Рішення № 99220427, 25.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2021 року м. Київ № 640/18611/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»

до Центрального Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків

третя особа: відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі також - третя особа), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо повернення надміру сплачених коштів, викладену у формі листа від 04.02.2020 № 4938/10-28-10-45-0-13;

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби вчинити певні дії, а саме зобов`язати зарахувати надміру сплачені кошти у розмірі 10 500 000,00 грн з бюджетного рахунку НОМЕР_1 на рахунок КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» НОМЕР_2 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Позовні вимоги вмотивовані протиправною бездіяльністю відповідача, яка порушує права позивача на повернення надміру сплачених сум грошового зобов`язання. Зазначено, що внаслідок сплати позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень, червень, липень 2019 року за рахунок подання КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» уточнюючих розрахунків задекларованого податкового зобов`язання відповідно до наданого у червні 2019 року уточнюючого розрахунку з ПДВ за травень 2019 року, в липні 2019 року - уточнюючих розрахунків з ПДВ за травень-червень 2019 року, в системі електронного адміністрування ПДВ за інтегрованою карткою платника ПДВ (бюджетний рахунок 31115029026011, код платежу 14010100) станом на 27.11.2019 року обліковувалася надміру сплачена позивачем сума 11 393 529, 31 грн. (станом на 07.08.2020 року переплати складає 11 384 479, 31 грн.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2020 року позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" залишено без руху, в якій встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 31.03.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши про відсутність підстав для перерахування переплати з бюджетного рахунку на поточний рахунок в установі банку. Відповідач вважає, що ключовим для виконання даної процедури являється подання заяви в електронному вигляді, проте позивач це не виконав і процедура повернення надміру сплачених коштів неможлива без даної заяви.

Третьою особою 12.10.2019 року через канцелярію суду подано пояснення по даній справі, які долучено до матеріалів справи. Зокрема, третьою особою вказано, що відповідно до ІТС «Податковий борг» інтегровані картки платника податку на додану вартість за 2019 рік відсутні.

Через канцелярію суду 16.03.2021 та 20.05.2021 року позивачем подано клопотання про пришвидшення розгляду справи.

Щодо питання процесуального правонаступництва, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 утворено Державну податкову службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також встановлено, що Державна податкова служба України є правонаступником майна, прав та обов`язків Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено територіальні органи Державної податкової служби, в тому числі Офіс великих платників податків ДПС. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 визначено, що територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

30.07.2019 року відбулась державна реєстрація юридичної особи - Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471), яка є правонаступником Офісу великих платників податків ДФС, як орган виконавчої влади.

Згідно з наказом Офісу великих платників податків ДПС від 29.08.2019 року №9 «Про початок діяльності Офісу великих платників податків ДПС» розпочато виконання Офісом великих платників податків ДПС повноважень Офісу великих платників податків ДФС.

Таким чином, починаючи з 29.08.2019 року Офіс великих платників податків ДПС почав діяльність, як орган виконавчої влади та є правонаступником Офісу великих платників податків ДФС.

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби згідно визначеного Кабінетом Міністрів переліку, до якого входить і Офіс ВПП ДПС.

На підставі наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року №529 на базі ліквідованого Офісу ВПП ДПС та його територіальних управлінь утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби нові управління по роботі з великими платниками податків.

Відповідно до пункту 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

Відповідно до пункту 1 Положення про Центральне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року №643, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС у взаємовідносинах з великими та іншими платниками, які перебувають на обліку в цьому управлінні, і здійснює їх податкове супроводження, є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471) у відповідних сферах діяльності.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.09.2020 року здійснено державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи Центральне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44082145, адреса: 04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, будинок 11Г), про що міститься відповідний запис №1000741030008085321).

Натомість, відповідно до інформації в Єдиному державному реєстрі Офіс ВПП ДПС (код ЄДРПОУ 43141471) з 22.10.2020 року перебуває в стані припинення, про що свідчить запис №1000741100013086628.

Так, відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 року №755 з 01.01.2021 року розпочато здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року №529 повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893.

Таким чином, з 01.01.2021 року розпочато виконання Центральним Міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків функцій і повноважень Офісу ВПП ДПС, що припиняється, з реалізації державної податкової політики.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до сформованої Верховним Судом практики, зокрема: постанова від 10.09.2020 року у справі № 420/5772/18, від 06.10.2020 року у справі № 804/958/17, від 10.10.2020 року у справі №804/958/17, від 03.12.2020 року у справі № 805/2173/16-а, від 30.12.2020 року по справі 805/4361/17-а, у випадку, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про заміну відповідача - Офіс великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471) на правонаступника - Центральне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44082145, адреса: 04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, будинок 11Г).

Крім того, відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять в разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого орган виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якою приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

На виконання Указу Президента України від 08.11.2019 року №837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінетом Міністрів України 30.09.2020 року прийнято постанову №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», відповідно до якої територіальні органи ДПС перестануть існувати як юридичні особи публічного права.

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», з урахуванням вимог Закону України від 30.09.2020 року №3166-VІ «Про центральні органи виконавчої влади» (зі змінами), Положенням про Державну податкову служб) України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.3019 року №227 (зі змінами), наказу ДПС України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів ДПС», ДПС України наказом від 12.11.2020 року №643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у м. Києві.

Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.

Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються визначено Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у місті Києві, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року №643 Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленою підрозділу ДПС України, та є правонаступником прав та обов`язків ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2020 року №755 «Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.

Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).

Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України проведено державну реєстрацію відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Таким чином, на теперішній час функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києві, перейшли до його правонаступника - відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДПОУ ВП:44116011).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку замінити третю особу на правонаступника, а саме Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" на бюджетний рахунок по податку на додану вартість на підставі платіжних доручень від 26.06.2019 року №11691, від 29.07.2019 року №12645, від 28.08.2019 року №13308 до державного бюджету України сплачено попередньо визначене податкове зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 41 600 570, 00 грн.

Як встановлено матеріалами справи та не спростовується відповідачем в інтегрованій картці платника ПДВ позивача станом на 29.11.2019 року обліковується переплата у сумі 11 393 529,31 грн.

Позивач неодноразово 10.09.2019 року, 12.11.2019 року та 04.02.2020 року звертався до відповідача із заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, проте отримував відповіді різного змісту.

Відповідачем листом від 19.09.2019 року №919/10/26-15-04-0118 надано відповідь на лист позивача від 10.09.2019 року, згідно з якою, підтверджено, що станом на 19.09.2019 року обліковується переплата з податку на додану вартість в сумі 113 97762, 55 грн. повідомлено, що відсутні підстави для повернення позивачу переплати ПДВ у розмірі 10 00000, 0 грн. з бюджетного рахунку на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ. Крім того, переплата, яка виникла у 2019 році внаслідок зменшення суми ПДВ, яка сплачувалась до державного бюджету, потребує проведення контрольно-перевірочних заходів.

Крім того, відповідачем на заяву позивача вх. від 12.11.2019 року №9266529283 щодо повернення переплати з податку на додану вартість на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ листом від 13.11.2019 року №4498/10/26-15-04-01-18 повідомлено, зокрема, що станом на 13.11.2019 року триває судове оскарження податкового повідомлення рішення (форма Ш» від 26.12.2018 року №0975461213 на суму 6 077, 17 грн. (судова справа №7960/19).

Згідно листа відповідача від 17.01.2020 року №2390/10/28-10-45-04-13, позивачу повідомлено, що у зв`язку з технічними причинами ДПС України автоматична передача ІКП відсутня та станом на 17.01.2020 року Офісом ВПП не отримана від ГУ ДПС у м. Києві. У зв`язку з чим неможливо встановити факт наявної надмірної сплати по ПДВ для здійснення повернення/перерахунку коштів.

Також, відповідач листом від 04.02.2020 року №4938/10/28-10-45-04-13 у відповідь на заяву позивача про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені від 30.01.2020 року №9009892046 повідомлено, зокрема, що неможливо підтвердити факт надміру сплачених грошових зобов`язань, що відповідають вимогам Порядку для поверненню/перерахуванню.

Не погоджуючись із бездіяльністю та відповідями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом,

Вважаючи таку бездіяльність щодо не повернення сплачених коштів протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, пояснення третьої особи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) (тут і далі також - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з вимогами підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, платник податків має право на альтернативний вибір щодо заліку чи повернення надміру сплачених сум податків.

Відповідно до статті 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2 статті 43 ПК України).

Пунктами 43.3 та 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Положеннями пунктів 43.4, 43.5 статті ПК України встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про повернення переплати з податку на додану вартість за рахунок подання уточнюючих розрахунків на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

З відзиву відповідача висновується, що позивачу відмовлено у поверненні суми помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, посилаючись на те, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Тобто, для повернення коштів на електронний кабінет позивача повинна бути подана електронна заява платника податків, відповідно до даного положення.

Суд вважає такі висновки контролюючого органу помилковими, з огляду на наступне.

Наявність в інтегрованій картці позивача переплати з податку на додану вартість в сумі 11 393 529,31 грн. станом на 29.11.2019 року відповідачем у відзиві не заперечується та підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податку.

Також, листом Головного управління ДПС у м. Києві від 19.09.2019 року №919/10/26-15-04-0118 підтверджено, що згідно інформаційних ресурсів ДПС України, в інтегрованій картці платника податку Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» станом на 19.09.2019 року обліковується переплата з податку на додану вартість в сумі 113 977 62,55 грн. Зазначена переплата виникла та обліковується в ІКП в наступному хронологічному порядку за рахунок: надходжень до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (5 948 506,55 грн.) в погашення нарахованої платником суми податку до сплати; подання 30.07.2019 року уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за №9166859325, відповідно до якого зменшено суму ПДВ, яка сплачувалась до державного бюджету, та збільшено в ІКП суму переплати (1 464,00 грн.); надходжень до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (544 77 92,00 грн.) в погашення нарахованої платником суми податку до сплати.

Як висновується з матеріалів справи, відповідачем листом від 04.02.2020 року №4938/10-28-10-45-0-13 повідомлено позивача, про неможливість підтвердження факту надміру сплачених грошових зобов`язань у зв`язку з тим, що уточнюючі розрахунки з ПДВ у 2019 році, які були подані за попереднім місцем обліку мають ознаку «не пройдено камеральну перевірку», тобто, їх данні не підтверджено.

Крім того, згідно листа Офісу великих платників податків ДПС, позивачу повідомлено, що на запит до ГУ ДПС у м. Києві з метою отримання результатів камеральних перевірок уточнюючих розрахунків, станом на 10.04.2020 року №14812/10/28-10-45-04-13 ІКП та інформація по перевірках до Офісу ВПП не надходила.

Суд зазначає, що згідно зі статтями 75, 76 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податку на додану вартість. Проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення, при цьому, згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки, не обов`язкова. Вказані норми податкового законодавства дають підстави для висновку про бездіяльність відповідача, який є структурним підрозділом одно й того ж центрального органу виконавчої влади (Державної податкової служби України), який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та грубе порушення покладених на такий державний орган функцій.

Посилання відповідача на застосування в даному випадку пункту 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України, а не загальних правил, визначених пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки помилкову сплату Позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2020 року здійснено з поточного рахунку платника та переплата з ПДВ обліковувалася не на електронному рахунку, а в інтегрованій картці платника податків.

Пунктом 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України встановлено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (еПопРах).

Посилання Відповідача на застосування в даному випадку пункту 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України, а не загальних правил, визначених пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки помилкову сплату Позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість здійснено з поточного рахунку платника та переплата з ПДВ обліковувалася не на електронному рахунку, а в інтегрованій картці платника податків.

Пунктом 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України встановлено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (еПопРах).

Згідно із пунктом 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569 якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Реєстрі, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.

З нормами статті 43 ПК України узгоджуються положення Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної Казначейської служби її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 року № 60.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 60 передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДФС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №60 (в редакції, чинній на момент звернення Позивача із заявою про повернення коштів) у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

на поточний рахунок платника податку в установі банку;

на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету;

у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Отже, законодавством визначено порядок повернення помилково сплачених коштів на поточний рахунок платника податків, а висновки відповідача про можливість повернення переплати з податку на додану вартість позивачу виключно на електронний рахунок платника є помилковими, оскільки в даному випадку, норми пункту 200-1.5 статті 200 Податкового кодексу України не застосовуються, про що зазначено вище.

Реалізуючи своє право в порядку, передбаченому статтею 43 ПК України, в черговий раз, 30.01.2020 року позивачем подано до Офісу великих платників податків ДПС заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань та пені №9009892046.

Проте, як зазначалось, відповідачем листом від 04.02.2020 року №4938/10/28-10-45-04-13 відмовлено позивачу в такому повернені.

Суд акцентує увагу, що жодних доказів на підтвердження існування податкового боргу у позивача, а також час виникнення такого податкового боргу, відповідачем не доведено. При цьому, із заявою про повернення надміру сплачених сум податку позивач звернувся до контролюючого органу в межах строку визначених пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, що також не заперечується відповідачем.

Також, відповідачем у листі від 19.09.2019 року №919/10/26-15-04-0118 підтверджується той факт, що за позивачем станом на 19.09.2019 року обліковується переплата з податку на додану вартість в сумі 11 397 762,55 грн.

При цьому, суд зауважує, що факт наявності надміру сплаченого грошового зобов`язання підтверджується даними з ІКП позивача та не заперечується у відзиві відповідачем. На дату подання заяв у позивача був відсутній податковий борг, що також не заперечується відповідачем.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено своє право на повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість та дотримано передбачений ПК України порядок і строк звернення до податкового органу із відповідною заявою. Разом із тим, відповідачем не було вжито дій щодо підготовки та подання до органу казначейської служби висновку щодо поверненню позивачу спірних сум надміру сплаченого грошового зобов`язання.

Оскільки, наявність відповідної ситуації спровокована саме державними органами, а отже і відповідальність за таку помилку та її наслідки має нести саме держава.

З цього приводу в рішенні Європейського суду з прав людини, у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) встановлено наступне:

« 70. Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». <...> Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

71. <...> Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).»

Тобто, за допущену ситуацію з неправильним обліком переплати, відповідальність покладається саме на державу.

Така позиція підтверджується судовою практикою Верховного Суду, висновки якого щодо застосування норм права, відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАСУ враховуються судами при вирішенні справ. Так, Верховний Суд у постанові від 19 березня 2019 року у справі № 808/661/16 підтвердив, що фактичний статус надміру сплачених грошових зобов`язань визначається на підставі первинних документів, відсутність даних про такі суми у внутрішньому обліку податкових органів такого статусу не змінює.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи контролюючого органу щодо відмови у повернення надмірно сплачених грошових коштів є безпідставними, як такі, що суперечать положенням статті 43 Податкового кодексу України.

При цьому, відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див. mutatis mutandis рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо не подання до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві висновку про повернення надміру сплачених Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» коштів у розмірі 10 500 000,00 грн та зобов`язання Центральне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків подати до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві висновок про повернення надміру сплаченого Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» у розмірі 10 500 000,00 грн з бюджетного рахунку НОМЕР_1 на рахунок КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» НОМЕР_2 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 6, 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо не подання до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві висновку про повернення надміру сплачених Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» коштів у розмірі 10 500 000,00 грн.

3. Зобов`язати Центральне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків подати до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві висновок про повернення надміру сплаченого Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» у розмірі 10 500 000,00 грн. з бюджетного рахунку НОМЕР_1 на рахунок КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» НОМЕР_2 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 40538421, адреса: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5);

Відповідач: Центральне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44082145, адреса: 04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, будинок 11Г);

Третя особа: відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Повне рішення складено 25.08.2021 року.

Суддя Л.О. Маруліна