Ухвала суду № 99219977, 26.08.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зміну чи встановлення способу і порядку

виконання судового рішення

26 серпня 2021 р. м. Чернівці Справа №824/809/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява, в якій заявник ОСОБА_1 просить: змінити спосіб виконання пункту четвертого судового рішення від 20 листопада 2018 року у даній справі шляхом зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплатити ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 704,80 грн на відшкодування судових витрат (судового збору), понесених при розгляді справи № 824/809/18-а.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року задоволено позовні вимоги позивача та (окрім іншого) стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір в сумі 704,80 грн.

Зауважив, що з метою виконання рішення суду у зазначеній частині звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із виконавчим листом. Однак, листом № 60-036-1989/21 від 11.02.2021 року повідомлено позивача, про неможливість виконання рішення суду в зазначеній частині, оскільки Фонд гарантування не зареєстрований в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, що формується згідно з порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.12.20211 року №1691, а тому відсутні правові підставі відшкодувати судовий збір.

Вважає, що зміна способу виконання рішення суду шляхом відшкодування судових витрат не призведе до зміни судового рішення в зазначеній частині, а лише забезпечить його виконання, посилався при цьому на висновки Великої Палати Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Ухвалою суду заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в справі № 824/809/18-а призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

До суду надійшли письмові пояснення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на заяву про зміну способу виконання судового рішення у справі № 824/809/18-а, в обґрунтування яких представник Фонду заперечив щодо задоволення заяви, з огляду на наступне.

Заперечив щодо посилань позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, оскільки у даній правовій позиції не міститься висновку щодо безпосереднього стягнення судових витрат з Фонду гарантування.

Крім того зазначив, про неможливість відшкодування судового збору Фондом за рахунок ПАТ "Надра" з ліквідацією якого пов`язаний спір, оскільки ліквідаційна процедура банку вважається завершеною.

Таким чином, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та актів боржника.

Так, станом на сьогодні ліквідаційна процедура ПАТ "Надра", відповідно до вимог статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вважається завершеною, активи Банку реалізовано, кошти одержані від реалізації спрямовані на задоволення вимог кредиторів, непродані активи відсутні, а накопичувальні рахунки ПАТ "КБ"Надра" у Національному банку України закрито.

Сторони у судове засідання не з`явились , про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

За приписами частини 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву про зміну способу виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра", про зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" в межах наданої компетенції вчинити дії визначені статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», щодо включення до розрахункових сум та відшкодування ОСОБА_1 коштів в сумі 40466,00 грн., з урахуванням вимог статті 26 та статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в межах наданої компетенції вчинити дії визначені статтею 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», щодо відшкодування ОСОБА_1 коштів в сумі 40466,00 грн., з урахуванням вимог статті 26 та статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 судові витрати – судовий збір в сумі 704,80грн. Зазначене рішення (в частині стягнення судового збору) набрало законної сили, після перегляду апеляційною та касаційною інстанціями.

Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 25.04.2019 року в справі № 824/809/18-а, про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 судових витрат – судового збору в сумі 704,80грн.

Листом № 60-036-1989/21 від 11.02.2021 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив ОСОБА_1 , про неможливість виконання рішення суду в частині стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Фонду, оскільки Фонд гарантування не зареєстрований в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, що формується згідно з порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.12.20211 року № 1691, а тому відсутні правові підставі відшкодувати судовий збір.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України”, заява № 60750/00, від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у даній справі, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання на всій території України.

На виконання рішення суду в даній справі судом видано виконавчий лист. На час розгляду даної заяви, рішення суду (в частині стягнення судового збору) залишається не виконаним, що підтверджується матеріалами справи та письмовими поясненнями позивача.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.

Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а, від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а.

Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Згідно із частиною першою статті 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

Проте Фонд не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2011 року № 1691 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за № 33/20346), тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.

Згідно з приписами пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05 липня 2012 року № 2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1581/12/21893), оплата витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.

Наведений вище висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 29.05.2019 року в справі № 826/9960/15, а також підтримана Касаційним адміністративним судом в складі Верхового Суду у постановах від 21.05.2021 року в справі № 804/4897/17, від 19.03.2021 року в справі № 826/6958/17, від 25.02.2021 року в справі № 826/25009/15, що відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України суд враховує до спірних правовідносин.

Проаналізували наведене вище в контексті встановлених обставин в справі, суд дійшов висновку, що понесені позивачем документально підтверджені витрати на сплату судового збору в розмірі 704, 80 грн підлягають відшкодуванню Фондом за рахунок ПАТ "КБ "НАДРА".

Суд відхиляє аргументи відповідача, які стосуються завершення процедури ліквідації банку, оскільки, як сам і стверджує відповідач в своїх поясненнях ліквідаційна процедура банку ПАТ "КБ "НАДРА" знаходиться на етапі внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про державну реєстрацію припинення юридичної особи, що є останнім етапом ліквідаційного процесу.

Беручи до уваги встановлені судом обставини в призмі вимог законодавства, зокрема, щодо обов`язковості виконання судових рішень, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про зміну способу виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року № 824/809/18-а, шляхом стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 витрат на сплату судового збору в сумі 704,80 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року № 824/809/18-а - задовольнити частково.

Замінити спосіб виконання пункт 4 резолютивної частини рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року № 824/809/18-а, шляхом стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок ПАТ "КБ "НАДРА" на користь ОСОБА_1 витрат на сплату судового збору в сумі 704,80 грн.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Боднарюк