Ухвала суду № 99221028, 26.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

26 серпня 2021 року м. Київ № 640/22970/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В. розглянувши у порядку письмового провадження заяву відповідача про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Служби зовнішньої розвідки України

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Служби зовнішньої розвідки України, в якому позивач, з урахуванням заяви про зміну предмету та підстав позову, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки Голови Служби зовнішньої розвідки України від 30 серпня 2019 року № 936-ос щодо звільнення з військової служби за пп. "а" п. 2 ч. 5 статті 26 (у зв`язку із закінченням строку контракту) в запас Служби зовнішньої розвідки з правом носіння військової форми одягу генерал-майора ОСОБА_1 (Б-002956) та виключення його зі списків особового складу з 03 вересня 2019 року;

- поновити позивача на військовій службі за контрактом від 31 липня 2018 року в Службі зовнішньої розвідки України та відновити його у списках особового складу з дня незаконного звільнення - з 03 вересня 2019 року;?

- поновити позивача на посаді першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України з 13 квітня 2019 року;

- стягнути зі Служби зовнішньої розвідки Україна на користь позивача грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу за період з 03 вересня 2019 року по день його поновлення на військовій службі.

Ухвалою суду від 26 листопада 2019 року було відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17 грудня 2019 року на підставі ухвали суду провадження у даній справі було зупинене до прийняття рішення Верховним Судом у справі № 9901/277/19.

Ухвалою суду від 13 травня 2021 року провадження у справі поновлене та вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на військовій службі та посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ тимчасово виконуючого обов`язки Голови Служби зовнішньої розвідки України від 30 серпня 2019 року № 936-ос щодо звільнення з військової служби за підпунктом "а" пункту 2 частини 5 статті 26 (у зв`язку із закінченням строку контракту) в запас Служби зовнішньої розвідки з правом носіння військової форми одягу генерал-майора ОСОБА_1 (Б-002956) та виключення його зі списків особового складу з 03 вересня 2019 року.

Поновлено ОСОБА_1 на військовій службі за контрактом від 31 липня 2018 року в Службі зовнішньої розвідки України та відновити його у списках особового складу з 03 вересня 2019 року.

Поновлено ОСОБА_1 у штаті Служби зовнішньої розвідки України на посаді першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України з 13 квітня 2019 року.

Стягнено зі Служби зовнішньої розвідки Україна на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 1 064 211 (один мільйон шістдесят чотири тисячі двісті одинадцять) гривень 24 копійки.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на військовій службі у штаті Служби зовнішньої розвідки України на посаді першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України та присудження йому виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, а саме 45 697 (сорок п`ять тисяч шістсот дев`яносто сім) гривень 50 копійок.

18 серпня 2021 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшла заява про роз`яснення судового рішення, а саме: відповідач просить роз`яснити рішення в частині механізму поновлення ОСОБА_1 в штаті СЗРУ на посаді першого заступника голови СЗРУ з 13 квітня 2019 року.

В обґрунтування клопотання зазначено, що рішення суду є таким, що його виконання створить передумови для порушення СЗРУ вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає роз`ясненню. Зазначено, що Указ Президента України від 12 квітня 2019 року № 143/2019 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України» (визнаний протиправним рішенням Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 9901/277/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Президента України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служби зовнішньої розвідки України) не скасовано.

Також, відповідачем наголошено, що організаційна структура Служби зовнішньої розвідки України також визначається Президентом України (стаття 5 Закону).

Так, на виконання зазначених норм Закону Указом Президента України від 03.03.2006 № 184-7т/2006 затверджено організаційну структуру Служби зовнішньої розвідки України та установлено, що Голова Служби зовнішньої розвідки України має п`ятьох заступників, у тому числі одного першого.

Загальне керівництво розвідувальними органами здійснює Президент України (стаття 11 Закону України «Про розвідку»).

Безпосереднє керівництво розвідувальними органами здійснюють їх керівники, які призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України.

Керівник розвідувального органу відповідно до визначеної Президентом України організаційної структури затверджує організаційно-штатну структуру та штат розвідувального органу, а також призначає на посади та звільняє з посад співробітників відповідного розвідувального органу, крім посад заступників керівника розвідувального органу, призначення на які здійснюється Президентом України».

Відповідач, також, зазначає, що зобов`язання СЗРУ щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Голови СЗРУ, яка відсутня в штаті СЗРУ, на сьогодні видається сумнівним (протиправним), оскільки правомірність призначення його на зазначену посаду Указом Президента України від 31 липня 2018 року № 225/2018 є предметом дослідження у кримінальному провадженні, відомості про яке 28.05.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000000753, та є обставиною, яка підлягає доказуванню відповідно до статті 91 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року призначено розгляд заяви про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі у судовому засіданні на 26 серпня 2021 року.

У судове засідання 26 серпня 2021 року представники сторін не з`явилися, суд перейшов до подальшого розгляду заяви про роз`яснення судового рішення у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву, Окружний адміністративний суд міста Києва, звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту заяви про роз`яснення рішення в адміністративній справі відповідач просить роз`яснити рішення саме в частині механізму поновлення ОСОБА_1 в штаті СЗРУ на посаді першого заступника голови СЗРУ з 13 квітня 2019 року.

Розглядаючи заяву позивача, суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд наголошує, в рішенні Окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

В мотивувальній частині рішення судом чітко та змістовно мотивовано підстави такого рішення, зазначено обґрунтування позовних вимог.

При цьому, резолютивна частина рішення є також цілком зрозумілою та, на переконання суду, не потребує роз`яснення, оскільки в четвертому абзаці резолютивної частини рішення чітко викладено вимогу зобов`язального характеру та зазначено яким саме чином відповідачеві необхідно поновити позивача на посаді, а саме - поновити позивача на посаді першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України з 13 квітня 2019 року.

Доводи відповідача про те, що Указ Президента України від 12 квітня 2019 року № 143/2019 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України» (визнаний протиправним рішенням Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 9901/277/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Президента України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служби зовнішньої розвідки України) не скасовано спростовується матеріалами справи.

Зокрема, рішенням Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 9901/277/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Президента України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 12.04.2019 року № 143/2019 року, поновлення на посаді, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Указ Президента України від 12.04.2019 року № 143/2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішення Верховного Суду від 13 січня 2021 року № 9901/277/19 набрало законної сили 17 березня 2021 року.

Таким чином, доводи відповідача в цій частині відхиляться судом з огляду на їх необґрунтованість.

При цьому, доводи відповідача, наведені в заяві про роз`яснення рішення суду відносно того, що зобов`язання СЗРУ щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Голови СЗРУ, яка відсутня в штаті СЗРУ не відповідають дійсності, оскільки як вбачається із самої заяви про роз`яснення судового рішення, така посада існує на даний момент.

Суд звертає увагу, що фактично, доводи відповідача, викладені в заяві про роз`яснення судового рішення свідчать про незгоду відповідача з рішенням суду, проте, не є підставою для його роз`яснення.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз`яснення судового рішення, у задоволенні заяви Служби зовнішньої розвідки України про роз`яснення судового рішення необхідно відмовити, оскільки рішення в адміністративній справі №640/22970/19 є цілком зрозумілим та не потребує додаткових роз`яснень.

Керуючись статтею 254, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Служби зовнішньої розвідки України про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року у справі № 640/22970/19.

У відповідності до вимог статтей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, встановлених ст. 294 цього Кодексу. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Аверкова