Рішення № 99221240, 26.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2021 року м. Київ № 640/15148/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )доГоловного управління Державної казначейської служби України в місті Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А)про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить суд:

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві негайно провести необхідні дії з виконання заочного рішення іменем України Деснянського районного суду міста Києва №754/12121/17 від 23 жовтня 2018 року шляхом стягнення коштів бюджетної програми на виконання судових рішень згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на користь громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у наступних розмірах: 154 816,65 грн. - невиплаченої заробітної плати, 68 358,51 грн. - середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, 254 085,86 грн. - компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати;

- зобов`язати начальника Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві подати до суду протягом місяця з дня набрання постанови у цій справі законної сили звіт про виконання судового рішення у цій справі.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначила, що з боку відповідача та органу державної виконавчої служби має місце протиправна бездіяльність з метою недопущення виконання рішень судів проти державних підприємств. Як повідомила позивач, орган державної виконавчої служби ігнорує свій прямий обов`язок з передачі необхідних документів до відповідача після спливу 6 місяців з дня відкриття провадження проти державного підприємства, чим фактично надає можливість відповідачеві стверджували, що за відсутності необхідних документів не не зобов`язаний сплачувати відповідні кошти.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 та визначає механізм виконання судових рішень, боржником за яким є державний орган. При цьому, боржник за рішенням суду - ВАТ «Науково-дослідне медичне об`єднання «Діалір» не включений до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних, оскільки не має статусу одержувача чи розпорядника бюджетних коштів, а також не перебуває на розрахунково-касовому обслуговуванні в органах Казначейства.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій стверджував, що відповідач зобов`язаний виплатити кошти позивачеві за бюджетною програмою, оскільки позивач не відповідає за бездіяльність державних виконавців. При цьому, підставою для безспірного списання коштів може бути і заява стягувача, що позивачем виконано в межах спірних правовідносин.

З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

23 жовтня 2018 року Деснянський районний суд міста Києва ухвалив заочне рішення у справі №754/12121/17, яким вирішив стягнути з ВАТ «Науково-дослідне медичне об`єднання «Діалір» на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі: 154 816.65 гри., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні: 68 358,51 грн. та компенсація втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням строку його виплати: 254 085,86 грн.

11 січня 2019 року Деснянським районним судом міста Києва видано ОСОБА_2 виконавчий лист №754/12121/17.

05 лютого 2019 року ОСОБА_2 подав до Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про примусове виконання рішення суду.

За результатами розгляду вказаної заяви, 28 лютого 2019 року державним виконавцем Деснянського РВ ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №58496844.

Постановою від 02 квітня 2019 року виконавче провадження №58496844 передано до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

06 серпня 2019 року Деснянський районний суд міста Києва видав ухвалу в справі №754/12121/17 про заміну сторони виконавчого провадження з ОСОБА_2 на позивача, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 та у зв`язку з визнанням позивача єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 .

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 04 вересня 2019 року представник позивача звернувся до керівника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві із клопотанням про застосування до виконавчого провадження №58496844 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

На підставі постанови від 12 січня 2020 року державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) прийнято виконавче провадження №58496844.

В подальшому, 11 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві із заявою щодо здійснення безспірного списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, або безпосередньо з Державного бюджету України на користь стягувача заборгованості із заробітної плати у розмірі 154 816,65 грн. середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 68 358,51 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 254 085,86 грн згідно виконавчого листа №754/12121/17 від 11 січня 2019 року.

Бездіяльність відповідача щодо нездійснення такого списання зумовила звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною першою статті 2 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI передбачено, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, передбачено, що Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів (п. 1). Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 9).

Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (пп. 3 п. 4).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що визначальним при виконанні рішення суду органом державної казначейської служби є визначення статусу боржника за таким рішенням.

Так, 15 грудня 2006 року Кабінет Міністрів України, видав розпорядження №621-р від 15 грудня 2006 року, згідно якого передав Міністерству охорони здоров`я України повноваження по управлінню пакетом акцій ВАТ «Науково-дослідне об`єднання «Діалір», що належать державі Україна у розмірі 95,57 % статутного фонду боржника.

25 січня 2017 року Вищий господарський суд України в постанові у справі №23/448-6 підтвердив, що Держава Україна в особі Фонду державного майна України, володіє пакетом акцій ВАТ «Науково-дослідне об`єднання «Діалір» у розмірі 95,57% статутного фонду.

Тобто, боржник за судовим рішенням є юридичною особою, 95,57% акцій якої належать Державі Україна в особі Фонду державного майна України.

Суд звертає увагу, що відповідач у відзиві на адміністративний позов зазначив, що виконавчий документ не підлягає виконанню у спосіб, визначений Порядком №845 з підстав того, що у боржника (ВАТ «Науково-дослідне об`єднання «Діалір») відсутні відкриті рахунки в органах Казначейства.

Так, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок № 845).

Відповідно до пункту 2 Порядку №845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Як визначено пунктом 6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Пунктом 8 Положення №845, органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку: приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер, здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів, повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Відповідно до абзаців 1, 2, 4 пункту 28 Порядку № 845 орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.

У повідомленні зазначаються строк подання боржником або бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника, інформації, пов`язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п`яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника.

Абзацом першим пункту 29 Порядку № 845 передбачено, що у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

За положеннями зазначеного Порядку № 845 безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України (п. 31 Порядку № 845).

Крім того, суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 4 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів, а також підпунктів 4, 5, 7 Порядку № 845, відповідно до яких під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів; застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України; вживати інших заходів до виконання виконавчих документів. Таким чином, відповідач повинен вживати всіх заходів по виконанню рішення суду, встановлених Порядком № 845.

Натомість, у матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про вжиття відповідачем комплексу заходів, передбачених Порядком № 845, спрямованих на виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року в справі №754/12121/17 про стягнення з ВАТ «Науково-дослідне об`єднання «Діалір» заборгованості із заробітної плати у розмірі 154 816,65 грн. середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 68 358,51 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 254 085,86 грн

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не було надано жодної інформації та належних доказів щодо вжиття ним заходів з виконання виконавчого листа від 11 січня 2019 року у справі №754/12121/17.

Оскільки, виходячи з письмових пояснень, наданих відповідачем, ВАТ «Науково-дослідне об`єднання «Діалір» не має відкритих рахунків в управлінні Казначейства і орган Казначейства в цей момент не має можливості здійснити безспірне списання коштів з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, то, виходячи із вимог Порядку №845 такий орган Казначейства зобов`язаний надіслати боржнику вимогу із зобов`язанням здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань, а також направити запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач не навів обґрунтованих причин не виконання рішення суду щодо списання коштів з боржника. Зокрема, не відправляв відповідних запитів боржнику, не з`ясував чи вживалися боржником заходи направленні на виконання рішення суду, чи є наявні перешкоди або підстави для звернення до суду, який видав виконавчий лист з клопотаннями щодо відстрочення виконання рішення суду на час необхідний для усунення вказаних причин, та/або для заміни способу чи порядку виконання рішення суду, в тому числі з урахуванням того, що боржник перебуває в стані припинення.

Жодних із зазначених дій, відповідачем, в порушення вимог Порядку не було здійснено, чим порушено принцип верховенства права.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява №28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до остаточного рішення суду.

З матеріалів у справі, зокрема із відзиву на позовну заяву не вбачається, що існували будь-які «вагомі та непереборні обставини», які могли б служити обґрунтованим поясненням того, чому відповідач не вжив всіх передбачених законодавством заходів з метою виконання судового рішення, на виконання якого видано виконавчий лист №754/12121/17 від 11 січня 2019 року Деснянським районним судом міста Києва.

При цьому, матеріали справи не містять доказів надання відповіді на заяву позивача від 11 лютого 2020 року, відтак відповідач, без вчинення жодних дій, направлених на вжиття заходів по виконанню рішення суду, фактично створив для позивача необхідність повторного звернення до суду з метою захисту свого порушеного права.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на спростовування доводів позивача.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що виконавчий лист у справі №754/12121/17 в частині стягнення на користь позивача заборгованості не виконаний протягом тривалого часу, що порушує гарантоване Конституцією України право, суд вбачає наявними підстави для зобов`язання Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві протягом місяця з дня набрання даної постанови законної сили подати звіт про виконання судового рішення.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійсненні ним судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві провести необхідні дії з виконання заочного рішення іменем України Деснянського районного суду міста Києва №754/12121/17 від 23 жовтня 2018 року шляхом стягнення коштів бюджетної програми на виконання судових рішень згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на користь громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у наступних розмірах: 154 816,65 грн. - невиплаченої заробітної плати, 68 358,51 грн. - середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, 254 085,86 грн. - компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві подати до суду протягом місяця з дня набрання постанови у цій справі законної сили звіт про виконання судового рішення у цій справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 37993783).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук