Рішення № 99218563, 19.08.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/3481/21

Провадження № 2/263/1430/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2021 року м. Маріуполь Донецької області

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Федоренко Т.І., за участю секретаря Філянець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянської сільської ради в особі ліквідаційної комісії, Маріупольської міської ради про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів, в якому просив стягнути солідарно з Бердянської сільської ради в особі ліквідаційної комісії та Маріупольської міської ради 3% річних, інфляційні збитки та пеню в загальному розмірі 16347,48 грн за час просрочення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року в частині сплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11.08.2020 року по 07.02.2021 року. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року стягнуто з Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.10.2019 року по 10.08.2020 року в розмірі 171117,24 грн. Рішення набрало законної сили 17.11.2020 року та було виконано 08.02.2021 року. Період з 11.08.2020 року по 07.02.2021 року є періодом просрочення виконання рішення суду та складає 181 день, тому з відповідачів підлягає стягненню: 2540,17 грн.-3% річних з суми середнього заробітку; 8726,97 грн.- розмір інфляційних витрат, 5080,34 грн.- неустойка у вигляді пені за просрочення повернення боргу. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.03.2021 року позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 31.03.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності. На задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник Маріупольської міської ради проти задоволення позовних вимог заперечував.Суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року набрало законної сили 17.11.2020 року, тому позивачем неправильно розрахований строк нібито просрочення виконання рішення суду. Також в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року про виправлення помилки, було встановлено, що отриав виконавчий лист 27.11.2020 року, а звернувся до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі лише 16.12.2020 року, тобто навмисно затягував процес стягнення грошових коштів для можливості у подальшому безпідставно заволодіти бюджетними коштами. Листом Бердянської сільської ради від 26.01.2021 року№ 23 остання звернулась до Маріупольської міської ради щодо необхідності сплати суми боргу згідно виконавчого листа від 27.11.2020 року та згідно платіжних доручень від 05.02.2021 року №10,11,12,13 вся сума була виплачена позивачу.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що виконавчий лист він отримав 27.11.2020 року тобто протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили. 03.12.2020 року казначейством було отримано виконавчий лист та 10.12.2020 року було повернуто без виконання, оскільки у листі не була зазначена сума, що підлягає стягненню.16.12.2020 року він звернувся до суду із заявою про виправлення описки у виконавчому листі та 22.12.2020 року було виправлено описку. З урахуванням часу знаходження пошти в дорозі не допускав зволікань та не чинив перешкод відповідачам для добровільного виконання рішення суду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року стягнуто з Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.10.2019 року по 10.08.2020 року в розмірі 171117,24 грн. Рішення набрало законної сили 17.11.2020 року.

27.11.2020 року було видано виконавчий лист пр. стягнення з Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.10.2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року було виправлено описку у виконавчому листі №200/14026/19а виданому Донецьким окружним адміністративним судом 27.11.2020 року та вірно зазначено період та суму яка підлягає стягненню, а саме: за період з 17.10.2019 року по 10.08.2020 року в розмірі 171117,24 грн.

Рішенням Маріупольської міської ради від 23.12.2020 року № 8/20-28 «Про початок реорганізації Бердянської, Виноградненської, Покровської сільських рад, Старо-Кримської селищної ради та виконавчого комітету Старокримської селищної ради Донецької області почато процедуру реорганізації юридичних осіб, зокрема Бердянської сільської ради, шляхом приєднання до юридичної особи Маріупольської міської ради, яка є правонаступником прав та обов`язків.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України . Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.(ст.2)

Статтею 16 вказаного закону встановлено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст.612 ЦК Україин встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статетю 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Вимогами п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів.

Відповідно до вимог ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". За вимогами ст. 3 зазначеного Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Так матеріалами справи доведено, та не оспарюється сторонами по справі, що на підставі рішення суду від 10.08.2020 року, яке набрало законної сили 17.11.2020 року, позивачем 27.11.2020 року було отримано виконавчий лист. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року було виправлено описку у виконавчому листі №200/14026/19а виданому Донецьким окружним адміністративним судом 27.11.2020 року, яка набрала законної сили лише 11.01.2021 року. Листом Бердянської сільської ради від 26.01.2021 року№ 23 остання звернулась до Маріупольської міської ради щодо необхідності сплати суми борги згідно виконавчого листа від 27.11.2020 року та згідно платіжних доручень від 05.02.2021 року № 10,11,12,13 вся сума була виплачена позивачу.

Отже, оцінюючи з`ясовані обставини справи та представлені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного позову, оскільки відповідачами жодним чином не було порушено законні права позивача та вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних збитків та пені за час просрочення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року в частині сплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11.08.2020 року по 07.02.2021 року є необґрунтованими і задоволенню не підлягають. Позивачем не доведено, що саме відповідачами було прострочено виконання судового рішення, оскільки виконавчий документ про стягнення коштів на користь позивача було пред`явлено до виконання вже після набрання законної сили ухвали суду про виправлення описки у січні 2021 року, відповідачі, як органи державної влади, діяли у відповідності до наведеного законодавства, та своєчасно після отримання виконавчого листа від позивача, виплатили грошові кошти, які були стягнуті на користь позивача за судовим рішенням. Крім того, відповідач Маріупольська міська рада лише з 23.12.2020 року стала правонаступником Бердянської сільської ради. За наведених обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12,13,141,206,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задовленні позовної заяви ОСОБА_1 до Бердянської сільської ради в особі ліквідаційної комісії, Маріупольської міської ради про відшкодування шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.І.Федоренко