Рішення № 99216111, 26.08.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3759/21

26 серпня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - позивач) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), в якій просить скасувати постанову від 11.06.2021 року про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні ВП №64230696.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження ВП №64230696 по примусовому виконанню виконавчого листа №500/2317/20, виданого 19.01.2021 року Тернопільський окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 13.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% від суми місячного заробітку визначеного в довідці прокуратури Тернопільської області про складові заробітної плати/грошового забезпечення №18-99-20 від 30.04.2020 та довідці про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вказує, що 22.03.2021 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% від суми місячного заробітку визначеного в довідці прокуратури Тернопільської області про складові заробітної плати/грошового забезпечення №18-99-20 від 30.04.2020 року та довідці про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат, з 13.12.2019 року. При цьому нарахована сума заборгованості в сумі 454782,64 грн. внесена до Реєстру судових рішень фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. На сьогоднішній день здійснюється погашення заборгованості згідно з рішеннями комісії Пенсійного фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що набрали законної сили в листопаді 2019 року. З огляду на об`єктивність причин невиконання судового рішення, а саме відсутність належного фінансування, підстав для винесення постанови ВП №64230696 від 11.06.2021 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 10200,00 грн. немає.

За таких обставин, вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.07.2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 16.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 10.08.2021 року подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що державним виконавцем вчинено всі дії, які передбачені законодавцем, що регулюють виконавче провадження та у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Вимогою державного виконавця від 12.03.2021 року боржника зобов`язано виконати вимоги виконавчого листа №500/2317/20, виданого 19.01.2021 року Тернопільським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 13.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% від суми місячного заробітку визначеного в довідці прокуратури Тернопільської області про складові заробітної плати/грошового забезпечення №18-99-20 від 30.04.2020 року та довідці про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсію), без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат. Станом на 11.06.2021 року інформація про виконання рішення суду не надходила. Не надано позивачем і жодних доказів поважності невиконання судового рішення у встановлений виконавцем строк у постанові про відкриття виконавчого провадження від 22.01.2021 року до винесення постанови про накладення штрафу від 11.06.2021 року, а тому оскаржувана постанова про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області винесена правомірно, а позовні вимоги є безпідставними.

Учасниками справи подано до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що 22.01.2021 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64230696 (а.с.42-43) по примусовому виконанню виконавчого листа №500/2317/20, виданого 19.01.2021 року Тернопільський окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 13.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% від суми місячного заробітку визначеного в довідці прокуратури Тернопільської області про складові заробітної плати/грошового забезпечення №18-99-20 від 30.04.2020 та довідці про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат (а.с.39-40). Пунктом 2 вказаної постанови визначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

На адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 15.02.2021 року надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0802-5/4356 від 12.02.2021 року про вчинення дій щодо виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 року у справі №500/2317/20 (а.с.44-45).

Вимогою державного виконавця від 19.02.2021 року №1382/04.1-24 боржника зобов`язано виконати вимоги виконавчого листа №500/2317/20, виданого 19.01.2021 року Тернопільським окружним адміністративним судом, про що повідомити протягом 3 робочих днів (а.с.46-47).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) ВП №64230696 від 03.03.2021 року, за невиконання рішення суду накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області штраф у розмірі 5100,00 грн. (а.с.49-50).

На адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 11.03.2021 року надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0802-5/6938 від 05.03.2021 року про звернення 17.02.2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду з заявою про роз`яснення рішення суду від 07.10.2020 року у справі №500/2317/20 (а.с.51-52).

Вимогою державного виконавця від 12.03.2021 року №2369/04.1-24 боржника зобов`язано виконати вимоги виконавчого листа №500/2317/20, виданого 19.01.2021 року Тернопільським окружним адміністративним судом, про що повідомити протягом 3 робочих днів (а.с.53-54).

На адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 14.04.2021 року надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0802-5/11474 від 12.04.2021 року про фактичне виконання рішення суду, оскільки 22.03.2021 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% від суми місячного заробітку визначеного в довідці прокуратури Тернопільської області про складові заробітної плати/грошового забезпечення №18-99-20 від 30.04.2020 року та довідці про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат, з 13.12.2019 року. При цьому нарахована сума заборгованості в сумі 454782,64 грн. внесена до Реєстру судових рішень фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с.55-56).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) ВП №64230696 від 11.06.2021 року, за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області штраф у розмірі 10200,00 грн. (а.с.57-58).

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, і винесених на підставі них спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ ).

У відповідності до ст.1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону № 1404-VІІІ).

Згідно з ч.4 ст.19 Закону №1404-VIII сторони виконавчого провадження зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частинами 1 та 2 ст.63 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст.75 Закону №1404-VIII).

З системного аналізу вищенаведених норм Закону №1404-VIII вбачається, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов`язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено.

Зазначена правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, наведених в постанові від 20.03.2019 року у справі №822/1079/17, що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження ВП №64230696 по примусовому виконанню виконавчого листа №500/2317/20, виданого 19.01.2021 року Тернопільський окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 13.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% від суми місячного заробітку визначеного в довідці прокуратури Тернопільської області про складові заробітної плати/грошового забезпечення №18-99-20 від 30.04.2020 та довідці про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64230696 від 22.01.2021 року визначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Згідно із ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частинами 1 та 3 ст.33 Закону № 1404-VIII передбачено за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суд може відстрочити або розстрочити виконання судового рішення за умови наявності поважних причин, проте чинне законодавство не допускає можливості боржнику самостійно змінювати або обирати власний спосіб виконання судового рішення. Поважність причин, що спричинили невиконання судового рішення визначає лише суд, а не державний виконавець, і за умови, якщо сторона виконавчого провадження звернулась до нього з відповідною заявою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2019 року у справі №806/562/17.

З матеріалів справи видно, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) ВП №64230696 від 03.03.2021 року, за невиконання рішення суду накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області штраф у розмірі 5100,00 грн.

Вимогами державного виконавця, в тому числі від 12.03.2021 року №2369/04.1-24, боржника зобов`язано виконати вимоги виконавчого листа №500/2317/20, виданого 19.01.2021 року Тернопільським окружним адміністративним судом, про що повідомити протягом 3 робочих днів.

На адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 14.04.2021 року надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0802-5/11474 від 12.04.2021 року про фактичне виконання рішення суду, оскільки 22.03.2021 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% від суми місячного заробітку визначеного в довідці прокуратури Тернопільської області про складові заробітної плати/грошового забезпечення №18-99-20 від 30.04.2020 року та довідці про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат, з 13.12.2019 року.

При цьому, в даному повідомленні Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вказує на те, що нарахована сума заборгованості в сумі 454782,64 грн. внесена до Реєстру судових рішень фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, чим фактично визнає невиконання рішення суду.

Разом з цим, невиконання в повному обсязі рішення судів, які набрали законної сили щодо пенсійних виплат, позбавляють пенсіонерів права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконання рішень судів, що в свою чергу, позбавляє їх гарантованого Конституцією України (ст.46) права на соціальний захист в повному обсязі.

У рішенні ЄСПЛ від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено п.1 ст.1 Першого протоколу.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 року (№ 67534/01).

Також судом встановлено, і це не заперечується сторонами, з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64230696 від 22.01.2021 року до дати винесення постанови про накладення штрафу ВП №64230696 від 11.06.2021 року, боржник не скористався своїми правами, встановленими Законом №1404-VIII, а саме: не звернувся до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, не звернувся до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, а також не надав державному виконавцю відомостей, які б зумовили обов`язкове зупинення виконавчого провадження. Тобто, жодних дій спрямованих на виконання рішення суду в повному обсязі, у вказаний період позивачем здійснено не було.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать, що станом на час винесення оскаржуваної постанови рішення суду боржником не виконано за відсутності поважності причин, визначеної судом, а тому відповідачем правомірно накладено штраф, з метою забезпечення реального виконання виконавчого провадження ВП №64230696, відкритого на підставі виконавчого листа №500/2317/20, виданого 19.01.2021 року Тернопільський окружним адміністративним судом, що з огляду на положення Закону №1404-VIII є його обов`язком.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, повно та всебічно дослідивши всі обставини справи та оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно та обґрунтовано, у відповідності до положень Закону №1404-VIII, вжито заходи примусового виконання шляхом накладення штрафу постановою ВП №64230696 від 11.06.2021 року та визнає оскаржуване рішення таким, що прийняте згідно вимог ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду, у зв`язку з чим позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.139, 241-246, 250, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, майдан Волі, будинок 3, код ЄДРПОУ 14035769).

Відповідач: Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Грюнвальдська, будинок 11, код ЄДРПОУ 43316386).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 серпня 2021 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.