Рішення № 99219883, 27.08.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2021 року справа № 580/1400/21

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом комунального підприємства “Черкасиелектротранс” до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

17 березня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося комунальне підприємство “Черкасиелектротранс” до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить:

1) визнати бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника ЗВП №30204464 від 22.02.2017 – протиправною;

2) зняти арешт із всього рухомого та нерухомого майна, що належить позивачу накладений постановою про арешт майна боржника ЗВП №30204464 від 22.02.2017 та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем в рамках ЗВП № 30204464, 22.02.2017 постановою головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Тімофєєва В.С. накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно позивача. Після повної сплати заборгованості (в т.ч. виконавчих зборів і витрат виконавчого провадження), всі виконавчі провадження про стягнення боргу з позивача, що входили до ЗВП № 57742292 (раніше - до ЗВП №З0204464), були закінчені на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом. Листом від 09.06.2020 № 41076 відповідач повідомив про відсутність станом на 09.06.2020 відкритих виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з позивача. На звернення позивача щодо зняття арешту відповідач повідомив, що відсутні підстави для скасування арештів, оскільки підстава завершення виконавчих проваджень не передбачає скасування арештів та заборон накладених при примусовому виконанні ЗВП №30204464, або виконавчих проваджень, які входять до його складу.

Ухвалою суду від 07.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження і постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував повністю.

Третя особа подала до суду пояснення на позовну заяву, в яких зазначила, що підстави для зняття арешту відсутні. Крім того зазначила, що 04.05.2020 проведено знищення виконавчих проваджень завершених у 2016 році, а тому надати інформацію по даному виконавчому провадженню не вбачається можливим.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

В провадженні Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебувало зведене виконавче провадження №30204464 про стягнення з Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради» боргу на користь юридичних, фізичних осіб та держави (далі — ЗВП № 30204464).

В рамках ЗВП № 30204464, 22.02.2017 постановою головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Тімофєєва В.С. накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно позивача.

Постановою директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Воробйова О.В. від 25.10.2018 про передачу ЗВП № 30204464 про стягнення з Позивача на користь фізичних, юридичних осіб та держави заборгованості на загальну суму 4199631,90 грн, передане з Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. При передачі виконавчі провадження, що входили до ЗВП №30204464, виведені зі ЗВП №30204464 та прийняті до виконання третьою особою.

Прийняті виконавчі провадження приєднані до сформованого зведеного виконавчого провадження № 57742292 (далі — ЗВП № 57742292), крім виконавчих проваджень №55319808 та №55319680, які теж були прийняті третьою особою до виконання, але не були приєднані до ЗВП № 57742292.

Після повної сплати позивачем заборгованості (в т.ч. виконавчих зборів і витрат виконавчого провадження), всі виконавчі провадження про стягнення боргу з позивача, що входили до ЗВП № 57742292 (раніше - до ЗВП №З0204464), закінчені на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.

Листом від 09.06.2020 № 41076 відповідач повідомив про відсутність станом на 09.06.2020 відкритих виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з Позивача.

За результатами моніторингу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, позивачу стало відомо про наявність незнятого обтяження (арешту), накладеного на все рухоме та нерухоме майно позивача в рамках зведеного виконавчого провадження № 30204464, яке було передано на виконання третій особі на підставі постанови директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Воробйова О.В. від 25.10.2018.

З метою зняття вищезазначеного обтяження позивач звернувся до відповідача із заявою від 29.01.2021 № 97 про вжиття заходів щодо зняття арешту з усього рухомого та нерухомого майна позивача, накладеного в рамках зведеного виконавчого провадження № 30204464.

Відповідач листом від 09.03.2021 № 11946 повідомив позивача про те, що відсутні підстави для скасування арештів, оскільки підстава завершення виконавчих проваджень не передбачає скасування арештів та заборон накладених при примусовому виконанні ЗВП №30204464, або виконавчих проваджень, які входять до його складу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України “Про виконавче провадження”.

Порядок та умови зняття арешту з майна визначені в ст. 40 Закону «Про виконавче провадження», відповідно до якої У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Як встановлено судом із матеріалів справи, у відповідача та третьої особи відсутні матеріали виконавчих проваджень відносно позивача.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

У цивільному законодавстві визначено поняття права власності, яким є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина 1 статті 316 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 зазначеного Кодексу передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, у матеріалах адміністративної справи відсутні належні докази правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного на майно позивача арешту, згідно постанови головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Тімофєєва В.С. від 22.02.2017.

Згідно частини 4 ст. 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. Згідно з частиною 5 цієї статті у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині позовної вимоги щодо зняти арешт із всього рухомого та нерухомого майна, що належить позивачу накладений постановою про арешт майна боржника ЗВП №30204464 від 22.02.2017 та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна, однак вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо визнання бездіяльності відповідача щодо накладення арешту протиправною - оскільки дана позовна вимога є необгрунтованою.

Таким чином, позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення, в частині зняття арешту.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 271, 287, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зняти арешт із всього рухомого та нерухомого майна, що належить позивачу накладений постановою про арешт майна боржника ЗВП №30204464 від 22.02.2017 та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь комунального підприємства «Черкасиелектротранс» сплачений судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення у повному обсязі складене 27.08.2021.

Суддя В.П. Тимошенко