Ухвала суду № 99219466, 20.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 серпня 2021 року Справа № 160/14184/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення майнової і моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

17.08.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 43145015) щодо нарахування ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.02.1996 р., РНОКПП: НОМЕР_2 ) суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за 2020 рік у розмірі 8495 грн. 30 коп.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 43145015) внести відомості до інформаційної системи органу доходів і зборів про відсутність у ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.02.1996 р., РНОКПП: НОМЕР_2 ) нарахувань з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 43145015) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.02.1996 р., РНОКГІП: НОМЕР_2 ) майнову шкоду у розмірі 35146 грн. 97 коп.;

- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 43145015) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.02.1996 р., РНОКПП: НОМЕР_2 ) моральну шкоду у розмірі 20000 грн. 00 коп.

Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Частиною 4 статті 172 КАС України передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимоги щодо визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (щодо нарахування позивачу суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за 2020 рік у розмірі 8495 грн. 30 коп. та зобов`язання відповідача внести відомості до інформаційної системи органу доходів і зборів про відсутність у ОСОБА_1 нарахувань з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В той же час, позивач в своєму адміністративному позові просить стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 35146 грн. 97 коп.

З наведеного позивачем в тексті адміністративного позову розрахунку матеріальної шкоди вбачається, що зазначена сума складається з: 23 372,27 грн. (списані 20.03.2020 року з рахунку Позивача грошові кошти); 774,70 грн. (відсотки та комісія за платежі по кредитній лінії, якою позивач вимушений був користуватись внаслідок арешту його рахунків); 5000,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати за 2020 р.) та 6000,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати за 2021 р.), які підлягають стягнення з відповідача на підставі п.114.2 ст.114 та пп.128.2.6 п.128.2 ст. 128 ПК України за вчинення протиправних дій відповідачем у 2020 році, як встановлено рішенням суду у справі №160/6368/20, та і в 2021 році.

Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

При цьому, у частині 1 статті 4 КАС України надано визначення таким поняттям, як:

- адміністративна справа – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п.1);

- публічно-правовий спір – спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п.2);

- суб`єкт владних повноважень – орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

З огляду на положення статті 20 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно фізичної особи, вирішуються окружним адміністративним судом.

Згідно з частиною 1 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Частиною 5 статті 21 КАС України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відтак адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених при виконанні владно-управлінських функцій. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Такий висновок щодо застосування частини 5 статті 21 КАС зроблено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №9901/17/20.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимоги щодо визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (щодо нарахування позивачу суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за 2020 рік у розмірі 8495 грн. 30 коп. та зобов`язання відповідача внести відомості до інформаційної системи органу доходів і зборів про відсутність у ОСОБА_1 нарахувань з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В той же час, позивач в своєму адміністративному позові просить стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 35146 грн. 97 коп.

З наведеного позивачем в тексті адміністративного позову розрахунку матеріальної шкоди вбачається, що зазначена сума складається з: 23 372,27 грн. (списані 20.03.2020 року з рахунку Позивача грошові кошти); 774,70 грн. (відсотки та комісія за платежі по кредитній лінії, якою позивач вимушений був користуватись внаслідок арешту його рахунків); 5000,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати за 2020 р.) та 6000,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати за 2021 р.), які підлягають стягнення з відповідача на підставі п.114.2 ст.114 та пп.128.2.6 п.128.2 ст. 128 ПК України за вчинення протиправних дій відповідачем у 2020 році, як встановлено рішенням суду у справі №160/6368/20, та і в 2021 році.

Водночас, з матеріалів адміністративного позову судом встановлено, що 11.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просив:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування у розмірі 29293 грн. 44 коп.;

- скасувати вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 43145015) про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки), а саме:

- вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11700-50/67 від 14 листопада 2018 року на суму 15819 грн. 54 коп. (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень, п`ятдесят чотири копійки);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11700-50/67 від 08 лютого 2018 року на суму 18276 грн. 72 коп. (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят шість гривень, сімдесят дві копійки);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11700-50/67 від 17 травня 2019 року на суму 21030 грн. 90 коп. (двадцять одна тисяча тридцять гривень, дев`яносто копійок);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11700-50/67 від 19 серпня 2019 року на суму 23785 грн. 08 коп. (двадцять три тисячі сімсот вісімдесят п`ять гривень, вісім копійок);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вчинити дії щодо коригування даних (показників) інтегрованої картки ОСОБА_1 , шляхом виключення нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування у розмірі 29293 грн. 44 коп. (двадцять дев`ять тисяч двісті дев`яносто три гривні, сорок чотири копійки);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області закрити інтегровану картку платника єдиного соціального внеску ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зняти ОСОБА_1 з обліку та внести відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.

18 вересня 2020 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олійника В.М. за результатами вказаного позову вищезазначені позовні ОСОБА_1 задовольнив.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 у справі № 160/6368/20 набрало законної сили 19.01.2020.

Поряд із цим, відповідно до листа Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Півенно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 17.05.2021 №32504/17 вбачається, що на примусовому виконанні у Новокодацькому ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження № 61342718 з примусового виконання вимоги № Ф-11700-50/67 У від 17.05.2019 р. виданого ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, недоїмки та штрафу у розмірі 21030,90 грн.

В зазначеному листі було також зазначено, що в рамках виконання вказаного виконавчого провадження державним виконавцем були надісланні платіжні вимоги до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для списання грошових коштів, що містяться на розрахункових рахунках боржника. На депозитного рахунку відділу надійшли грошові кошти у розмірі 23372,27 грн., які відповідно до ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», були перераховані: 21 030,90 грн. – на користь ГУ ДФС у Дніпропетровській області; 2103,09 грн. – виконавчого збору: згідно постанови про стягнення з боржника виконавчого збору; 238,28 грн. – витрати на проведення виконавчих дій: згідно постанови про стягнення витрат. Державним виконавцем 01.04.2020 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що борг, виконавчий збір та витрати стягнуто в повному обсязі.

Згідно з листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.04.2021 №18399/6/04-36-24-04-16 за результатами розгляду листа позивача від 26.03.2021 року щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за 2020 рік позивачу було повідомлено наступне:

- згідно з даними інформаційних систем податкового органу гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебуває на обліку у Правобережній ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький район) як фізична особа - підприємець з 01.04.2004 та відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закон №2464 з 01.01.2011 року є платником єдиного внеску;

- з метою виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/6368/20 від 18 серпня 2020 року зменшено автоматичні нарахування єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 шляхом виключення нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування у розмірі 29 293,44 грн. в т.ч. за 2017 рік – 8 448,0 грн., за 2018 рік – 9 828,72 грн. та за 2019 рік – 11 016,72 грн.;

- відповідно до інформаційної системи податкового органу за 2020 рік в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 71040000 відображені суми квартальних нарахувань з єдиного внеску нараховані в автоматичному режимі на загальну суму 8495,30 грн. в т.ч.: 2078,12 грн. – єдиний внесок, нарахований за І квартал 2020 року (термін сплати 20.04.2020 року); 1039,06 грн. – єдиний внесок, нарахований за II квартал 2020 року (термін сплати 20.07.2020 року); 3178,12 грн. – єдиний внесок, нарахований за ІІІ квартал 2020 року (термін сплати 19.10.2020 року); 2200,00 грн. – єдиний внесок, нарахований за IV квартал 2020 року (термін сплати 19.01.2021 року);

- станом на 09.04.2021 в ІКП по єдиному внеску ФОП ОСОБА_1 , обліковується переплата у сумі 12 535,60 грн., а саме за рахунок коштів стягнених в межах виконавчого провадження;

- додатково повідомлено, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/6368/20 від 18 серпня 2020 року визначена сума, на яку необхідно зменшити автоматичні нарахування єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 31.12.2019.

Тобто, суд зазначає, що вимоги зі стягнення майнової шкоди частково стосуються дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за 2020 рік у розмірі 8495,30 грн., а частково стосуються дій відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за 2017-2019 роки у сумі 29 293,44 грн., які визнані протиправними рішенням суду у справі №160/6368/20 та не оскаржуються в межах заявленого до розгляду спору.

Разом із тим, в прохальній частині позивачем було також заявлено вимогу про стягнення з відповідача завданої моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди є частково пов`язаними з діями/бездіяльністю відповідача щодо невиконання судового рішення у справі №160/6338/20, яке набрало законної сили.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в цій частині можуть бути заявлені в позовному провадженні в цивільному судочинстві.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі № 1.380.2019.004275.

Отже, позивачем в позовній заяві об`єднано позовні вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, тобто порушено правила об`єднання позовних вимог.

Пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

З огляду на вищевикладене та вищенаведені норми, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 19, 20, 21, 169, 172, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення майнової і моральної шкоди – повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами представнику позивача.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно