також вказана пропозиція щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Проте, жодних доказів на підтвердження наявності у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності Товариства під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних, суду не надано.

При цьому суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного Рішення, зокрема, після надання пояснень листом від 15.05.2020 № 85.

Як свідчать матеріали справи, позивачем були надані пояснення та копії документів, що складені під час здійснення господарських операцій з ТОВ «ДОСВІД 2002».

В свою чергу, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надав.

Таким чином, враховуючи необґрунтованість рішень про відповідність ТОВ «Златоград» п. 8 Критерії ризиковості платника податків, суд доходить висновку, що зупинення реєстрації розрахунку коригування є протиправним.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У постанові від 07.02.2020 у справі № 826/11086/18 (адміністративне провадження № К/9901/25973/19) Верховний Суд зазначив, що у разі відмови платнику податку на додану вартість в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних належним способом захисту порушеного права в судовому порядку є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та, як наслідок, зобов`язання відповідний контролюючий орган вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, розрахунок коригування № 1 від 01.04.2020 до податкової накладної № 1 від 24.10.2018 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його подачі на реєстрацію.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам суб`єктом владних повноважень не надано суду жодних беззаперечних доказів в обґрунтування обставин правомірності винесення ним оскаржуваного рішення.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 10510,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною третьою статті 134 КАС України встановлено для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн надано: договір № 101/20 від 20.07.2020, додаткову угоду № 1 від 20.07.2020, рахунки- фактури № 58 від 21.07.2020 на суму 5000,00 грн та № 60 від 27.07.2020 на суму - 5000,00 грн; платіжні доручення про сплату послуг на правничу допомогу № 4532 від 22.07.2020 та 4548 від 27.07.2020, акти наданих послуг № 52 від 22.07.2020 та № 53 від 27.07.2020, детальний розрахунок витрат на правничу допомогу.

У відзиві заперечень проти визначеної суми витрат на правову допомогу не наведено.

Проаналізувавши надані докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження фактично понесених позивачем витрат на правову допомогу (підготовка позову та отримання рішення суду по першій інстанції); заявлений розмір витрат співмірний з витраченими на ведення справи зусиллями.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Златоград» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати повністю рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 19355 від 04.02.2020.

3. Визнати протиправним та скасувати повністю рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 63314 від 25.05.2020.

4. Визнати протиправним та скасувати повністю рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 72178 від 16.06.2020.

5. Визнати протиправним та скасувати повністю рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 81141 від 07.07.2020.

6. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Златоград» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

7. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати коригування податкової накладної від 24.10.2018 року № 1 на загальну суму з ПДВ 11 666,67 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подачі на реєстрацію.

8. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Златоград» (адреса: 03055, м. Київ, вул. Борщагівська, 117, ідентифікаційний номер - 31921404) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 10510,00 грн. (десять тисяч п`ятсот десять гривень нуль копійок.).

9. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Златоград» (адреса: 03055, м. Київ, вул. Борщагівська, 117, ідентифікаційний номер - 31921404) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) судові витрати зі надання правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень нуль копійок.).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко