Рішення № 99221426, 26.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2021 року м. Київ № 640/4568/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до проДержавної фіскальної служби України стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018 у справі №826/6889/17 за період з 22.02.2020 до 21.01.2021 включно у розмірі 238 815,91грн.

Ухвалою суду від 26.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018 у справі №826/6889/17, яке набрало законної сили, його адміністративний позов до Державної фіскальної служби України задоволено повністю, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління-начальника відділу оперативного супроводження технічних систем контролю управління технічних систем контролю департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Державної фіскальної служби України з 29 квітня 2017 року та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.04.2017 по 05.10.2018 у сумі 234 390,69 грн.

Як зазначає позивач, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління-начальника відділу оперативного супроводження технічних систем контролю управління технічних систем контролю Департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Державної фіскальної служби України та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 11 511,15 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот одинадцять гривень 15 коп.) було допущено до негайного виконання.

Лише 22.01.2021 наказом Державної фіскальної служби України №43-о ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника управління-начальника відділу оперативного супроводження технічних систем контролю управління технічних систем контролю департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Державної фіскальної служби України з 29 квітня 2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2020 у справі №640/20043/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04655, м. Київ, Львівська площа, 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018 року у справі №826/6889/17 за період з 04.12.2018 року по 21.02.2020 року включно в розмірі 245 354, 56 грн. (двісті сорок п`ять тисяч триста п`ятдесят чотири, 56 копійок). Допущено до негайного виконання рішення суду в частині середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 15 282, 08 грн. (п`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят дві гривні, 08 копійок). Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2020 залишено без змін.

Позивач зазначає, що за період з 22.02.2020 до 21.01.2021 включно йому не було виплачено середній заробіток за час затримки виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018 у справі №826/6889/17.

06 травня 2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, оскільки позивач не здійснив власного волевиявлення продовжувати фактичну службу на відповідній посаді. Крім того, позивачем не надано доказів, які б свідчили про умисну відмову роботодавця виконувати рішення суду про поновлення на роботі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

ОСОБА_1 проходив державну службу на посаді заступника начальника управління-начальника відділу оперативного супроводження технічних систем контролю управління технічних систем контролю департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Державної фіскальної служби України.

Наказом № 985-о від 28.04.2017 «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідно до статей 44, 49-2 КЗпП України, частини 4 статті 87 Закону України «Про державну службу», наказу ДФС України від 27.09.2016 №800 «Про внесення змін до наказу ДФС від 30.12.2015 №1022» позивача звільнено з 28.04.2017 із займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку зі зміною організаційної структури та скороченням штатної чисельності департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Державної фіскальної служби України із виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати та грошової компенсації за невикористані дні додаткової і щорічної відпустки.

Позивач, вважаючи, що його звільнили без законної підстави, з порушенням вимог законодавства про працю та законодавства про державну службу, звернувся з позовом до адміністративного суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018 у справі №826/6889/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) від 28.04.2017 №985-о «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади заступника начальника управління - начальника відділу оперативного супроводження технічних систем контролю управління технічних систем контролю департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Державної фіскальної служби України; поновлено ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на посаді заступника начальника управління-начальника відділу оперативного супроводження технічних систем контролю управління технічних систем контролю департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Державної фіскальної служби України з 29 квітня 2017 року; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.04.2017 по 05.10.2018 у сумі 234 390,69 грн. (двісті тридцять чотири тисячі триста дев`яносто гривень 69 коп.).

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління-начальника відділу оперативного супроводження технічних систем контролю управління технічних систем контролю Департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Державної фіскальної служби України та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 11 511,15 грн (одинадцять тисяч п`ятсот одинадцять гривень 15 коп.) допущено до негайного виконання та встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Державної фіскальної служби України подати у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіту про виконання рішення суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 року змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2018 року, виклавши абзац четвертий резолютивної частини у такій редакції:

«Стягнути з Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 квітня 2017 року по 03 грудня 2018 року у розмірі 262 750 грн (двісті шістдесят дві тисячі сімсот п`ятдесят) 64 коп.». У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2020 у справі №640/20043/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04655, м. Київ, Львівська площа, 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018 року у справі №826/6889/17 за період з 04.12.2018 року по 21.02.2020 року включно в розмірі 245 354, 56 грн. (двісті сорок п`ять тисяч триста п`ятдесят чотири, 56 копійок). Допущено до негайного виконання рішення суду в частині середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 15 282, 08 грн. (п`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят дві гривні, 08 копійок).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2020 залишено без змін.

Наказом Державної фіскальної служби України від 22.01.2021 №43-о ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника управління-начальника відділу оперативного супроводження технічних систем контролю управління технічних систем контролю департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Державної фіскальної служби України з 29 квітня 2017 року.

Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, судове рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягає негайному виконанню.

Таким чином, доводи відповідача про несвоєчасне виконання судового рішення від 03.12.2018 на підставі того, що позивачем не було підтверджено волевиявлення продовжувати фактичну службу на відповідній посаді не можуть бути прийнятті судом при ухваленні судового рішення про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Так, згідно зі статтею 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, період затримки відповідачем виконання судового рішення про поновлення позивача на посаді заступника начальника управління-начальника відділу оперативного супроводження технічних систем контролю управління технічних систем контролю департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Державної фіскальної служби України є період з 22.02.2020 по 21.01.2021, та складає 228 робочих днів.

Таким чином, середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення позивача на посаді складає 124 978,20грн. (548,15грн. (середньоденна заробітна плата згідно довідки ДФС України від 09.06.2017 №372) х 228 робочих днів (кількість робочих днів за час затримки виконання судового рішення)).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017. № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2020 р. № 16) з 01.01.2020 посадовий оклад за посадою позивача, підвищено з 7100,00 грн. до 14400,00 грн.

Таким чином коефіцієнт підвищення посадового окладу з 01.01.2020 дорівнює 14400,00 грн./ 7 100,00 грн. = 2,0281.

Середній заробіток позивача з 22.02.2020 до 12.12.2020 (за період, в якому застосовується коефіцієнт коригування), складає 224 564,01 грн. (202 робочі дні * 548,15грн * 2,0281).

Середній заробіток позивача 12.12.2020 по 21.01.2021 включно (період, в якому коефіцієнт коригування не застосовується) складає 14 251,90 грн. (26 робочих днів * 548,15 грн).

Загальний розмір середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення позивача на роботі з 22.02.2020 по 21.01.2021 включно складає 238 815,91грн. (224 564,01 грн. + 14 251,90 грн.)

При цьому суд зазначає, що згідно з підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1213 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100» пункт 10 Порядку №100 виключено, з огляду на що, з 09.12.2020 коефіцієнт коригування передбачений цим пунктом не застосовується.

Однак, враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин пункт 10 Порядку №100 при розрахунку середньоденного заробітку підлягав застосуванню та, відповідно, був застосований, в той час як Порядок №100 не містить норм, які передбачають зменшення вже застосованого коефіцієнту, суд вважає, що застосований коефіцієнт підвищення посадового окладу у розмірі 2,0281 має бути застосовано у період з 22.02.2020 по 12.12.2020.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі №640/1559/20.

На підставі вищевикладеного адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у справі не надав суду жодних доказів, які б спростували доводи викладені позивачем у позовній заяві.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2388,16грн. з бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (м. Київ, Львівська площа, 8, 04655, код ЄДРПОУ 39292197) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018 у справі №826/6889/17 за період з 22.02.2020 по 21.01.2021 включно у розмірі 238 815,91грн. (двісті тридцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять гривень, 91 копійка).

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2388,16грн. з бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (м. Київ, Львівська площа, 8, 04655, код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін