Ухвала суду № 99216644, 25.08.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2021 Справа №607/14828/21

Провадження № 1-кс/607/4920/2021

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю секретаря судового засідання Шаталюка А.О., прокурора Бака М.В., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Пономаренка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Вузенького О.М., яке погоджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури Баком М.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2021 старший слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Вузенький О.М. за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури Баком М.В. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12021216040000782 від 12.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021216040000782 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.05.2021 з 22.00 год. по 07 год. 15 хв. 11.05.2021 ОСОБА_1 шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед марки «СТЕНЛАИ» чорного кольору з червоними полосами, який знаходився на сходовій клітці першого поверху будинку по АДРЕСА_2 . 12.05.2021 за вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021216040000782 за правовою кваліфікацією передбаченою ч.2 ст.185 КК України.

Окрім того, в період з 10.05.2021 з 22.00 год. по 11.05.2021 о 09 год. 20 хв. ОСОБА_1 шляхом вільного доступу викрав велосипед, синього кольору із загального коридору поблизу квартири АДРЕСА_3 . 12.05.2021 за вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному проваджені №12021216040000783 за правовою кваліфікацією, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що 02.06.2021 до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшла заява ОСОБА_2 про те, що в період часу 15:00 год. 01.06.2021 по 13:20 год. 02.06.2021, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу із під`їзду №4 будинку, що знаходиться по АДРЕСА_4 , таємно викрав велосипед «Ardis» сірого кольору, чим завдав матеріальну шкоду на суму 2000 гривень. 03.06.2021 внесено відомості в ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021216040000902 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Окрім того, 28.06.2021 до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області звернувся ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_5 , про те, що 26.06.2021 в період часу з 23:30 год. по 07:00 год. 27.06.2021 з коридору, де він проживає, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу викрав велосипед марки «RANGER», чим спричинив матеріальну шкоду на суму 5000 грн. 29.06.2021 внесено відомості в ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021216040001035 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

На лінію 102 також надійшло повідомлення від ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_6 про, те що ОСОБА_1 в період часу з 01.07.2021 по 21:00 год. 08.07.2021 перебуваючи в під`їзді №1 по АДРЕСА_7 таємно, шляхом вільного доступу вчинив крадіжку велосипеду марки «Меріда» чорно-жовтого кольору, який знаходився на першому поверсі даного під`їзду, чим спричинив матеріальну шкоду на суму 1000 гривень. 10.07.2021 внесено відомості в ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021216040001109 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

16.08.2021 кримінальні провадження №12021216040000782 від 12.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, №12021216040000783 від 12.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, №12021216040000902 від 03.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, №12021216040001035 від 29.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, №12021216040001109 від 10.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, об`єднані в одне провадження за №12021216040000782.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , який раніше судимий за злочини проти власності, судимість за які не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, а продовжує свою злочинну діяльність.

Досудовим розслідуванням встановлено, що період часу з 22:00 год. 10.05.2021 по 09:20 год. 11.05.2021 у ОСОБА_1 , який перебував на сходовій клітці, 4-го поверху будинку АДРЕСА_7 , виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, в період часу з 22:00 год. 10.05.2021 по 09:20 год. 11.05.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні загального коридору, що на четвертому поверсі будинку АДРЕСА_7 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу, викрав велосипед торгової марки Formula 29, вартістю 5 000 гривень 00 копійок, який належить ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_1 власноруч викотив викрадений велосипед із під`їзду на вулицю. В подальшому із викраденим майном ОСОБА_1 , із місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 5000 гривень 00 копійок.

Крім цього, у період часу із 22:00 год. 10.05.2021 по 07:15 год. 11.05.2021 у ОСОБА_1 , який перебував у будинку АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел у період часу із період часу із 22:00 год. 10.05.2021 по 07:15 год. 11.05.2021 ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні загального коридору, що на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу, викрав велосипед торгової марки Crosser моделі Stanley, вартістю 5182 гривень 69 копійок, який належить ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_1 власноруч викотив викрадений велосипед із під`їзду на вулицю. В подальшому із викраденим майном ОСОБА_1 із місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 5182 гривень 69 копійок.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що в період часу з 15:00 год. 01.06.2021 по 13:20 год. 02.06.2021 у ОСОБА_1 , який перебував у під`їзді №4 будинку АДРЕСА_4 , виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел в період часу з 15:00 год. 01.06.2021 по 13:20 год. 02.06.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи на сходовій клітці між третім та четвертим поверхом 4-го під`їзду будинку АДРЕСА_4 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу, викрав велосипед торгової марки Ardis, вартістю 2000 гривень 00 копійок, який належить ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_1 власноруч викотив викрадений велосипед з під`їзду на вулицю. В подальшому із викраденим майном ОСОБА_1 , із місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2000 гривень 00 копійок.

Крім цього, в період часу з 23:30 год. 26.06.2021 по 07:00 год. 27.06.2021 у ОСОБА_1 , який перебував у будинку АДРЕСА_8 , виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел у період часу із в період часу з 23:30 год. 26.06.2021 по 07:00 год. 27.06.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщені загального коридору, що на п`ятому поверсі в будинку АДРЕСА_8 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу, викрав із вказаного коридору велосипед марка «Comanche» Ranger моделі Texas DS, вартістю 3125 гривень 00 копійок, який належить ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_1 власноруч викотив викрадений велосипед із під`їзду на вулицю. В подальшому із викраденим майном ОСОБА_1 , із місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 3125 грн. 00 коп.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що у період часу із 01.07.2021 по 21:00 год. 08.07.2021 у ОСОБА_1 , який перебував на 1-му поверсі у під`їзді №1 будинку АДРЕСА_7 , виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел у період часу із 01.07.2021 по 21:00 год. 08.07.2021 ОСОБА_1 перебуваючи приміщені загального коридору, що на першому поверсі 1-го під`їзду будинку АДРЕСА_7 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу, викрав із вказаного коридору велосипед марки Merida, моделі Kalahari 530, вартістю 1000 грн. 00 коп., який належить ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_1 викотив викрадений велосипед із під`їзду на вулицю. В подальшому із викраденим майном ОСОБА_1 , із місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1000 грн. 00 коп.

25.08.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України – таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є нетяжкими злочинами та у зв`язку з цим існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. З урахуванням викладеного, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий вважає, що є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, тому йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному ОСОБА_1 копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 найбільш суворого заходу, посилаючись на ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Пономаренко І.А., позицію якого підтримав підозрюваний ОСОБА_1 , заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість поданого клопотання, зокрема, щодо недоведення слідчим та прокурором в судовому засіданні наявності вказаних у клопотанні ризиків. Просив врахувати, що ОСОБА_1 добровільно видав викрадене майно, самостійно з`явився до правоохоронних органів, після чого не вчиняв нових злочинів. У зв`язку з цим вважає, що суворість можливого покарання за вчинені кримінальні правопорушення в даному випадку не може бути єдиною підставою для застосування щодо ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу, та з урахуванням належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , наявність у нього постійного місця проживання, просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив не застосовувати щодо нього найсуворіший запобіжний захід, зазначив про наявність наміру добровільно відшкодувати завдану потерпілим шкоду.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021216040000782 від 12.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України.

25.08.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України. Зокрема такими доказами є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021216040000782 від 12.05.2021; протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 від 24.05.2021; протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 від 03.06.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 13.08.2021; протоколи допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 16.08.2021; протокол пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_11 , від 16.08.2021; висновком експерта №СЕ-19/120-21/7357-ТВ від 13.08.2021, №СЕ-19/120-21/7361-ТВ від 13.08.2021; протоколи оглядів предметів від 16.08.2021, 17.08.2021; протокол добровільної видачі предметів від 10.07.2021, 15.07.2021; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідні кримінальні правопорушення могли бути вчинені, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В свою чергу, стороною захисту не заперечувалися обставини, які очевидно та беззаперечно вказують на непричетність підозрюваного ОСОБА_1 до злочинів, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти років, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_1 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.

Оцінюючи можливість впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, а також те, що інкриміновані ОСОБА_1 кримінальні правопорушення були вчинені з корисливих мотивів та характеризуються багатоепізодністю, що дає підстави вважати наявним, окрім вищезазначених, ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

З урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_1 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджуються з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

При цьому слідчий суддя, враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

З урахуванням викладеного, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, є особою молодого, працездатного, проте суспільно-корисною працею не займається, слідчий суддя доходить висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного ОСОБА_1 та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наведені в судовому засіданні підозрюваним ОСОБА_1 та його захисником Бахіром Р.Д. доводи щодо необхідності застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не свідчать про неможливість перебування ОСОБА_1 під вартою. Таким, чином, дані, що свідчать про наявність у ОСОБА_1 будь-яких тяжких захворювань, що перешкоджають триманню його в слідчому ізоляторі, а також інші обставини, що перешкоджають триманню його під вартою, відсутні.

Слідчий суддя враховує, що застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Таким чином, в судовому засіданні прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінальному правопорушення, яке є нетяжким злочином, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, – від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, – від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про його особу, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні.

Вирішуючи питання щодо визначення строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, слідчий суддя враховує строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. З огляду на норми п.4 ч.3 ст.219 КПК України, та враховуючи вимоги ч.7 ст.194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії запобіжного заходу та обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.10.2021.

За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст..ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Вузенького О.М., яке погоджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури Баком М.В., про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Одночасно для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 113 500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_1 у справі №607/14828/21; провадження №1-кс/607/4920/2021 згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.08.2021.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою за визначеною ними періодичністю;

- не відлучатися за межі міста Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду негайно.

Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 23.10.2021.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області І. М. Царук